Постанова № 33601447, 01.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 р. Справа № 820/4049/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представника відповідача - Романаускас В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларикс Консалтинг ЛТД» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 820/4049/13-а

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларикс Консалтинг ЛТД»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «Соларикс Консалтинг ЛТД» адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 35433,34 грн. та пені в розмірі 21,27 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 820/4049/13-а позов був задоволений.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 820/4049/13-а та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засідання, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, наданого до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова численність штатних працівників облікового складу ТОВ «Соларикс Консалтинг ЛТД» у 2012 році становить 96 осіб, середньооблікова чисельність інвалідів на підприємстві у 2012 році - 2 особи, фонд оплати праці штатних працівників у 2012 році склав 1700,8 тис. грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві в 2012 році складала 17716,67 грн. Відповідно, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні були працювати у 2012 році в ТОВ «Соларикс Консалтинг ЛТД», на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 4 особи. Згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми 10 ПІ, наданого ТОВ «Соларикс Консалтинг ЛТД», на підприємстві за шифром 11 (інваліди) працювали 2 особи, що свідчить про невиконання нормативу працевлаштування інвалідів відповідачем у кількості 2 осіб. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем до районного центру зайнятості протягом 2012 року подавалися звіти форми 3-ПН «Про наявність вакансій» у квітні, вересні, жовтні, листопаді та грудні (а.с. 52-61), що підтверджується інформацією Харківського міського центру зайнятості (а.с.47,51). При цьому протягом всього року норматив щодо працевлаштування інвалідів не дотриманий позивачем.

Таким чином, судом першої інстанції встановлений факт невиконання роботодавцем заходів щодо щомісячного інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органів працевлаштування,що стало підставою для висновку суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому суд першої інстанції вказав на те, що посилання представника позивача на наявність створених на підприємстві робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, про що надані відповідні накази та протоколи (а.с. 24-34), є необхідним, але не достатнім доказом виконання позивачем обов'язку по працевлаштуванню інвалідів.

В ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

З Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» витікає, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст. 18 Закону, при цьому дана норма встановлює, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.05 р. затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка подається підприємствами, установами та організаціями на адресу державної служби зайнятості.

В ст. 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Колегія суддів зазначає, що обов'язковим для підприємств є подання звітів до Центру зайнятості про наявність вакансій по формі 3-ПН. Як зазначалося вище, відповідач подавав у квітні, вересні, жовтні, листопаді та грудні до центру зайнятості звіти про наявність робочих місць для інвалідів та на підприємстві були створені відповідні робочі місця для працевлаштування інвалідів, але за висновком суду першої інстанції, відповідачем не дотриманий протягом всього року норматив щодо працевлаштування інвалідів.

Між тим, позивачем не надано доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази того, що внаслідок не належного виконання обов'язку відповідачем інваліди в необхідній кількості не були працевлаштовані. Посилання суду першої інстанції на те, що відповідач не подавав кожного місяця звіти до Центру зайнятості є безпідставними, оскільки, як вказувалося вище, ТОВ «Соларикс Консалтинг ЛТД» подавало звіти за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» у квітні, вересні, жовтні, листопаді та грудні, а тому у суду першої інстанції не було підстав вважати, що відповідач не виконав нормативу щодо працевлаштування інвалідів протягом всього року. Крім того, в матеріалах справи міститься лист Харківського міського центру зайнятості № ХМЦЗ-03-10136-22/13 від 04.06.13 р., з якого видно, що позивач протягом 2012 року надавав до центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Положеннями ч. 11 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.07 р., передбачено, що суми адміністративно-господарських санкцій перераховуються роботодавцями на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів зазначає, що стягнення адміністративно-господарських санкцій передбачено за порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», але матеріалами справи підтверджено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Таким чином колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 820/4049/13-а прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларикс Консалтинг ЛТД» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 820/4049/13-а - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 820/4049/13-а - скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.08.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська