Постанова № 33600106, 12.09.2013, Володимирецький районний суд Рівненської області

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 556/976/13-а

Номер рядка звіту 112

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2013 р. смт.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Закревського Л.В.

при секретарі судового засідання Басик Г.Т.

з участю позивачки ОСОБА_1

представника відповідача Семенюти І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володимирець адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції про визнання дій старшого державного виконавця ВДВС Кузнецовського МУЮ Семенюти Ірини Миколаївни протиправними та визнання прилюдних торгів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Володимирецького районного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції про визнання дій старшого державного виконавця ВДВС Кузнецовського МУЮ Семенюти І.М. протиправними та визнання прилюдних торгів недійсними.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що 14 липня 2011 року за рішенням Володимирецького районного суду між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 було поділено майно. Після поділу майна в них залишилося в спільній частковій власності по 1/2 частині майна, земельної ділянки площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та 1/2 автомобіля марки «VolkswagenTransporter» д.н.з. НОМЕР_1.

Після винесення вищевказаного рішення, на підставі його було видано виконавчий лист, за яким ВДВС Кузнецовського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження за постановою ВП №3778 від 10.10.2011 року.

ОСОБА_3 погоджувався на те щоб позивачка забрала свою частину землі та викупила його 1/2 частину землі та автомобіля, і таким чином він розрахується за іншим виконавчим провадженням.

Однак відділом ДВС Кузнецовського МУЮ було накладено арешт на вищезазначену земельну ділянку та автомобіль, незважаючи на неодноразові звертання позивачки з проханням зняти арешт з її частини земельної ділянки.

19 березня 2013 року ОСОБА_1 отримала лист від державного виконавця відділу ДВС Кузнецовського МУЮ Семенюти І.М. від 14.03.2013 року в якому ОСОБА_1 було повідомлено, що перші прилюдні торги, з продажу всієї земельної ділянки площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відбудуться 18 березня 2013 року, за адресою м.Кузнецовськ м-н. Вараш, 44.

29 квітня 2013 року ОСОБА_1 отримала лист від державного виконавця відділу ДВС Кузнецовського МУЮ Семенюти І.М. де їй було повідомлено, що 23.04.2013 року, на других прилюдних торгах відбулася реалізація арештованого нерухомого майна, а саме всієї земельної ділянки площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яку було продано за 1356,25 грн. Також виконавча служба повідомила, що таким чином вони виконують рішення Кузнецовського міського суду від 26.07.2010 року і просить надати реквізити для перерахування 1/2 цих коштів на рахунок позивачки.

Вказані торги позивачка вважає такими, що відбулися з порушенням діючого законодавства України. Тому й звернулася до суду за захистом своїх прав свобод та інтересів.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтвердила, що повідомлення від відділу ДВС Кузнецовського МУЮ про призначення перших прилюдних торгів які були призначені на 14.03.2013 року, вона отримала з запізнення 19.03.2013 року, а повідомлення про призначення других прилюдних торгів які відбулися 23.04.2013 року не отримувала зовсім, а також просила задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Семенюта І.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала надала суду заперечення проти позову та пояснила, що дії державного виконавця при виконанні виконавчого листа, виданого Кузнецовським міським судом від 26.07.2010 року в тому числі і стосовно реалізації спірної земельної ділянки, вчинені з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до норм п.5 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом.

По справі встановлено, що 14 липня 2011 року рішенням Володимирецького районного суду, яке набрало законної сили між ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 було поділено майно.

Після поділу майна згідно рішення суду за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було визнано право власності на 1/2 частину майна, земельної ділянки площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та 1/2 автомобіля марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1.

Також вищевказаним рішенням було припинено право спільної сумісної власності подружжя "Тригуба" на земельну ділянку площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та автомобіль марки «VolkswagenTransporter» д.н.з. НОМЕР_1.

Згідно ст. 321 ЦК України і ст. 41 Конституції України право власності є нерушимим. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Після винесення вищевказаного рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист, за яким ВДВС Кузнецовського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження за постановою ВП №3778 від 10.10.2011 року.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно поштового повідомлення, 19 березня 2013 року ОСОБА_1 отримала лист від державного виконавця відділу ДВС Кузнецовського МУЮ Семенюти І.М. від 14.03.2013 року в якому ОСОБА_1 було повідомлено, що перші прилюдні торги, з продажу всієї земельної ділянки площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відбудуться 18 березня 2013 року, за адресою м.Кузнецовськ м-н. Вараш, 44.

Матеріалами справи підтверджується, що даний лист ОСОБА_1 отримала 19.03.2013 року, тобто вже після проведених перших прилюдних торгів.

Також в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що відділом ДВС Кузнецовського МУЮ було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про призначення другіх прилюдних торгів.

Дану обставину справи в судовому засіданні не спростувала представник відділу ДВС Кузнецовського МУЮ Семенюта І.М. та не надала доказів на підтвердження того, що позивачка була належним чином повідомлена про призначення прилюдних торгів по реалізації вищевказаної земельної ділянки.

29 квітня 2013 року ОСОБА_1 отримала лист від державного виконавця відділу ДВС Кузнецовського МУЮ Семенюти І.М. де їй було повідомлено, що 23.04.2013 року, на других прилюдних торгах відбулася реалізація арештованого нерухомого майна, а саме всієї земельної ділянки площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яку було продано гр. ОСОБА_4, за 1356,25 грн. Також виконавча служба повідомила, що таким чином вони виконують рішення Кузнецовського міського суду і просить надати реквізити для перерахування 1/2 цих коштів на рахунок позивачки.

За ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, в тому числі, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

В судовому засіданні державним виконавцем не було надано підтвердження того, що позивачка була належними чином повідомлена про час та місце проведення прилюдних торгів по реалізації спірної земельної ділянки.

Також згідно акту опису й арешту майна відділу ДВС Володимирецького РУЮ вбачається, що 08 червня 2012 року на земельну ділянку площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було накладено арешт.

З матеріалів справи вбачається, що державними виконавцями при складанні акту опису й арешту від 08.06.2012 року, та призначенні прилюдних торгів 18.03.2013 року, та 23.04.2013 року, з продажу 1/2 частини земельної ділянки що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не взято до уваги рішення суду від 14.07.2011 року, яким було визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки.

За ч.З ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

В судовому засіданні представник позивача Семенюта І.М. підтвердила те, що на момент проведення прилюдних торгів з реалізації спірної земельної ділянки знала про рішення Володимирецького районного суду від 14.07.2011 року, яким за позивачкою було визнано право власності на 1/2 частину, земельної ділянки площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Також пояснила що знала що земельна ділянка є річчю подільною та про право звернення відділу ДВС Володимирецького РУЮ до суду з заявою про виділення частки в натурі, але з відповідною заявою до суду не зверталися.

Відповідачем вказані відомості не спростовані. Згідно з відміткою на позовній заяві, вона направлена до суду 07.05.2013 р., через що суд дійшов висновку, що позивачка не пропустила строк звернення із вказаним позовом.

За ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною інщіативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також: про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

За ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За приписами ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі Закон № 606).

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідачем ВДВС Кузнецовського міського управління юстиції в Рівненській області не надано доказів дотримання вимог ч. 3 ст. 58 Закону № 606 щодо повідомлення позивачки у виконавчому провадженні, про результати оцінки майна, що позбавило позивачку права подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Відповідно, вказана бездіяльність державного виконавця унеможливила призначення рецензування звіту про оцінку майна та позбавила позивачку права оскаржити оцінку, визначену за результатами рецензування, в судовому порядку до початку проведення публічних торгів.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи дії відповідача, суб'єкта владних повноважень на предмет їх відповідності вимогам ст. 19 Конституції України та ст. 9 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких умов, суд вважає доведеними посилання позивача на неправомірні дії державного виконавця, а також порядку підготовки та проведення прилюдних торгів.

З огляду на встановлені по справі обставини суд вважає, що позивачем доведено порушення з боку відповідача вимог закону, тоді як відповідачами не надані докази про те, що вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Тому, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені по справі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень свій обов'язок не виконав, правомірність своїх дій не довів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Семенюти Ірини Миколаївни, щодо призначення до продажу з публічних торгів 1/2 земельної ділянки площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.

Визнати неправомірними дії начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції, що накладення та не зняття арешту із 1/2 земельної ділянки площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсними прилюдні торги, проведені 23 квітня 2013 року з продажу земельної ділянки площею 0,0024 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 вересня 2013 року. Рішення у повному обсязі виготовлена 16 вересня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя: Закревський Л.В.