Рішення № 33599186, 20.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15746/13 20.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хелстур» доТовариства з обмеженою відповідальністю «КБК Груп»простягнення 221 307,30 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Антоненко І.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хелстур» (надалі - ТОВ «Хелстур») звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК Груп» (надалі - ТОВ «КБК Груп») про стягнення 221 307,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із виконанням сторонами своїх зобов'язань за Договором генерального підряду №4/01 від 04.01.2012 р., і як наслідок закінченням його дії, правова підстава володіння відповідачем коштами у розмірі 221 307,30 грн. відпала, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України вказує на обов'язок відповідача повернути такі кошти.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 04.09.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 20.09.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, просив долучити до матеріалів справи акт прийому-передачі виконаних робіт №156 за березень 2012 р. на суму 110,00 грн., крім того, надав письмові пояснення по справі, за змістом яких відзначив, що загальна сума виконаних робіт згідно підписаних актів прийому-передачі виконаних робіт становить 3 037 396,28 грн., а сума сплачених коштів за виконанні роботи становить 3 258 703,65 грн., у зв'язку із чим позивач просив стягнути з відповідача кошти у розмірі 221 307,30 грн., оскільки підстава володіння відповідачем даними коштами відпала.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103024947355, що отримано останнім 23.08.2013 р. та №0103024948327, яке отримане 07.09.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2012 р. між ТОВ «Хелстур» (замовник) та ТОВ «КБК Груп» (підрядник) було укладено договір генерального підряду №4/01 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору генеральний підрядник за цим договором приймає на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт у приміщенні, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Шамрила, 7-а, в порядку, в строки, в обсягах відповідно до технічних завдань та умов даного Договору та договірної ціни, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Згідно п. 1.3 Договору роботи на об'єкті виконуються генеральним підрядником поетапно. Обсяг, вартість та строки виконання кожного етапу робіт визначаються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами даного договору, з урахуванням цін узгоджених сторонами в Додатку №1 до даного Договору.

Відповідно із п. 3.1 Договору ціна за цим договором визначається сумою всіх підписаних сторонами актів виконаних робіт.

Положеннями п. 4.1 Договору визначено, що генеральний підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт за цим договором протягом 3-х робочих днів після отримання від замовника технічного завдання на виконання етапу робіт та здати всі виконанні роботи, передбачені умовами даного договору та додатками до нього, за актами прийому-передачі виконаних робіт, підписаними сторонами, в строк до 01.06.2012 р.

Пунктом 12.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

На виконання умов Договору, в порядку п. 5.2 Договору відповідачем було передано, а позивачем прийнято підрядні роботи на загальну суму 3 037 396,28 грн. що підтверджується підписаними сторонами у період 18.01.2012 р. по 21.06.2012 р. актами прийому-передачі виконаних робіт, які досліджені судом.

В свою чергу, позивачем відповідно до п. 6.3.1 Договору було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок відповідача у розмірі 3 258 703,65 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

За змістом позовної заяви позивач стверджує, що усі передбачені роботи за Договором №4/01 від 04.01.2012 р. є виконаними в погодженому сторонами обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі виконаних робіт, а від так різниця між сумою оплати за роботи (3 258 703,65 грн.) та вартістю фактично виконаних та переданих позивачу робіт (3 037 396,28 грн.) становить 221 307,37 грн.

Отже, спір у справі виник у зв'язку із тим, що, на думку позивача, відповідач безпідставно зберігає належні позивачу грошові кошти у розмірі 221 307,30 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із п. 1.3 Договору роботи на об'єкті виконуються генеральним підрядником поетапно. Обсяг, вартість та строки виконання кожного етапу робіт визначаються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами даного договору, з урахуванням цін узгоджених сторонами в Додатку №1 до даного Договору.

Додатком №1 до договору сторони погодили найменування робіт, етапи їх виконання, обсяги та вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно із п. 3.1 Договору ціна за цим договором визначається сумою всіх підписаних сторонами актів виконаних робіт.

За змістом позовної заяви позивач, як замовник робіт вказує, що відповідачем у повному обсязі були виконані роботи за Договором та прийняті позивачем у порядку, встановленому договором та приписами ст. 882 Цивільного кодексу України, а саме шляхом підписання відповідних актів, загальна вартість за якими склала 3 037 396,28 грн., що також підтверджується матеріалами справи.

Стаття 631 Цивільного кодексу України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 12.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи (акти прийому-передачі виконаних робіт підписані у період з 18.01.2012 р. по 21.06.2012 р.) та поясненнями позивача підтверджується виконання відповідачем підрядних робіт у повному обсязі на суму 3 037 396,28 грн., їх прийняття та оплата позивачем.

Таким чином, з урахуванням положень п. 12.1 Договору, суд приходить до висновку , що договір припинив свою дію у зв'язку із виконанням сторонами за договором своїх зобов'язань у повному обсязі та належним чином.

При цьому, вартість оплачених позивачем підрядних робіт за Договором складає (3 258 703,65 грн.)., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Відтак, різниця між сумою оплати за роботи (3 258 703,65 грн.) та вартістю фактично виконаних та переданих позивачу робіт (3 037 396,28 грн.) за Договором становить 221 307,37 грн.

При цьому, доказів укладення між сторонами додаткових угод до Договору та відповідно актів виконаних робіт на суму 221 307,37 грн. матеріали справи не містять, а відповідачем зворотного не наведено.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відтак, в силу юридичного факту володіння грошовими коштами без достатньої правової підстави у володільця згідно ст.ст. 11, 1212 Цивільного кодексу України виникає зобов'язання повернути такі кошти на користь особи, яка має відповідні права на такі кошти.

Статтею 177 Цивільного кодексу України унормовано, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном, як особливим об'єктом згідно зі статтею 190 цього Кодексу вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зі змісту наведених норм вбачається, що положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові суми.

Отже, враховуючи припинення договірних правовідносин між сторонами, відсутність правових підстав володіння отриманих грошових коштів відповідачем та доказів їх повернення позивачу, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено порядок повернення безпідставно отриманого майна, у відповідача виникло зобов'язання по поверненню позивачу 221 307,37 грн., які знаходяться у володінні відповідача без достатніх правових підстав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем 221 307,37 грн. та відсутність правової підстави для володіння такими коштами.

В той же час, відповідачем наведені обставини не спростовані, доказів існування правовідносин з позивачем, з яких би вбачалось правомірне отримання відповідачем спірних грошових коштів та володіння ним не надано.

Судом встановлено, що розмір коштів, що знаходяться у володінні відповідача без належних правових підстав становить 221 307,30 грн., проте оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення грошових коштів у розмірі, який є меншим, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 221 307,30 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

При подачі даного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Хелстур» було сплачено судовий збір відповідно до квитанції від 31.07.2013 р. у розмірі 5 776,15 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява подається до суду (ст.4 Закону).

У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 4 426,15 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 1 350,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелстур» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК Груп» (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, буд. 6, кв. 7; ідентифікаційний код 36590517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелстур» (04107, м. Київ, вул. Татарська, 2 Е; ідентифікаційний код 36530877) грошові кошти у розмірі 221 307 (двісті двадцять одна тисяча триста сім) грн. 30 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 4 426 (чотири тисячі чотириста двадцять шість) грн. 15 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Хелстур» (04107, м. Київ, вул. Татарська, 2 Е; ідентифікаційний код 36530877) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 350 (одна тисяча триста п'ятдесят) грн. 00 коп., що перераховане квітанцією №47-1257 від 31.07.2013 р. (оригінали якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Дата підписання повного тексту рішення - 20.09.2013 р.