Ухвала суду № 33598486, 19.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

4

Справа № 0907/2-1116/2011

Провадження № 22ц/779/2248/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції - Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Меленко О.Є., Проскурніцького П.І.

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: відповідача ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті ворота» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором споживчого кредиту за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 травня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

в травні 2010 року ПАТ «Банк «Золоті ворота» звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі кредитного договору від 14.11.2007 року ОСОБА_2 надано споживчий кредит в сумі 49 880 грн., з кінцевим терміном повернення кредиту 11.11.2011 року. Для забезпечення виконання зобов'язань було укладено договори поруки від 14.11.2007 року з ОСОБА_5 та від 12.02.2009 року з ОСОБА_6 Оскільки ОСОБА_2 вчасно взяті на себе зобов'язання не виконувала, банк, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 77 733,39 грн. та судові витрати. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 травня 2013 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк «Золоті ворота» заборгованість за кредитним договором № 02/242 Ф від 14.11.2007 року в сумі 77 733 грн. 39 коп. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 ОСОБА_3 посилається на необґрунтованість рішення суду, порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що судом не враховано, що на момент укладення договору про надання споживчого кредиту ОСОБА_2 була працівником банку «Золоті ворота», а його керівником ОСОБА_6 Останній змусив її взяти кредит на своє ім'я, хоча фактично кредитні кошти ОСОБА_2 не видавались та були привласнені посадовими особами банку. Не враховано судом і ту обставину, що в провадженні Івано-Франківського міського суду знаходиться кримінальна справа стосовно колишнього директора Івано-Франківської філії АКБ «Золоті ворота» по факту вчинення ряду службових порушень, серед яких і незаконна видача кредиту по договору № 02/242 Ф від 14.11.2007 року. Суд зобов'язаний був зупинити провадження в справі до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи, що судом першої інстанції зроблено не було. Тому просять оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Банк «Золоті ворота» відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала, відповідачка ОСОБА_2 з доводами апеляційної скарги погодилась, представник ПАТ «Банк «Золоті ворота» доводи апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2007 року ПАТ «Банк «Золоті ворота» уклав з ОСОБА_2 кредитний договір № 02/242 Ф про надання споживчого кредиту, згідно якого остання отримала грошові кошти в розмірі 49 880 грн., з процентною ставкою 16,16 % річних та кінцевим терміном повернення 11.11.2011 року на придбання автомобіля Chery A15 Amulet. Для забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки № 65 від 14.11.2007 року з ОСОБА_5 та договір поруки від 12.02.2009 року з ОСОБА_6 У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 взятих зобов'язань за кредитним договором станом на 04.04.2011 року загальна сума заборгованості по кредиту становить 77 733 грн. 39 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_2, уклавши вказаний кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту та процентів за користування ним, хоча взяла на себе зобов'язання виконувати їх вчасно, відповідно до графіку погашення заборгованості. ОСОБА_5 і ОСОБА_6, уклавши договори поруки, відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Тому суд стягнув у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк «Золоті ворота» заборгованість за кредитним договором в сумі 77 733,39 грн. та судові витрати.

Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

При укладенні кредитного договору та договорів поруки, беручи на себе певні зобов'язання відповідачі усвідомлювали, що повинні належним чином їх виконувати, однак вчасно зобов'язання згідно умов укладених договорів не виконали.

Доводи апеляційної скарги про те, що на розгляді Івано-Франківського міського суду знаходиться кримінальна справа, від вирішення якої залежить розгляд даної цивільної справи, тому суд першої інстанції повинен був зупинити провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням, колегія суддів відхиляє.

Із поданої копії постанови від 27.01.2010 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, не вбачається підстав для зупинення провадження у справі відповідно до вимог ст. 201 ЦПК України та п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції".

Інших будь-яких доказів на підтвердження фактів шахрайських дій працівниками банку щодо укладення 14.11.2007 року з ОСОБА_2 кредитного договору № 02/242 Ф та договору поруки № 65 від 14.11.2007 року з ОСОБА_5, апелянт не надав.

Зазначені доводи апелянта не впливають на правильні правові висновки суду першої інстанції.

Судом першої інстанції зібраним доказам дана належна оцінка.

Порушень або неправильного застосування норм матеріального права не встановлено, тому підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Меленко О.Є.

Проскурніцький П.І.