Ухвала суду № 33589797, 18.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №344/9961/13-ц

Провадження 22ц/779/2178/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р.В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горейко М.Д., Горблянського Я.Д.

секретаря Мельник О.В., Петріва Д.Б.,

з участю: відповідача - ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3, представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Рокетської С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" пред'явлено позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги аргументовано тим, що відповідно до укладеного кредитного договору від 21.03.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки зобов'язання боржником не виконується, у зв'язку з чим станом на 30.03.2013 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 23211,36 грн., то позивач просить стягнути дану суму заборгованості.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2013 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №SAMDN50000020495802 від 21.03.2008 року в розмірі 23211 грн. 36 коп. та 232 грн. 11 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, вказує на те, що кредитний договір, укладений з ОСОБА_2 не був пролонгований, оскільки згідно довідки та умов кредитування картка видана позичальнику на два роки і відомостей про її заміну немає. Отже, на її думку, з цього випливає, що право на пред'явлення позову у банку виникло ще у березні 2010 року. Тому суд безпідставно залишив без задоволення заяву ОСОБА_2 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Крім того вказує, що суд, задовольняючи позовні вимоги банку, не взяв до уваги те, що позивачу про порушення його прав було відомо ще у липні 2008 року, тобто після припинення платежів за даним договором. Також представник апелянта вказує, що заяву на отримання кредитних коштів відповідач не підписувала, з Умовами та правилами банківських послуг не погоджувалася. Вважаючи у зв'язку із наведеним оскаржене рішення незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову банку.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали.

Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" доводи апеляційної скарги заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ "ПриватБанк", відповідача і його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що між сторонами 21 березня 2008 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого ПАТ КБ "ПриватБанк" надав відповідачу кредит в сумі 7000 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В п. 9.12 кредитного договору зазначено, що він діє протягом 12 місяців з моменту підписання з можливістю його пролонгації на такий же строк, якщо жодна із сторін не заявить про припинення дії договору (копія умов і правил надання банківських послуг - а.с. 8-11).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 згідно умов кредитного договору в березні 2008 року отримала кредитні кошти в сумі 7000 грн. на картковий рахунок, і користувалась ними. Останнє зняття кредитних коштів з рахунку позичальником було здійснено 30.12.2010 року. Цей факт, а також факт систематичного невиконання ОСОБА_2 умов кредитної угоди позивачем підтверджено документально.

В ч. 3 ст. 530 ЦК України зазначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. І боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позичальником не було повернуто банку отримані кредитні кошти і не сплачено відсотки за користування ними. Згідно наданого розрахунку заборгованості і штрафних санкцій за невиконання умов договору відповідач повинен сплатити банку 23211 грн. 36 коп.

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось в суд за захистом порушеного права у липні 2013 року, не пропустивши загальний трьохрічний строк позовної давності. Такий висновок випливає з того, що дія кредитного договору, укладеного з ОСОБА_2, тривала, про що свідчить, зокрема, той факт, що позичальником з використанням карточки з рахунку залишок кредитних коштів було отримано 30.12.2010 року, тобто менше, ніж за три роки до пред'явлення позову.

Твердження ОСОБА_2 про те, що нею кредитна угода не укладалась і кредитні кошти не отримувались, належними і об'єктивними доказами не доведено, є голослівним, а тому не може бути прийняте до уваги.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного і обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк". Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Оскільки рішення в даній справі є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст.218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: М.Д. Горейко

Я.Д. Горблянський