Рішення № 33589794, 02.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

2

Справа № 344/1895/13-ц

Провадження 22ц/779/2237/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горейко М.Д., Шалаути Г.І.

секретарів: Мельник О.В., Петріва Д.Б.,

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Рокетської С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 22 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" пред'явлено позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги аргументовано тим, що відповідно до укладеного кредитного договору від 06.10.2006року ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 16639,56грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.04.2010року. Оскільки зобов'язання боржником не виконувалося, і станом на 15.01.2013року виникла заборгованість за кредитом в сумі 166498,30грн, то позивач просить стягнути дану суму заборгованості.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 липня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 166498грн 30коп заборгованість за кредитним договором та судовий збір в сумі 1664грн 98коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду, на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що він в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, заперечував щодо стягнення пені в розмірі 83 138,97грн, посилаючись на те, що відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Так як строк дії кредитного договору закінчився 06.04.2010року, а позивач до суду звернувся значно пізніше в лютому 2013року. Вважаючи у зв'язку із наведеним оскаржене рішення незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні вимоги в частині стягнення пені в сумі 83 138,97грн.

Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" - Рокетська С.В. доводи апеляційної скарги заперечила, вважає, що суд першої інстанціі дійшов до обґрунтованого висновку про те, що строк позовної давності в частині стягнення пені банком не було пропущено. У зв'язку із наведеним рішення в даній справі, як законне, просить залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин, 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2006року ОСОБА_2 отримав від ПАТ КБ "ПриватБанк" кредит у розмірі 16639грн 56коп зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.04.2010року. Даний факт підтверджується заявою позичальника № DNH4KS47360226 та Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка", "Стандарт") (а.с.7-8, 10-17).

Розрахунком заборгованості підтверджено, що ОСОБА_2, отримавши 06.10.2006 року кредит в сумі 16639 грн, з грудня 2006 року припинив виконання кредитних зобов'язань. Внаслідок цього загальна заборгованість позичальника станом на 15.01.2013року дорівнювала 166498 грн 30коп (розрахунок - а.с.4-6).

Суд першої інстанції вважав, що в даному випадку є правові підстави для стягнення з відповідача всієї суми заборгованості, в тому числі і пені. Однак, на думку колегії суддів, повністю погодитись з таким висновком не можна.

ПАТ КБ «ПриватБанк» було пред'явлено позов до ОСОБА_2 07 лютого 2013року, тобто в межах передбаченого п.5.5 кредитного договору 5-річного строку позовної давності, який починає відраховуватись з часу закінчення терміну кредитної угоди, тобто з 06.04.2010 року. З цього випливає, що суд правомірно стягнув з позичальника суму основної заборгованості, відсотків та штрафу.

Неустойка ж, за загальним правилом, є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання та застосовується у разі його неналежного виконання боржником у вигляді штрафу, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання або пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 266 ЦК України встановлено, що строк позовної давності стосовно додаткових вимог (стягнення штрафу або пені), які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно зі спливом строку давності щодо основної вимоги. Виходячи із цього та враховуючи вимоги п.1 частини 2 статті 258 ЦК України, неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню в межах п'ятирічного строку позовної давності за період фактичного невиконання зобов'язання, але не більше, як за один рік. Отже, неустойка може бути обрахована і стягнута за період фактичного невиконання зобов'язання, але не більше, як за один рік. Задовольняючи позов банку у повному об'ємі, і стягуючи з позичальника, зокрема, пеню в сумі 83138грн 97коп, суд першої інстанції не врахував вимог названих норм матеріального права.

Згідно наданого банком розрахунку розмір пені за весь час прострочення позичальником кредитних зобов'язань до подачі позову до суду становила 83198грн 97коп, а за останній рік пеня дорівнювала 31583грн 46 коп. Отже, банк міг би претендувати на стягнення пені за останній рік. Однак, визначаючи суму пені, яка підлягає стягненню, колегія суддів, керуючись ч.3 ст.551 ЦК України та виходячи з принципів об'єктивності, реальності та справедливості, враховуючи співмірність основної заборгованості за кредитом та пені, приходить до висновку про те, що неустойку, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 в межах спеціального строку позовної давності, слід зменшити до 5000 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 16362грн 47 коп основної заборгованості за кредитом, 58592 грн 18 коп заборгованості за відсотками; 500 грн і 7904грн 68 коп штрафів та 5000 грн пені.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі про задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" не є законним і обгрунтованим. Тому воно не може бути залишене в силі. По даній справі є правові підстави для ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст.218; 307; 309; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 22 липня 2013 року по даній справі скасувати.

Ухвалити нове рішення. Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DNH4KS47360226 від 06.10.2006 року в сумі: 16362 грн 47коп основної заборгованості за кредитом; 58592грн 18коп заборгованості за відсотками за користування кредитом; 500 грн штрафу (фіксована частина); 7904 грн 68 коп штрафу (процентна складова) і 5000грн пені, а всього на загальну суму 88359 (вісімдесять вісім тисяч триста п'ятдесять дев'ять) грн 33коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 883 (вісімсот вісімдесять три) грн 59 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання ним законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: М.Д. Горейко

Г.І. Шалаута