Ухвала суду № 33588532, 12.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 р.Справа № 815/565/13

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу «Іллічівського судноремонтного заводу» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за позовом «Іллічівського судноремонтного заводу» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013р. «Іллічівський судноремонтний завод» у формі ТОВ звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (на час звернення - ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022200 від 10.01.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують здійснення господарських відносин з контрагентом МП ТОВ «ГАМАЛС» в лютому 2012 року. Поставка товару виконана належним чином, про що свідчать податкові й видаткові накладні, акти звірки взаєморозрахунків та відповідні платіжні доручення; отриманий від контрагента товар був використаний у господарській діяльності позивача. Висновок про нікчемність угод, укладених між позивачем та МП ТОВ «ГАМАЛС» є лише припущенням посадових осіб відповідача, яке не підтверджено відповідними доказами.

ДПІ у м.Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, зазначивши, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача МП ТОВ «ГАМАЛС» здійснюється поза межами правового поля, а договірні відносини з таким контрагентом є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Угоди позивача по операціям з вказаним контрагентом мають ознаки нікчемності, не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, а тому, як наслідок, здійсненні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. позов «Іллічівського судноремонтного заводу» у формі ТОВ залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, «Іллічівський судноремонтний завод» у формі ТОВ подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 14.12.2012р. №503, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України, 17.12.2012р. посадовою особою ДПІ у м.Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено невиїзну позапланову перевірку «Іллічівського судноремонтного заводу» у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 32333962) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків МП ТОВ «ГАМАЛС» (код ЄДРПОУ 13918998), їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №2644/22-0304/32333962 від 20.12.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2012 року в сумі 4228 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що аналізом податкової звітності «Іллічівського судноремонтного заводу» у формі ТОВ за березень 2012р., зокрема, податкових декларацій з ПДВ та додатку №5 до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що податковий кредит позивача по ПДВ за березень 2012р. складає 1414238 грн., у т.ч. сформований за рахунок МП ТОВ «ГАМАЛС» на суму ПДВ - 4227,62 грн. До ДПІ у м. Іллічівську надійшов акт від 23.08.2012р. №1109/22-34/13918998/63 про неможливість проведення зустрічної звірки МП ТОВ «ГАМАЛС» (код ЄДРПОУ - 13918998) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за лютий, квітень, травень, жовтень 2011р., складений ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС. У вказаному акті зазначається, що основним постачальником МП ТОВ «ГАМАЛС» у лютому 2012р. є ТОВ «Правова група «Домініон», в ході проведення аналізу податкової звітності якого встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг), а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. У зв'язку з цим, відповідачем зроблено висновок про неможливість встановлення реального здійснення фінансово-господарських операцій МП ТОВ «ГАМАЛС» з ТОВ «Правова Група «Домініон» і, в свою чергу, між МП ТОВ «ГАМАЛС» та «Іллічівським судноремонтним заводом» у формі ТОВ.

Як наслідок, при проведенні перевірки податковий орган прийшов до висновку, що підприємством «Іллічівський судноремонтний завод» у формі ТОВ не доведена реальність операцій з контрагентом МП ТОВ «ГАМАЛС» та відсутність у позивача об'єктів оподаткування по господарських операціях з МП ТОВ «ГАМАЛС» у розумінні ст.185, ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки 10.01.2013р. ДПІ у м.Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4228 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову «Іллічівського судноремонтного заводу» у формі ТОВ про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість викладених в акті перевірки висновків щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з МП ТОВ «ГАМАЛС», що призвело до заниження позивачем суми ПДВ; наявні у позивача первинні документи у своїй сукупності не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Колегія суддів погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Як зазначалось вище, у періоді, що перевірявся, «Іллічівський судноремонтний завод» у формі ТОВ включило до реєстру отриманих податкових накладних податкові накладні, отримані від контрагента МП ТОВ «ГАМАЛС» від 03.02.2012 р. №4 на загальну суму 9016 грн., в т.ч. ПДВ - 1502,67 грн., від 16.02.2012р. №62 на загальну суму 6329,99 грн., в т.ч. ПДВ - 1055 грн., від 22.02.2012р. №75 на загальну суму 3389,76 грн., в т.ч. ПДВ - 564,96 грн., від 24.02.2012р. №91 на загальну суму 6630 грн., в т.ч. ПДВ - 1105 грн.

Також, на підтвердження закупки у лютому 2012 року у МП ТОВ «ГАМАЛС» вугілля, піску та щебеню, позивач надав заявки на придбання товарно-матеріальних цінностей від 03.02.2012р., від 16.02.2012р., від 22.02.2012р., від 29.02.2012р., видаткові накладні від 03.02.2012р. №30201 на загальну суму 9016 грн., в т.ч. ПДВ - 1502,67 грн., від 16.02.2012р. №160201 на загальну суму 6329,99 грн., в т.ч. ПДВ - 1055 грн., від 22.02.2012р. №220201 на загальну суму 3389,76 грн., в т.ч. ПДВ - 564,96 грн., від 24.02.2012р. №240201 на загальну суму 6630 грн., в т.ч. ПДВ - 1105 грн.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. На платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції надані позивачем до суду заявки на придбання товарно-матеріальних цінностей не містять в собі необхідних реквізитів та підписів посадових осіб, а саме: у заявці на придбання вугілля атракція горішок крупний відсутні дата та номер заявки, не має погодження начальника ОМТС, в заявках від 22.02.2012р. та 29.02.2012р. також не має погодження начальника ОМТС на придбання тмц. Доводи ж апелянта про те, що підпис начальника ОМТС міститься на кожній заявці, однак не на самому місці підпису, а вище, спростовуються наявними в матеріалах справи копіями таких заявок.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що наявність певних недоліків в оформленні первинних документів не доводить факт відсутності фактичного здійснення господарських операцій. Колегія суддів не бере до уваги такі твердження апелянта, оскільки відсутність таких реквізитів як дата та номер документу, або підписи відповідальних осіб не може вважатись недоліком в оформленні первинних документів, так як зазначені реквізити є обов'язковими в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно не взято до уваги

наявний в матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та МП ТОВ «ГАМАЛС» від 11.02.2012р., оскільки даний документ не містить обов'язкових реквізитів, які б надавали йому юридичної сили та доказовості: акт підписаний лише представником позивача, без підпису представника МП ТОВ «ГАМАЛС», не вказано місце складання акту. Таким чином, судом апеляційної інстанції також не приймається до уваги вказаний акт.

Ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надано актів приймання-передачі товару, а також доказів оплати за поставлений товар.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що реальність придбання товару та подальше використання його в межах господарської діяльності підприємства в повній мірі підтверджується наявними у позивача первинними документами. Однак, даних про те, в якому місці відбувалась реалізація вказаних товарів та яким шляхом вони використовувались у власній господарській діяльності товариства надані апелянтом до суду документи не містять.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, при ненаданні документів бухгалтерського обліку та інших документів, які б підтверджували фактичне використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у МП ТОВ «ГАМАЛС» розрахункові документи (податкові, видаткові накладні) не можуть вважатися беззаперечним доказом здійснення господарської операції.

Слід зазначити, що сама лише наявність первинних документів не підтверджує реальність здійснення операцій між позивачем та його контрагентами та недостатня для виникнення у позивача права на податковий кредит з ПДВ по вказаних відносинах. Будь - які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що були складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції, позивачем не спростовано належними доказами викладені в акті перевірки відомості, а на підтвердження правомірності формування податкового кредиту не надано необхідних первинних документів щодо укладення договору та використання його в господарській діяльності.

Відтак, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000022200 від 10.01.2013р. не вбачається.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу «Іллічівського судноремонтного заводу» у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 13.09.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.