Постанова № 33587989, 11.09.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року справа № 823/2763/13-а

м. Черкаси

10 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання Гоголевій Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до дочірнього підприємства «Агрофірма «Іскра» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2010 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з дочірнього підприємства «Агрофірма «Іскра» адміністративно-господарські санкції в сумі 65077,92грн. за незайняті місця інвалідами у 2009 році та пеню в сумі 1190,72грн. за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що полягає у непрацевлаштуванні інвалідів, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих. У 2009 році у відповідача повинно було працювати 7 осіб, яким встановлено інвалідність, проте на підприємстві відповідача працювало лише 4 осіб, яким встановлено інвалідність. Таким, чином за три робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню, нараховану у зв’язку з несвоєчасною сплатою адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 року, Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів у задоволенні позову відмовлено повністю.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2013 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

13 серпня 2013 року справа №2а-2890/10/2370 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та відповідно до вимог ст.15T >1 КАС України про автоматизовану систему документообігу, вказаній справі було присвоєно №823/2763/13-а та призначено головуючому судді Холоду Р.В.

Ухвалою від 14 серпня 2013 року адміністративну справу №823/2763/13-а прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання своїх представників не направили, проте надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в частині позовних вимог, з наступних підстав.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що дочірнім підприємством «Агрофірма «Іскра» було вжито всі необхідні заходи щодо виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». З цією метою підприємство подавало до Золотоніського міськрайонного центру зайнятості необхідні звіти про наявність вакансій форми №3-ПН на виконання встановленого вказаним Законом нормативу, та звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за звітний період форми №10-ПІ. Проте центром зайнятості інваліди для працевлаштування не направлялися, а у відповідності до вимог зазначеного Закону відповідач не зобов’язаний працевлаштовувати дану категорію осіб, а лише створити робочі місця та необхідні умови для їх роботи, що і було ним зроблено.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство «Агрофірма «Іскра», відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 31214624, зареєстровано 19.10.2000р.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII (надалі за текстом – «Закон № 875-XII»).

Частиною другою статті 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону № 875-XII.

Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач зобов’язаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з поданого ДП «Агрофірма «Іскра» звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009р. форми №10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників відповідача складала 163 особи.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

При цьому, частиною другою статті 19 Закону № 875-XII зобов’язано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Таким чином, враховуючи чисельність штатних працівників ДП «Агрофірма «Іскра», відповідач зобов’язаний був створити в 2009 році сім робочих місць для працевлаштування інвалідів. При цьому, відповідно до звіту форми №10-ПІ, поданого до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 4 особи.

Суд враховує, що законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Суд вважає, що відповідачем в 2009 році не в повній мірі були вчинені зазначені дії.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному. Частиною четвертою статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. №803-XII, в редакції що булла чинна на час виникнення спірних правовідносин, встановлено обов’язок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності реєструватися у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, та щомісяця подавати цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Крім вищевказаного обов’язку положення постанови Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» вимагають від підприємств щомісяця подавати інформацію до місцевих центрів зайнятості за своїм місцезнаходженням адміністративні дані про наявність вільних робочих місць (вакансій), призначених для працевлаштування інвалідів.

Тобто, аналіз вищевказаних норм законодавства, на думку суду, вимагає від підприємств не тільки виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, а і відповідних дій, які направлені на інформування в установленому порядку центрів зайнятості про наявність вакантних створених підприємством робочих місць для інвалідів. Саме такий комплекс заходів у своїй сукупності здатний забезпечити право інваліда на працевлаштування шляхом зайняття на відповідному підприємстві створеного для нього робочому місці.

В процесі судового розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем у 2009 році звіти форми №3-ПН про наявність вакансій, у тому числі для працевлаштування інвалідів до Золотоніського міськрайонного центру зайнятості подавались лише у березні та квітні відповідного року.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів того, що ДП «Агрофірма «Іскра» подавала до Золотоніського міськрайонного центру зайнятості звітність форми №3-ПН у січні-лютому та травні-грудні 2009 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач виконав свій обов'язок щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та повідомлення центру зайнятості про наявність вакансій для їх працевлаштування протягом 2009 року лише у березні та квітні вказаного року.

За таких обставин, суд вважає, що за січень-лютий та травень-грудень 2009 року відповідач має сплатити Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (ст. 20 Закону № 875-XII).

Строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. (Пункт другий Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною другою статті 20 Закону № 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до звіту форми №10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача в 2009 р. складала 21692,64грн. (3535900грн. : 163 особи).

Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону №875-XII відповідач зобов’язаний був до 15 квітня 2010 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 10 місяців 2009 року в сумі 54231,60грн. (21692,64грн.:12 місяців х 10 місяців х 3 особи = 54231,60грн.).

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, то розмір пені розраховується з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 9,50% за формулою: 9,50% х 120/100/366 днів = 0,03% (одноденний розмір пені). Таким чином, пеня за період з 16.04.2010р. по 15.06.2010р. (61 день прострочення сплати адміністративно господарських-санкцій) складає 992,47грн. (54231,60грн. х 0,03% х 61 день).

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-XII, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за січень-лютий та травень-грудень 2009 року, оскільки відповідач не забезпечив центр зайнятості інформацією про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів за вказані місяці відповідного року.

Щодо позовної вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 14, 94, 122, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Агрофірма «Іскра» (19712, Черкаська область, Золотоніський район, с. Броварки, ідентифікаційний код - 31214624) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, просп. Хіміків, 50, ідентифікаційний код - 21368023 ) – 54231,60грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2009 році та 992,47грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, а всього 55224 (п’ятдесят п’ять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 07 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Холод