Постанова № 33580697, 17.09.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року справа № 823/1820/13-а

м. Черкаси

12 год 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Орленко В.І.,

при секретарі - Яремич В.І.,

за участю представника позивача публічного акціонерного товариства «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» Демченка В.Т. - за дорученням №4 від 22.02.2013р.,

представника відповідача Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Бакалини В.В. - за довіреністю №2564/10-151 від 13.09.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось публічне акціонерне товариство «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів», в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 17.05.2013р. №0000422200.

Ухвалою суду від 10.09.2013р. було здійснено заміну відповідача Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби на Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта позапланової виїзної перевірки від 25.04.2013р. №193/22/00952508, яким встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 56897 грн. 50 коп., внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором підряду з малим приватним підприємством фірма «Тайфун».

Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності публічного акціонерного товариства «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів», з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт виконання робіт/надання послуг малим приватним підприємством фірмою «Тайфун» в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладним, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписками банку.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що висновки акту перевірки від 25.04.2013р. №193/22/00952508 грунтуються на акті Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.02.2013р. №306/22/14208052 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки МПП фірма «Тайфун», (код 1420808052) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Старт Д», код ЄДРПОУ 32694059 за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень 2012 року, ТОВ «Ліга», код ЄДРПОУ 24609852 за січень 2012 року, ТОВ «ВК Віконні системи», код ЄДРПОУ 33972398, за лютий 2012 року».

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» зареєстроване як юридична особа Шполянською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.02.1991р., ідентифікаційний код 00952508 (довідка АБ №504886 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 26.03.2012р.); взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.01.1992р. за №369. Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200038656 від 12.04.2012р. позивач зареєстрований платником податку на додану вартість за №009525023289.

З 15.04.2013 по 19.04.2013 посадовими особами Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» податковий номер 00952508 з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із МПП фірма «Тайфун» податковий номер 14208052 за період з 01.04.2012 по 31.07.2012, за результатами якої складено акт від 25.04.2013р. №193/22/00952508 (далі по тексту - акт перевірки).

Під час перевірки використано акт Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.02.2013р. №306/22/14208052 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки МПП фірма «Тайфун», (код 1420808052) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Старт Д», код ЄДРПОУ 32694059 за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень 2012 року, ТОВ «Ліга», код ЄДРПОУ 24609852 за січень 2012 року, ТОВ «ВК Віконні системи», код ЄДРПОУ 33972398 за лютий 2012 року», в якому встановлено: «в ході перевірки ТОВ «Ліга», ТОВ «Стандарт Д», ТОВ «ВК Віконні системи», актами перевірки, що надійшли до Смілянської ОДПІ встановлено неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через не підтвердження стососно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, сладських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи вимоги ст.ст. 626, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України, укладений МПП фірма «Тайфун та ТОВ «Ліга», ТОВ «Стандарт Д», ТОВ «ВК Віконні системи» договір не спричиняє реального настання правових наслідків».

За наслідками перевірки позивача встановлено порушення: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що привело до заниження нарахування податку на додану вартість в сумі 56897, 50 грн., в тому числі за квітень 2012р. - 20000 грн., травень 2012р. - 21666,67 грн., червень 2012р. - 8333,33 грн., липень 2012р. - 6897,50 грн.

На підставі акта перевірки Смілянська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення №0000422200 від 17.05.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 71122 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 56897 грн. 50 коп., за штрафними санкціями 14225 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем було подано заперечення №74 від 30.04.2013р. до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції. За результатами розгляду заперечення Смілянська державна податкова інспекція надіслала лист від 15.05.2013р. №1905722-129, згідно з яким заперечення публічного акціонерного товариства «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 25.04.2012р. між публічним акціонерним товариством «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» (Замовник) та малим приватним підприємством фірма «Тайфун» (Підрядник) укладено договір підряду №04 (далі по тексту - Договір №04), відповідно до якого за дорученням Замовника, Підрядник зобов'язується виконати ямковий ремонт асфальтобетонного покриття на території ПАТ «Сигнаївський КХП», надалі об'єкти, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити її. Згідно попередніх обмірів об'єм складає 2200 м2. Об'єм виконаних робіт може бути змінений (збільшений чи зменшений) (п. 1.1 Договору №04).

Відповідно до п. 2.1 Договору №04 результатом виконаних робіт за даним Договором повинен стати ямковий ремонт асфальтобетонного покриття на території та в приміщенні складу ПАТ «Сигнаївський КХП».

Кількість виконаних робіт Підрядником обчислюється згідно актів виконаних робіт, які підписуються Сторонами (п. 2.2 Договору №04).

Згідно з п. 4.5 Договору №04 вартість виконаних робіт визначається згідно кошторису, який затверджується Сторонами, і є Додатком №1 даного Договору.

Вартість 1 кв.м. складає 155,07 грн., а загальна сума Договору складає 341154,00 (Триста сорок одна тисяча сто п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) грн. (п. 4.6 Договору №04).

Відповідно до п. 4.11 Договору №04 після підписання договору Замовник проводить попередню оплату в розмірі не менше 70% від вартості виконуваних робіт згідно договору. Проплата авансу можлива частинами. Після підписання Сторонами акту виконаних робіт Замовник протягом трьох днів остаточно проводить повну оплату вартості виконаних робіт.

Необхідні кошти Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника згідно рахунків на оплату (п. 4.12. Договору №04).

Згідно Додаткової угоди №3 від 03.07.2012р. до Договору підряду №04 від 25.04.2012р. пудпункт 4.6 розділу 4 викладено в редакції: « 4.6. В зв'язку з підвищенням ціни бітуму вартість 1 кв.м. складає 165 грн., а загальна сума договору складає 363000 грн. (триста шістдесят три тисячі гривень)».

На підтвердження факту виконання робіт за Договором №04 позивачем в судове засідання надані:

- податкова накладна №40 від 27.04.2012р. (авансовий платіж) на загальну суму 120000 грн. 00 коп., податкова накладна №47 від 25.05.2012р. (авансовий платіж) на загальну суму 130000 грн. 00 коп., податкова накладна №49 від 05.06.2012р. (авансовий платіж) на загальну суму 50000 грн. 00 коп., податкова накладна №65 від 09.07.2012р. на виконання ямкового ремонту асфальтобетонного покриття площею 250,818 кв.м. на загальну суму 41385 грн. 00 коп.;

- рахунок-фактура №СФ-0000014 від 26.04.2012р. на загальну суму 120000 грн., рахунок-фактура №СФ-0000023 від 23.05.2012р. на загальну суму 130000 грн., рахунок-фактура №СФ-0000025 від 05.06.2012р. на загальну суму 50000 грн., рахунок-фактура від 24.07.2012р. на ямковий ремонт асфальтобетонного покриття площею 60,606 кв.м. на загальну суму 10000 грн., рахунок-фактура від 27.07.2012р. на ямковий ремонт асфальтобетонного покриття площею 121,212 кв.м. на загальну суму 20000 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 09.07.2012р. на здійснення ремонту асфальтобетонного покриття на ПАТ «Сигнаївський КХП» загальною площею 2069 кв.м. на загальну суму 341385 грн. 00 коп.;

- акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма №03-1) від 09.07.2012р., відповідно до яких асфальтна площадка біля вагової, асфальтна площадка біля майстерні складу №5 до введення в експлуатацію готові;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних за квітень - липень 2012 року (а.с.34-41).

В якості доказу оплати робіт з ремонту ямкового покриття на території ПАТ «Сигнаївський КХП» позивачем до суду надано виписки банку.

Доставку асфальто-бетонної суміші на територію ПАТ «Сигнаївський КХП» зафіксовано у Книзі руху транспорту та ввозу-вивозу матеріальних цінностей охоронної організації - приватного підприємства «Кажан».

Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимог статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, виданими вище зазначеними контрагентами позивача, надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до Довідки АБ №504886 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 26.03.2012р. основними видами діяльності публічного акціонерного товариства «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» є допоміжна діяльність у рослинництві (01.61), виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (10.61), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21), надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування (77.31) тощо.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено наявність зв'язку між фактом виконання підрядних робіт та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що мале приватне підприємство фірма «Тайфун» зареєстроване 24.12.1992р.; основні види діяльності малого приватного підприємства фірма «Тайфун»: будівництво доріг і автострад (42.11), виробництво бетонних розчинів, готових для використання (23.63), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (витяг з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ №609610 від 06.03.2013р.).

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеним договором та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо заперечень відповідача про відсутність акта форми №КБ-2в та довідки фоми №КБ-3 суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №12/19-2-9-21-2368 від 09.03.2010 року «Про застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві» типові форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» підлягають обов'язковому застосуванню при введенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та кошти підприємств, установ і організацій державної власності. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

Таким чином, оскільки договір підряду від 25 квітня 2012 року №04 не містить посилань на обов'язковість застосування типових форм облікових документів у будівництві, затверджених Наказом Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 року №554, позивач та мале приватне підприємство фірма «Тайфун» не є підприємствами державної форми власності, підрядні роботи не виконувалися за рахунок бюджетних коштів, а складений ПАТ «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» та МПП фірма «Тайфун» акт здачі-приймання робіт (надання послуг) повністю відповідає вимогам чинного законодавства до первинних документів бухгалтерського обліку, суд вважає такий документ належним доказом виконання сторонами договірних зобов'язань.

Щодо посилань відповідача на висновки акту Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.02.2013р. №306/22/14208052 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки МПП фірма «Тайфун», (код 1420808052) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Старт Д», код ЄДРПОУ 32694059 за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень 2012 року, ТОВ «Ліга», код ЄДРПОУ 24609852 за січень 2012 року, ТОВ «ВК Віконні системи», код ЄДРПОУ 33972398 за лютий 2012 року», суд зазначає наступне.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України».

Крім того, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Надання ж податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про оподаткування, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких встановлена судом.

Смілянська об'єднана державна податкова інспекція жодних доказів в підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема, відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, ні під час складання акту перевірки, покладеного в основу оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, ні під час розгляду справи по суті не надано.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Податковий орган, в свою чергу, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 17.05.2013р. №0000422200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача публічного акціонерного товариства «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» 711 (сімсот одинадцять) грн. 23 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 20 вересня 2013 року.