Ухвала суду № 33578975, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2013 р. м. Київ К/800/29209/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Лосєва А.М., Муравйова О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року

у справі № 810/317/13-а

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-фірма «Бортничі»

до: Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-фірма «Бортничі» (далі - ТОВ ««Агро-фірма «Бортничі», Позивач) звернулося до суду позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0009981502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 17 грудня 2012 року № 0009981502.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року - без змін.

Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуально права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року скасувати повністю і постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Бориспільської ОДПІ Київської області в повній мірі.

Позивачем подано письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти касаційної скарги заперечує з підстав необґрунтованості та безпідставності.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 9 листопада 2012 року позивачем було подано до податкової інспекції декларацію з ПДВ за звітний період «жовтень 2012 року» з якої слідує, що залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) складає 625 979 грн. 00 коп.

Посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року ТОВ «Агро-фірма «Бортничі».

Перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення вимог підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 102.5 статті 102, підпункту 135.5.4 пункту135.5 статті 135, пункту198.3 статті 198, статті 200 Податкового кодексу України, чим завищено залишок від'ємного зазначення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації звітного (податкового періоду) за жовтень 2012 року у сумі 625 673 грн. 00 коп.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт перевірки від 23 листопада 2012 року №1008/15-2/34248101 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0009981502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 625 673 грн. 00 коп.

Як слідує з обставин встановлених судами попередніх інстанцій, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0009981502 стали висновки контролюючого органу про те, що залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, сформований позивачем за придбаними товарами/послугами по завершенні терміну позовної давності і є неоплаченим, а, таким чином, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, і, відтак, право на бюджетне відшкодування сум ПДВ позивач втратив.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з додатком 2 до декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, поданого позивачем до податкового органу, залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за червень 2009 року складає 625 633 грн. 00 коп.; серпень 2009 року - 10 грн. 00 коп.; вересень 2009 року - 10 грн. 00 коп.; жовтень 2009 року. - 20 грн. 00 коп.

Залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, як слідує з обставин встановлених судами попередніх інстанцій сформований на підставі договору про надання консультаційних послуг, укладеного між ТОВ «Агро-фірма «Бортничі» (замовник) та ТОВ «СітіСтейтСервіс» (виконавець) від 25 січня 2009 року № 25/01/09АБ.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору вартість послуг за договором складає 6 322 825 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 1053804 грн. 17 коп.). Пунктом 2.2. договору № 25/01/09АБ встановлено, що оплата вартості послуг здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури після підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг та фактичної передачі виконавцем письмового звіту впродовж 120 банківських днів.

Додатковою угодою № 1 до Договору № 25/01/09АБ від 25 січня 2009 року пункт 2.2. Договору було викладено в редакції, згідно з якою оплата вартості послуг по договору здійснюється замовником шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця згідно із запланованими обсягами надання послуг з графіком оплат з 20 травня 2010 року по 8 лютого 2012 року. Відповідно до пункту 10.1 договору № 25/01/09АБ договір вступає в дію з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного його виконання сторонами.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, факт оплати позивачем послуг згідно договору підтверджується платіжними дорученнями № 510 від 20 травня 2010 року, № 775 від 21 листопада 2011 року, № 776 від 22 листопада 2011 року, № 777 від 23 листопада 2011 року, № 778 від 24 листопада2011 року, № 779 від 25 листопада 2011 року, № 7 лютого2012 року, № 807 від 7 лютого 2012 року, № 808 від 8 лютого 2012 року, № 810 від 8 лютого 2012 року, що містяться в матеріалах справи.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до вимог абзацу а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з вимогам пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до вимог пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відтак, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на момент перевірки у позивача була відсутня безнадійна заборгованість за перевіряємий період.

Встановленим обставинам суди першої та апеляційної інстанції надали правильну юридичну оцінку, та зробили такий, який відповідає фактичним обставинам справи юридично правильний висновок про те, що позивачем правомірно відображено в декларації залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція податкового органу не ґрунтується на положеннях законодавства та не підтверджується матеріалами справи.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі № 810/317/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій сторонам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: А.М. Лосєв

О.В. Муравйов