ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2013 року м. Київ К/800/1521/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2012
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2012
у справі № 2а/1270/1301/2012
за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізьке»
до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2012, задоволено позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 20.10.2011 № 0000132340.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Криворізьке» зареєстроване в якості юридичної особи, акціонерного товариства та є суб'єктом господарської діяльності в галузі добування та забезпечення кам'яного вугілля.
За результатами проведеної відповідачем планової виїзної документальної перевірки позивача (на підставі наказів № 525 від 25.07.2011 та № 589 від 27.09.2011) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2009 по 30.06.2011, складено Акт перевірки від 28.09.2011 № 1591/231/31780403, в якому встановлено порушення позивачем вимог:
- п. 2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, внаслідок чого встановлено перевищення строків використання виданої під звіт готівки на господарські потреби в сумі 31 797,16 грн. та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у сумі 95 777,73 грн.;
- пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено перевищення строків використання виданої під звіт готівки на господарські потреби у сумі 2 873,38 грн.;
- п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого встановлено не зберігання РК № 12030004000/1 від 16.10.2009 (АААП 885901-8860000) засіб контролю ВЛ 473876.
На підставі Акта перевірки від 28.09.2011 № 1591/231/31780403, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000132340 від 20.10.2011, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення ведення касових операцій в сумі 37 612,07 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Матеріали справи, а саме висновок судової бухгалтерської експертизи № 660/25 в результаті систематизації та аналізу наданих документів ПАТ «Криворізьке» (також наданих для перевірки податковому органу) свідчить, що при видачі грошових коштів в підзвіт ОСОБА_2 за перевіряє мий період не встановлено наявність залишку попереднього авансу, строк звіту за яким перевищує строк 2 робочих дні, встановлений законодавством; встановлено наявність заборгованості ПАТ «Криворізьке» перед ОСОБА_2; розрахункові та прибуткові касові ордери відображені в Касових книгах за відповідний період; загальні суми по розрахунковим і прибутковим касовим ордерам відповідають загальним сумам, вказаним в журналі-ордері № 7 за кожний з досліджених періодів (місяців).
Отже, за висновком експертизи порушення, встановлені актом перевірки № 1591/231/31780403 в частині видачі грошових коштів на господарські потреби ОСОБА_2 та звіті про використання вказаних грошових коштів, документально не підтверджується.
Відповідно до пп. 2.11 п. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Видача відповідальній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Абзацом 5 ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» в разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.
Згідно із пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.
З урахуванням наведеного, а також, враховуючи наявні в матеріалах справи первинні документи (видаткові ордери, прибуткові ордери, звіти та прибутково-касові ордери, журнали ордерів), надані позивачем, висновки експертизи № 660/25, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність належних доказів на підтвердження фактів порушення з боку ПАТ «Криворізьке» пп. 2.11 п. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, зазначених в акті перевірки від 28.09.2011 № 1591/231/31780403.
Крім того, апеляційним судом вірно спростовано доводи податкового органу про ненадання судом першої інстанції правової оцінки встановленим з боку позивача порушенням, а саме - незберігання підприємством розрахункових книжок, з огляду на те, що з наданого відповідачем розрахунку фінансових санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням вбачається, що до позивача відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосована фінансова санкція в розмірі 340,00 грн., а всього сума штрафних (фінансових) санкцій становить 37 952,07 грн. Однак, матеріали справи свідчать, що за спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача не застосовувалися штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а сума штрафних (фінансових) санкцій становить 37 612,07 грн.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.10.2011 № 0000132340, у зв'язку із чим зазначене спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль
Судове рішення № 33578972, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/1301/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: