Постанова № 33578622, 18.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 15/5007/1441/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі господарського суду№15/5007/1441/12 Житомирської області за позовомРівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі: 1) Міністерства інфраструктури 2) Державної адміністрації залізничного транспорту 3) державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" до приватного акціонерного товариства "Товкачівський ГЗК" про за участю прокуратури - представників сторін: позивача 1- позивача 2- позивача 3- відповідача -стягнення 16 670,00грн. прокурор відділу Генеральної прокуратури України Романов Р.О. посв. №014714 пр. Зозуль О.Д. - дов. №1846/15/14-13 від 03.04.13р. не з'явився пр. Зозуль О.Д. - дов. №НЮ-18 від 01.01.13р. пр. Шур Н.В. - дов. б/н від 17.09.13р.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2012 року Рівненський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури, Державної адміністрації залізничного транспорту та державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Товкачівський ГЗК" про стягнення з відповідача на користь державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" 16 670,00грн. штрафу за неправильно зазначену в залізничній накладній №34430553 масу вантажу, що перевозився у вагоні №97120125.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.02.2013р. (суддя Кравець С.Г.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. (судді Грязнов В.В., Мельник О.В., Савченко Г.І.), відмовлено в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що накладна №34430553 на перевезення групи вагонів, в т.ч. вагона №97120125 не містить відмітки залізниці про складання комерційного акту, заповнення якої передбачено Правилами оформлення перевізних документів у графі 49 основного перевізного документа.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що приватне акціонерне товариство "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" - відправник 02.08.2012р. згідно групової залізничної накладної №34430553 відправило вантаж щебеню кварцитового фракції 5-25мм непоіменований в алфавіті зі станції Товкачівський Південно-Західної залізниці на адресу одержувача - ФОП ОСОБА_4 на станцію Скнилів Львівської залізниці, кількість вагонів - 10 (в тому числі вагон №97120125), загальна маса вантажу 630000кг із зазначенням маси вантажу у кожному вагоні по 63 000кг.

Під час перевезення вантажу, 04.08.2012р. на проміжній станції Здолбунів Львівської залізниці та одночасному зважуванні у русі на електричних тензометричних вагах у вагоні №97120125 було зафіксовано: брутто - 89 450кг, тара з документа 18 300кг, нетто 63 000кг, вантажопідйомність 67 000 кг, що перевищує зазначений у документі показник на 8 150кг і більше вантажопідйомності на 4 150кг. Вагон відчеплено на контрольне переважування на статистичну вагах, про що був складений акт загальної форми №2315 від 04.08.2012р.

За результатами контрольного переважування вагону з вантажем на 150-тонних вагонних вагах станції Здолбунів, перевізником був складений комерційний акт від 05.08.2012р. за АА№076788/38, який підписали заступник начальника станції, приймалник потягів, бригадир ПКО. В даному акті зазначено, що при комісійному переважуванні вагона №97120125 на 150-тонних вагах, клеймо 2012р. згідно акту загальної форми №2315 від 04.08.2012р. станції Здолбунів, який прибув по накладній, вказаній на звороті цього акту і відчепленого від групового документу, на що виписана досильна накладна Здолбунів-Скнилів №39635602. По документу значиться вантаж щебінь із гравію, насипом, брутто не вказано, тара 18 300кг, нетто 63 000кг, згідно документа числиться ЗПП відправника Варта-Універсал М1:0000008 (347207 Товкачівський), в дійсності виявилося, що вагон не вскривався, вантаж не перевірявся, брутто 88200кг, тара з бруса і документа 18 300кг, нетто 69 900кг, тобто більше документа на 6 900кг, вантажопідйомність вагона 67 000кг., перевантаження більше вантажопідйомності на 2 900кг, що загрожує безпеці руху поїздів згідно ПТЕ. При повторному переважуванні вагона вага більша проти документа та вантажопідйомності підтвердилася. При комісійній перевірці виявилося, що пломби ЗПП відправника відсутні, на штурвалах вигрузочних люків закрутки механічні без плашок, справні. Кришки загрузочних люків закриті щільно. Доступу до вантажу немає. Вагон прибув технічно справний. Вагон затриманий. На станцію відправлення дана телеграма.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що надлишок вантажу в кількості 6 900кг отримано представником відправника ОСОБА_5 на підставі довіреності №1087 від 07.08.2012р. та розписки від 07.08.2012р.

Вагон №97120125 був відправлений залізницею 08.08.2012р. на станцію призначення згідно досильної накладної №39635602, у графі 20 якої станцією Здолбунів, у найменуванні вантажу зазначено - щебінь із гравію; досилається до основної відправки №34430653. У графі 56 - календарний штемпель станції відправлення вказано - станція Здолбунів 05.08.2012р.

Розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що відповідно до ч.5 ст.306 ГК України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а ст.122 Статуту встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Згідно із п.п.4.1, 4.2 та 4.3 Правил оформлення перевізних документів, заповнення накладної під час перевезення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил. Під час перевезення передбачені цими Правилами відмітки зазначаються у графі 49 "Відмітки залізниці". У разі складання акта в графі 49 зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, "про нестачу місць", "про нестачу маси, кг", "про відсутність пломб" тощо).

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Пунктом 6.9 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у перевізному документі на маршрут або групу вагонів робиться відмітка про відчеплення вагона із зазначенням номерів акта загальної форми та досильного перевізного документа; відомості про відчеплений вагон викреслюються з відомості вагонів; відмітка про відчеплення вагона засвідчується станцією відчеплення вагонів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в залізничній накладній №34430553 від 02.08.2012р. на групу вагонів на станції Здолбунів, в порушення вимог п.6.9 Правил складання актів, відомості про відчеплений спірний вагон не викреслено, відмітка про відчеплення спірного вагону відсутня. Також не містяться відмітки залізниці про складання комерційного акту, заповнення якої передбачено у графі 49 основного перевізного документа, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Як вбачається з копії досильної накладної №39635602 від 05.08.2012р. та вірно встановлено судами, в графі 20 досильної накладної зазначено, що досилається до основної накладної №34430653.

При цьому, основна накладна має номер 34430553, а не 34430653; найменування товару зазначено щебінь із гравію, тоді-як в основній залізничній накладній, до перевезення прийнято вантаж - щебінь кварцитовий фракції 5-25мм непоіменований в алфавіті.

Щодо посилань на те, що відмітка про складання комерційного акту була зроблена не в основній накладній, а в досильній накладній, за якою досилався відчеплений спірний вагон, то судами встановлено, що залізниця, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, повинна робити таку відмітку саме в графі 49 основної залізничної накладної, яка супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, а не на будь-якому іншому документі.

Також, судами зазначено, що в порушення п.4.3 Правил оформлення перевізних документів, в основній залізничній накладній в графі 49 відсутні дані не тільки про складання комерційного акту стислим змістом, але і відсутні відомості про складання акту загальної форми №2315 від 04.08.2012р., посилання на який міститься в комерційному акті станції Здолбунів №АА076788/38 від 05.08.2012р.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з нормою ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі №15/5007/1441/12 господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова