Постанова № 33572916, 18.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р. Справа № 804/11493/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріПрихно К.С. за участю: представника позивача представника відповідача Новікова М.А. Стецюри Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2013 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із адміністративним позовом до комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради, в якому просить стягнути з комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 31492,95 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6, 30 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на вимоги ст. 19 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", в редакції від 06.10.2005 р. № 2660 - IV, якими для підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Стаття 20 зазначеного Закону встановлює, що підприємства незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. З урахуванням викладеного, позивач нарахував штрафні санкцій за порушення відповідачем нормативу робочих місць, розмір штрафу склав 31492,95 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, просив позов залишити без задоволення оскільки відповідач протягом 2012 року повідомляв Жовтоводський міський центр зайнятості, надаючи звіти, згідно яких позивачем були заявлені 4 вакансії для інвалідів за посадою сторож та прибиральник території. Відповідач двічі надсилав до центру зайнятості листи з пропозицією влаштувати на роботу інвалідів у кількості 3 осіб. З грудня 2010 року на підприємстві діє комісія по виділенню та створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доказі в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до звіту комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, наданого Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 369 осіб; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог Закону - 8 осіб. Фактично у відповідача штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, обліковується у кількості 14 осіб

На підставі п. 5 Положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів та згідно ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», постанови КМУ від 31 січня 2007 року № 70 "Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів здійснено позапланову невиїзну перевірку правильності розрахунків в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради за 2012 рік.

За результатами перевірки було складено акт №89 по результатам невиїзної перевірки стану виконання ст. 19 та ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1992 р. № 875-XII КП «Жовтоводський водоканал» ДОР код ЄДРПОУ (32182594).

В результаті перевірки було встановлено, що відповідачем не виконано норматив для працевлаштування інвалідів. Згідно акту встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 14 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 вищевказаного Закону становить 15 осіб. Отже, незайняте інвалідом на підприємстві є одне місце.

Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського Кодексу України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України, до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин відповідно до статті 218 цього Кодексу є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, згідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

В силу частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Згідно поданого до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, склала 14 осіб.

Про наявність чотирьох вакантних місць для інвалідів на підприємстві протягом 2012 року відповідач повідомляв Жовтоводський міський центр зайнятості, подаючи звіт у формі № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій». Подання звітності є законодавчо визначеною формою пошуку інвалідів підприємством. За вказаними звітами були заявлені 4 вакансії для інвалідів за посадою сторож та прибиральник територій.

Як додаткові заходи щодо працевлаштування на підприємстві людей з обмеженими фізичними можливостями відповідач двічі надсилав до центру зайнятості листи з пропозицією влаштувати на роботу інвалідів у кількості 3 осіб за професіями підсобний робітник та прибиральник територій. З грудня 2010 року на підприємстві діє комісія по виділенню та створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, діяльність якої спрямована на влаштування на роботу інвалідів за вакантними посадами з урахуванням індивідуальних програм реабілітації інвалідів.

Протягом 2012 року на підприємство звернулися 2 особи, направлені Жовтоводським міським центром зайнятості, та 1 особа з самостійним планом працевлаштування, які відмовилися від запропонованих вакансій та була прийнята одна особа на посаду бухгалтера на період відпустки по догляду за дитиною штатного працівника. Випадки відмов у прийнятті на роботу інвалідів на підприємстві відсутні.

Тобто, протягом 2012 року на підприємстві існувала можливість працевлаштування чотирьох інвалідів за наявними вакантними посадами сторожа та прибиральника територій (згідно поданих 3 звітів форми №3-ПН), підприємство розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, зокрема, своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причини відсутності інвалідів, які б бажали працювати на підприємстві.

Таким чином, із матеріалів справи та представлених позивачем доказів, не вбачається бездіяльності та протиправних дій відповідача, його вини у не працевлаштуванні інвалідів, що є складовими правопорушення. Відповідачем здійснені всі залежні від нього заходи по організації робочих місць для інвалідів, а тому відсутні правові підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, адже, по своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.

Докази, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до підприємства відповідача або які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені в суді.

З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 19 вересня 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник