Рішення № 3356735, 26.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.08 Справа№ 2/108

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю прокурора відділу ОСОБА_1 представника позивачаОСОБА_2, відповідачаОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Борислава в інтересах держави в особі Державно-комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №1”, м. Борислав до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Борислав про стягнення 775 грн. 12 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Борислава в інтересах держави в особі Державно-комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №1”, м. Борислав звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Борислав про стягнення 775 грн. 12 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 18.11.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 04.12.2008р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 16.12.2008р., 26.12.2008р.

В судових засіданнях представник позивача та прокурор позов підтримали, просили задоволити. Пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, що є власністю міста. За період з квітня 2004р. по серпень 2008р. позивач надав відповідачу послуги, передбачені договором на загальну суму 775 грн. 12 коп. Відповідач у строки, встановлені договором, вартість наданих послуг не оплатив, в зв'язку з чим просять стягнути суму заборгованості.

Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні. З приводу заявленого позову пояснив, що позивач свої обов'язки по договору не виконує, не надає розрахунку плати, підтвердження наданих послуг, затрачених коштів на обслуговування будинку. Також між ним та представником позивача була досягнута усна домовленість про участь у витратах по експлуатації та технічному обслуговуванню будинку, вартість якої мала бути відесена в рахунок оплати по договору. На виконаня цих домовленостей, ним понесено витрати на ремонт в розмірі 1776 грн., однак позивачем вказана сума не була зарахована в рахунок оплати по договору. Зазначає, що заборгованість нарахована за період з квітня 2004р. по серпень 2008р., у зв'язку з чим прокурором не враховано загальний строк позовної давності, який складає 3 роки.

Сторонам та прокурору роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

1 квітня 2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір НОМЕР_1орендаря або власника нежитлових приміщень про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, що є власністю міста.

За цим договором власник будинку (позивач) забезпечує експлуатацію, технічне обслуговування житлового фонду, в якому розміщене орендоване чи власне нежитлове приміщення, а також утримання прибудинкової території, а співвласник (відповідач) приймає участь у витратах по виконанню названих робіт.

Співвласнику (відповідачу) належить нежитлове приміщення за адресою м. Борислав, вул. Міцкевича, 1, загальною площею 31,74 м2.

Відповідно до п. 9 договору НОМЕР_1від 01.04.2004р., невід'ємною частиною цього договору є розрахунок ставок експлуатаційних витрат за обслуговування та ремонт будинку (додаток).

Додатком до даного договору встановлено ставку експлуатаційних витрат за 1 м2 в розмірі 0,27 грн. без податку на додану вартість.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу з квітня 2004р. по серпень 2008р. послуги на загальну суму 775 грн. 12 коп.

Пунктом 2.2.3. договору НОМЕР_1від 01.04.2004р. передбачено, що співвласник (відповідач) зобов'язаний до 10-го числа наступного місяця вносити плату на рахунок власника будинку (позивача), або підприємства, що обслуговує будинок, за витрати на експлуатацію та технічне обслуговування нежитлових приміщень в житловому фонді відповідно зайнятій загальній площі.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача та прокурора, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отримані послуги не виконав, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 775 грн. 12 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Посилання відповідача на ту обставину, що в рахунок оплати по договору №10, ним проведено ремонт на загальну суму 1776 грн., що перевищує суму заборгованості, судом до уваги не береться, оскільки договором НОМЕР_1від 01.04.2004р. не встановлено такої форми оплати відповідачем отриманих послуг. Доказів, які б підтверджували факт існування між сторонами домовленостей про участь відповідача у витратах шляхом проведення ним ремонту з подальшим зарахуванням як оплати по договору №10, відповідачем не подано.

Відсутність між сторонами таких зобов'язань, оформлених належним чином, не перешкоджає відповідачу, відповідно до п. 3.2.4. договору НОМЕР_1від 01.04.2004р., звернутися до суду з позовом про стягнення з позивача збитків, понесених внаслідок неналежного виконання договірних обов'язків, що вказані в п.п. 2.1.1., 2.1.2. договору, в тому числі понесених ним витрат на ремонт в розмірі 1776 грн.

Безпідставним є посилання відповідача на те, що позивач не підтверджував факт надання послуг підписанням сторонами актів приймання наданих послуг, оскільки такий обов'язок на позивача відповідно до договору НОМЕР_1від 01.04.2004р. не покладався. Стосовно надання інформації про обсяг затрачених коштів на надання послуг, то відповідач мав можливість звернутися до позивача з необхідним запитом, в порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян”, оскільки дана обставина не є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 3.2.2. договору НОМЕР_1від 01.04.2004р., відповідач має право при незабезпеченні виконання обумовлених договором послуг (п. 2.1.1.) після письмового попередження в 10 денний термін припинити внесення платежів за експлуатацію та технічне обслуговування приміщень до усунення виявлених недоліків. Статтею 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Однак відповідач за період, в якому надавалися послуги та проведено нарахування, до позивача з таким письмовим попередженням не звертався, претензійним порядком, встановленим ст. 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” не скористався, що свідчить про відсутність у нього претензій щодо наданих послуг позивачем.

Прокурор просить стягнути заборгованість, яка виникла за період з квітня 2004р. по серпень 2008р. в розмірі 775 грн. 12 коп. Однак прокурором не враховано положення ст. 257 ЦК України, якою загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Про необхідність застосування загального строку позовної давності заявляє і відповідач, про що зазначив в клопотанні від 25.12.2008р. Оскільки представником позивача не було наведено поважних причин пропуску позовної давності, відповідачем заявлено про застосування позовної давності, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в межах загального строку позовної давності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 560 грн. 69 коп. боргу. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державно-комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №1”, м. Борислав, вул. Івасюка, будинок 12, Львівська область (ідентифікаційний код 05452244) 560 грн. 69 коп. боргу.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в користь державного бюджету 73 грн. 77 коп. державного мита та 85 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.