Рішення № 3356703, 11.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.08 Справа№ 12/222

Суддя О.Д.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Коломия

До відповідача: Приватного транспортно -експедиційного підприємства “Автотрансекспедиція”, м. Львів

Про стягнення заборгованості в сумі 14282,67 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 -приватний підприємець

Від відповідача :ОСОБА_2 (довіреність у справі)

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємцем ОСОБА_1до відповідача приватного транспортно -експедиційного підприємства “Автотрансекспедиція” про стягнення заборгованості в сумі 14282,67 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 05.11.2008 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 19.11.2008 р.

В судове засідання 19.11.2008р. з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14282,67 грн. та 500,00 грн. витрат за надання юридичних послуг.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання , причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду від 05.11.2008 р. не виконав, відзиву на позовну заяву та доказів погашення боргу суду не надав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення № 3776648.

Розгляд справи було відкладено на 11.12.2008 р.

В судове засідання 11.12.2008 р. з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково в сумі 12988,00грн. мотивуючи це тим, що договір між сторонами укладено на дану суму. Решту позовних вимог представник відповідача заперечив, мотивуючи це тим, що витрати перевізника на оплату штрафу за перегруз в сумі 400,00 грн., штрафу за те, що піддони немали печаток в сумі 178,00 грн. та оформлення тіру в сумі 114,00 грн. не передбачені договором.

Повний текст рішення виготовлений, підписаний та оголошений 11.12.2008 року.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

1 липня 2008 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1та приватним транспортно -експедиційним підприємством “Автотрансекспедиція” було укладено договір № 22760-1 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу послуги перевезення вантажу, а саме доставити вантаж у пункт призначення і передати його уповноваженій на отримання юридичній особі, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги та не робити простоїв відповідно до умов договору.

Однією з умов договору було надання автомобіля об'ємом 86 куб. м. до 08 год. на 02 липня 2008 р. для транспортування. Адреса завантаження : Україна, Івано -Франківська область , Тисменицький район, с. Радча, вул. Шевченка,40. Адреса розвантаження: м. Страсбург, Франція

Відповідно до міжнародної товарно -транспортної накладної НОМЕР_1 від ТзОВ «ТОРРО»для фірми «Ярден Жю Фоюі» автомобілем позивача марки Рено Преміум (водій ОСОБА_3 ) було виконано рейс по маршруту Івано -Франківська область, Тисменицький район, с. Радча, (Україна) -м. Страсбург (Франція).

Як вбачається з акту виконаних робіт від 17.07.2008 р. вартість наданих позивачем транспортних послуг становить 13680,00 грн.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний був оплатити отримані послуги протягом 10 банківських днів з дня отримання ним належним оформлених товарно -транспортних документів, податкової накладної і рахунку до оплати. Такі документи були направлені відповідачу та отримані ним 18.08.2008 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення НОМЕР_2.

Однак незважаючи на претензії з боку позивача, відповідач не перерахував кошти в сумі 13680,00 грн. за отримані транспортні послуги і таким чином не виконав свої зобов'язання по договору.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача не погашена і становить 13680,00 грн.

На підставі положень договору, ст.231 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 602,67 грн.

Таким чином загальна сума боргу відповідача становить 14282,67 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, 1 липня 2008 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1та приватним транспортно -експедиційним підприємством “Автотрансекспедиція” було укладено договір № 22760-1 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу послуги перевезення вантажу, а саме доставити вантаж у пункт призначення і передати його уповноваженій на отримання юридичній особі, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги та не робити простоїв відповідно до умов договору.

Однією з умов договору було надання автомобіля об'ємом 86 куб. м. до 08 год. на 02 липня 2008 р. для транспортування. Адреса завантаження : Україна, Івано -Франківська область , Тисменицький район, с. Радча, вул. Шевченка,40. Адреса розвантаження: м. Страсбург, Франція

Відповідно до міжнародної товарно -транспортної накладної НОМЕР_1 від ТзОВ «ТОРРО»для фірми «Ярден Жю Фоюі» автомобілем позивача марки Рено Преміум (водій ОСОБА_3 ) було виконано рейс по маршруту Івано -Франківська область, Тисменицький район, с. Радча, (Україна) -м. Страсбург (Франція).

Тобто позивач виконав свої зобовязання по договору та здійснив перевезення вантажу з місця завантаження: Україна, Івано -Франківська область , Тисменицький район, с. Радча, вул. Шевченка,40. до місця розвантаження: м. Страсбург, Франція

Як вбачається з акту виконаних робіт від 17.07.2008 р. вартість наданих позивачем транспортних послуг становить 13680,00 грн.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний був оплатити отримані послуги протягом 10 банківських днів з дня отримання ним належним оформлених товарно -транспортних документів, податкової накладної і рахунку до оплати. Такі документи були направлені відповідачу та отримані ним 18.08.2008 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення НОМЕР_2.

Суд звертає увагу на те, що жодних зауважень до отриманих товарно -транспортних документів у відповідача не було, однак незважаючи на претензії з боку позивача, відповідач не перерахував кошти в сумі 13680,00 грн. за отримані транспортні послуги і таким чином не виконав свої зобов'язання по договору.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в сумі 12988,00грн. мотивуючи це тим, що договір між сторонами укладено на дану суму. Решту позовних вимог представник відповідача заперечив, мотивуючи це тим, що витрати перевізника на оплату штрафу за перегруз в сумі 400,00 грн., штрафу за те, що піддони немали печаток в сумі 178,00 грн. та оформлення тіру в сумі 114,00 грн. не передбачені договором.

Однак не заслуговують на увагу суду твердження представника відповідача про те, що витрати перевізника на оплату штрафу за перегруз в сумі 400,00 грн., та штрафу за те, що піддони немали печаток в сумі 178,00 грн. не передбачені договором, а тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до умов договору перевізник зобов'язався надати послуги по перевезенню товару з пункту загрузки до пункту вигризки. Договором було чітко передбачено масу вантажу -18 т. Однак, як вбачається з товарно -транспортної накладної маса вантажу який перевозився автомобілем позивача становила 20116т., тобто позивач недотримав взятих на себе зобов'язань по договору та завантажив товар більшою масою ніж це передбачено було договором, а відтак на думку суду відповідальність за перегруз автомобіля лежить саме на відповідачу.

Статтею 917 ЦК України передбачено, що відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці, вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

З огляду на викладене суд вважає, що саме з вини відповідача водієм позивача було оплачено штраф за відсутність печаток на піддонах, оскільки як уже зазначалося судом, відповідно до договору, перевізник зобов'язався надати послуги по перевезенню товару з пункту загрузки до пункту вигризки, а відтак за якість товару несе відповідальність сторона -замовник такого перевезення.

Щодо стягнення з відповідача 114,00 грн. витрат понесених позивачем на оформлення тіру, то суд вважає, що такі витрати є необґрунтованими та непідтвердженими позивачем, а тому до задоволення не підлягають.

Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є обґрунтованими частково, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростованими, а тому підлягають до задоволення в сумі 13566,00 грн.

Окрім того позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 602,67 грн.

При нарахуванні пені позивач посилався на ст. 231 ГК України якою передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” якою передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак суд вважає, що нарахування позивачем пені в даному випадку є безпідставним та необґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З наведених норм чинного законодавства випливає, що боржник зобов'язаний сплатити пеню тільки в тому випадку, якщо така передбачена в договорі за згодою сторін.

Оскільки договором № 22760-1 від 01.07.2008 р. укладеним між позивачем та відповідачем не передбачена відповідальність сторін у вигляді сплати пені, суд вважає, що нарахування відповідачу пені в сумі 602,67 грн. за несвоєчасну оплату ним отриманих транспортних послуг є безпідставним, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 13680,00 грн.

Не підлягають також задоволенню витрати за надання юридичних послуг в сумі 500,00грн., оскільки вони не підтверджені жодними первинними документами.

Судові витрати суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 530 549, 551 ЦК України, ст. 343 ГК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 6, 7, 12, 33, 34, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково..

 2.Стягнути з Приватного транспортно -експедиційного підприємства “Автотрансекспедиція” (82000, м. Львів, вул. Наукова, 96, код ЄДРПОУ 25544907) на користь Приватного підприємця Матяш Володимира Васильовича (78200, Івано -Франківська область, м. Коломия, вул.Весняна,9, ідент. код 2251221736) 13566,00грн. основного боргу, 136,00 грн. державного мита та 112,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу .

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Суддя