Рішення № 3356702, 16.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.08 Справа№ 6/242

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємцяОСОБА_1, м.Львів

третя особа: Львівська національна академія ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького, м.Львів

про: стягнення 1282грн. 59коп. неустойки

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 -предст.

від відповідача: не з”явився

від третьої особи: не з”явився

Представнику позивача, роз"яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов"язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області подано позов до Приватного підприємцяОСОБА_1 про стягнення 1282грн. 59коп. неустойки. В якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору позивачем залучено Львівську національну академію ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького.

Ухвалою суду від 07.11.2008р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.12.2008р. В зв”язку з неявкою представника відповідача та третьої особи в судове засідання 02.12.2008р., ухвалою суду від 02.12.2008р. розгляд справи відкладено на 16.12.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з”явився, письмового пояснення на позов не подав, причин невиконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та неявки в судове засідання не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, письмове пояснення по суті позовних вимог не подав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути позов при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

30.01.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 10 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме - частини асфальтобетонного майданчика загальною площею 18,0 м.кв., за адресою: м.Львів, вул.Левицького, 67 та перебуває на балансі Львівської національної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького. Відповідно до умов вказаного договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування згадане майно.

Актом приймання-передачі НОМЕР_1 від 30.01.2006р. позивач передав відповідачу обумовлений договором об'єкт оренди.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2007р. у справі №1/495-21/90 договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №10 від 31.10.2006р., укладений маж позивачем та відповідачем, розірвано. Також вказаним рішенням зобов'язано відповідача передати орендоване майно по акту приймання-передачі Львівській національній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.

Пунктом 2.4. договору №10 від 30.01.2006р. встановлено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем (відповідачем) балансоутримувачу (третій особі) в тижневий термін. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов”язок по складанню акта приймання-передачі, відповідно до п.2.5. договору, покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на час звернення з позовом доказів повернення орендарем балансоутримувачу орендованого майна на адресу регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області не надходили.

З огляду на викладені обставини та відповідно до умов договору, позивачем нараховано відповідно до ст. 785 ЦК України неустойку за період з 01.02.2008р. по 31.08.2008р. в розмірі 1282грн. 59коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечень стосовно заявлених вимог та доказів які їх спростовують, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.193 ГК України, ст.ст. 509, 525,526, 530, 599, 612,626,785 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємцяОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ід.код НОМЕР_2) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 3 (код ЄДРПОУ 20823070) 1282 грн. 59 коп. неустойки. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Приватного підприємцяОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ід.код НОМЕР_2) в доход державного бюджету 102грн. 00коп. державного мита та 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя