Ухвала суду № 33564293, 11.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 142854/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2011р. у справі 2а-8815/11/1370 за позовом прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Держспоживстандарту України Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

05.08.2011р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету суму фінансової санкції у розмірі 1700 грн.. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами у АДРЕСА_2 без погодження з органами місцевого самоврядування, у зв'язку з чим позивачем винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. У передбачений законом строк, сума штрафу відповідачем не сплачена.

Оскаржуваною постановою позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету (р/р 31110106700002, ЗКПО 23949066 Банк одержувач ГУДК у Львівській області МФО 825014 код платежу 21081100) штраф в сумі 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Не погодившись із винесеною судом постановою, її оскаржив відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що при прийнятті даного рішення судом зокрема не було враховано всіх обставин справи, зокрема не враховано того факту, що відповідач, як вбачається з копії закордонного паспорту, перебувала за межами України та не була повідомлена про прийняте рішення щодо демонтажу встановленої реклами та стягнення з неї фінансової санкції.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрована Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області 28.09.2009 року як фізична особа-підприємець, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 36-38).

Також судом встановлено, що Проведеною прокуратурою Личаківського району м.Львова перевіркою відповідача встановлено, що рішенням № 0134 від 10.06.2011 р. накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про рекламу на суму 1 700.00 грн.. Департаментом економічної політики Львівської міської ради направлено ФОП ОСОБА_1 за юридичною адресою вимогу № 23/ Р-6-696 від 21.03.2011 р про дане порушення, яка не була виконана у вказаний термін. Окрім того, скеровано в управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області Подання № 23/Р-6-910 від 08.04.2011 р. про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» щодо встановлення самовільно без дозволу виконкому Львівської міської ради спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою у АДРЕСА_2.

За результатами розгляду подання № 23/Р-6-910 від 08.04.2011 р., головним спеціалістом Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області Ганущином Р.В. складено протокол № 0147 від 26.04.2011 р. про порушення відповідачем п.1 ст.16. Закону України «Про рекламу».

Листом від 26.04.2011 року №1211 позивач запропонував відповідачу надати інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства та пояснення по факту розміщення рекламних конструкцій з порушенням вимог Закону України «Про рекламу».

ОСОБА_1 відомостей вказаних у листі позивачу не надано, позивачем 03.06.2011 року прийнято рішення від 17.05.2011 р. № 0153 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Також матеріалами справи а саме (Протокол № 134) встановлено, що 10.06.2011 р. відбулося засідання Управління на якому прийнято рішення № 0134 від 10.06.20111 р. згідно якого, за самовільне встановлення спеціальних рекламних конструкцій зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування в порушення вимог п.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» накладено на ФО-П ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 700,00 грн. Рішення № 0134 від 10.06.20111 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу належним чином надіслано відповідачу рекомендованим листом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - це засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача; розповсюджувач реклами - це особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Згідно ч. 1 ст.16 цього ж Закону визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.

На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до Закону. Крім того, нормами ч. 2 ст. 27 цього ж Закону розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами, несуть відповідальність за порушення законодавства про рекламу.

Відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ч. 2 п. 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб та згідно ст. 60 КАС України, у випадках, встановлених законом, прокурор, може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що Рішення № 0134 від 10.06.20111 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу не оскаржив, а також коштів за цим рішенням до державного бюджету м.Львова не сплатив, а відтак судом правильно і повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 41, 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2011р. у справі 2а-8815/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді М.А. Пліш

Р.Й. Коваль