Ухвала суду № 33560786, 12.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р. Справа № 180063/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

з участю представників: позивача Підгайної Н.Й., відповідача Ярошика Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року у адміністративній справі №2а/0370/2779/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВГП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «ВГП» звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.07.2012 року №0000141504.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що право на отримання податкового кредиту позивачем підтверджується належним чином отриманою податковою накладною, яку надав постачальник послуг ТзОВ «Сан-Айс Мадек», яка у встановленому на той момент порядку зареєстрована на 20-й день після виписки, що підтверджується випискою з Єдиного реєстру податкових накладних. Крім того, не може бути підставою для зменшення суми даного податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 року твердження відповідача про те, що контрагент відсутній за місцем знаходження.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 30 липня 2012 року № 0000141504. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ВГП» судовий збір в розмірі 305,88 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанов суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 14, 193, 198, 200, 201 Податкового кодексу України. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволення позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення. а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «ВГП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2012 року, про що складено акт №2276/15-3/01880724 від 18.07.2012 року, яким встановлено порушення: пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а саме ПАТ «ВГП» завищено суму податкового кредиту на 24469,90 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 24469,90 грн.; пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме ПАТ «ВГП» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 року на 24470,00 грн.

На підставі акту перевірки № 2276/15-3/01880724 від 18.07.2012 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС 30.07.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000141504, яким ПАТ «ВГП» зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 24470,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6118,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, рішенням ДПС у Волинській області від 22.08.2012 року № 3474/10/10-206 первинна скарга ПАТ «ВГП» залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання послуг у ТзОВ «Сан-Айс Мадек», висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства у вигляді завищення податкового кредиту з ПДВ на 24469,90 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

З Акту перевірки вбачається, що ПАТ «ВГП» включено до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року 24470,00 грн. ПДВ з вартості наданих ТзОВ «Сан-Айс Мадек» (м. Бориспіль) маркетингових послуг згідно договору про надання маркетингових послуг від 14.02.2012 року №0202 та додатку №1 до зазначеного договору. На виконання умов зазначеного договору та згідно з виписаною ТзОВ «Сан-Айс Мадек» податковою накладною від 28.03.2012 року № 28, ТзОВ «Сан-Айс Мадек» надано для ПАТ «ВГП» послуги по просуванню продукції шляхом виготовлення та розповсюдження поліграфічних рекламних листівок загальну суму 146819,40 грн., в тому числі ПДВ 24469,90 грн. Оплата ПАТ «ВГП» за консультаційно-інформаційне обслуговування проведена згідно виписаного ТзОВ «Сан-Айс Мадек» рахунку-фактури від 14.02.2012 року № 0202 платіжним дорученням від 27.03.2012 року №1344 в сумі 146819,40 грн.

Відповідач свої доводи обґрунтовує тим, що відповідно до інформаційних даних по платнику податків ТзОВ «Сан-Айс Мадек» встановлено, що основний вид діяльності товариства - рекламні агентства, стан платника 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, станом на 02.07.2012 року ТзОВ «Сан-Айс Мадек» до податкового органу не звітується, остання декларація подана за лютий 2012 року, акти прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) містять лише назву послуги та їх вартість, а інших документів, де зазначено інформацію про проведені заходи щодо надання вищевказаних послуг (суть виконаних робіт) не надано і, відповідно, документально не підтверджено, що понесені ПАТ «ВГП» витрати по послугах пов'язані з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції вважає такі доводи відповідача помилковими, оскільки матеріалами справи підтверджується, що господарські операції за вказаним договором оформлені належним чином складеними первинними документами: рахунком-фактурою №0202 від 14.02.2012 року на загальну суму 146819,40 грн. (в т.ч. ПДВ 24469,90 грн.), платіжним дорученням №1344 від 27.03.2012 року на загальну суму 146819,40 грн. (в т.ч. ПДВ 24469,90 грн.), податковою накладною №28 від 28.03.2012 року на загальну суму 146819,40 грн. (в т.ч. ПДВ 24469,90 грн.), актом прийому-передачі виконаних робіт від 16.06.2012 року № 28 на загальну суму 146819,40 грн. (в т.ч. ПДВ 24469,90 грн.).

Крім цього, факт здійснення операцій з контрагентом ТзОВ «Сан-Айс Мадек» та використання вищезазначених послуг у господарській діяльності ПАТ «ВГП» також підтверджується такими первинними документами як: аналітичною запискою відділу маркетингу про результати проведення акції «Власний рахунок» для результатів господарської діяльності ПАТ «ВГП», згідно з яким акцію визнано успішною; звітом ТзОВ «Сан-Айс Мадек» про результати надання послуг; договором поставки № 14/330 від 15.02.2010 року з додатками, укладеним між ПАТ «ВГП» та ТзОВ «Фоззі-Фуд»; договором про надання послуг мерчандайзингу № 143-Р/11/761 від 04.01.2011 року, укладеним між ПАТ «ВГП» та ТзОВ «Фоззі-Фуд»; листом ТзОВ «Фоззі-Фуд», яким підтверджено факт проведення маркетингової акції «Власний рахунок» в національній мережі Сільпо в період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 року; листівками, розсилка яких здійснювалася ТзОВ «Сан-Айс Мадек» в період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 року для ПАТ «ВГП» згідно з договором № 0202 від 14.02.2012 року, на яких є відмітка, що вони виготовлені на замовлення ТзОВ «Сан-Айс Мадек»; свідоцтвом про знак для товарів та послуг № 103117 від 10.02.2009 року про реєстрацію знаку «RUTA» за ПАТ «ВГП».

Відповідно до п.п. 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктами 200.1, 200.3 - 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Надані позивачем первинні документи свідчать про реальність надання ТзОВ «Сан-Айс Мадек» маркетингових послуг позивачу (а саме: розповсюдження інформації (розсилка листівок) про продукцію ПАТ «ВГП» під торговою маркою «RUTA» серед потенційних покупців мережі магазинів «Сільпо» по всій території України, в рамках маркетингової акції «Власний рахунок», в період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 року) та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, спрямовану на збільшення товарообороту продукції виробництва ПАТ «ВГП».

Крім цього, податкова накладна № 28 від 28.03.2012 року, виписана ТзОВ «Сан-Айс Мадек» та на підставі якої позивачем було сформовано податковий кредит, своєчасно була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом від 15.05.2012 р.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідачем не надано доказів безтоварності операцій, посилання на цю обставину ґрунтуються на припущеннях та на сумнівах, пов'язаних із наявною в базі даних відповідача інформацією.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року у адміністративній справі №2а/0370/2779/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 17.09.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

С.М. Кузьмич