Рішення № 33563611, 16.09.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 рокуСправа № 912/782/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/782/13

за позовом: Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), м. Київ

до відповідача: Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справи України, м. Олександрія

про стягнення 30 773,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Онофріюк Д.В., довіреність № б/н від 12.09.2013 р.;

від відповідача - Бобошко І.О., довіреність № 11 від 03.01.2010 р.

Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою № 18-351 від 17.05.2013 р. про стягнення з Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на користь комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) заборгованість в сумі 30 773,84 грн., з яких: 25888,20 грн. основний борг, 2 219,29 грн. 3% річних, 2 666,35 грн. інфляційні втрати, з покладенням на відповідача судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за надані послуги з наземного обслуговування згідно Договору про наземне обслуговування від 01.01.2008 р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2013 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2013 р. визнав позов в частині стягнення основного боргу в сумі 25888,20 грн., в іншій частині позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 р. між комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) (Обслуговуюча компанія) та військовою частиною 2269 внутрішніх військ МВС України (Перевізник) укладено Договір № 11-2008 "Про іноземне обслуговування" у вигляді додатку В, згідно якого Обслуговуюча компанія надає Перевізнику послуги забезпечення проведення аварійно - рятувальних робіт, безпеки, надання місця стоянки для ПС та послуги за формою А.

У преамбулі Договору вказано, що сторони дійшли згоди застосовувати в Договорі положення, нумерацію параграфів, розділів, пунктів та назву послуг, що надаються Обслуговуючою компанією, згідно Основної угоди та Додатку А до Стандартної Угоди з наземного обслуговування (СУНО) від квітня 1998 року, опубліковані Міжнародною асоціацією повітряного транспорту.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що позивач готує Перевізнику по факту виконаних робіт зведений звіт по формах "А", рахунок та зведений акт виконаних робіт один раз на місяць, за період з 1 по останній календарний день місяця. Оригінали вказаних документів направляються Перевізнику рекомендованим листом на вказану в Договору адресу. Відповідач зобов"язаний оплатити кожний виставлений рахунок на протязі 10-ти календарних днів з дня виставлення такого рахунку.

Відповідно до п.. 5.8. Договору сторони домовились, що звіт, рахунки та зведений акт виконаних робіт виставляються на підставі складених по кожному рейсу форми "А", підписаних уповноваженими представниками Сторін, з боку Перевізника - командиром повітряного судна або представником Перевізника, який має доручення на їх підписання, з боку Обслуговуючої компанії - диспетчер сервісу центральної диспетчерської служби аеропорту.

В разі неотримання Обслуговуючою компанією підписаних зведених актів виконаних робіт - акти вважаються Сторонами визнаними (п. 5.10. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений круглими печатками сторін.

20.12.2010 р. між комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) (Обслуговуюча компанія) та військовою частиною 2269 внутрішніх військ МВС України (Перевізник) укладено угоду № 9 до Додатку В № 11-2008 від 01.01.2008 р., згідно якого сторони домовились продовжити строк дії договору по 31.12.2011 р.

Відповідно до умов зазначеного вище договору позивачем було надано відповідачеві послуги з наземного обслуговування.

В порушення вимог Договору належним чином надані позивачем відповідачу послуги сплачуються несвоєчасно та не в повному обсязі.

Проте, позивачем не надано суду доказів виконання п. 5.2. Договору щодо направлення відповідачу звіту по формах "А", рахунку та зведеного акту виконаних робіт.

18.01.2013 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1.8-36 про погашення заборгованості, яка отримана відповідачем 21.01.2013 р. та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

Під час розгляду справи відповідач визнав виконані позивачем роботи за червень місяць 2010 р. на суму 25 888,20 грн., що підтверджується формою "А" на обслуговування авіарейсів в аеропорту "Київ" (Жуляни) та підтвердив виконання та підписання уповноваженими особами форм "А" з боку перевізника (а.с.106-133).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору заборгованість Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справи України перед комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) становить 25 888,20 грн.

Згідно з частиною першою та частиною сьомою ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина друга ст. 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Приписами частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 25 888,20 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 25 888,20 грн. боргу підлягає задоволенню.

Крім того, у зв"язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов"язання за договором про наземне обслуговування № 11-2008 від 01.01.2008 р., позивачем за період з 10.07.2010 р. по 31.03.2013 р. нараховано 2 666,35 грн. інфляційних втрат та 2 219,29 грн. 3 % річних за період з 10.07.2010 р. по 17.05.2013р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то у нього в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити суму 3% річних та інфляційних втрат.

Однак, дослідивши подані у позові розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено наступне.

Розрахунок 3% річних на суму 2 219,29 грн. позивач здійснив за період з 10.07.2010 по 17.05.2013, розрахунок інфляційних втрат на суму 2 666,35 грн. за період з 10.07.2010 р. по 31.03.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача претензію про погашення заборгованості відповідачем отримано 21.01.2013 р., тобто зобов"язання по сплаті наданих за червень 2010 року послуг виникло з 22.01.2013 р., у зв'язку з чим сума 3% річних нарахована позивачем відповідачу з 10.07.2010 по 17.05.2013 безпідставно та судом здійснений власний перерахунок сум 3 % річних, а саме з моменту отримання претензії відповідачем, тобто з 22.01.2013 р. по 16.05.2013 р.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 246,82 грн. 3% річних.

Що стосується заявлених до стягнення 2 666,35 грн. інфляційних втрат, розрахованих позивачем за період з 10.07.2010 по 31.03.2013, то суд не може погодитись з таким розрахунком з огляду на наступне.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних, враховуючи рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, господарський суд встановив, що за період з 22.01.2013 по 31.03.2013 індекс інфляції був менше одиниці, тому сума боргу не збільшилась за рахунок інфляції.

Таким чином, нарахування інфляційних є неправомірними, тому дана вимога не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25888,20 грн. основного боргу, 246,82 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 33,34,43,44,49,80,82-85,116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справи України (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95, ідентифікаційний код 14322859) на користь комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) (03036, м. Київ, просп. Повітрянофлотський, 79, ідентифікаційний код 01131514) 25 888,20 грн. основний борг, 246,82 грн. 3% річних, а також судовий збір в сумі 1462,43 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2013 р.

Суддя С. Б. Колодій