Рішення № 33557566, 18.09.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2441/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Діденко Т.І. Доповідач в апеляційній інстанції Бородійчук В. Г. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бородійчук В. Г. суддів Подорога В. М. , Демченко В. А. при секретарі Куцопатрій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Шуліка Аліни Володимирівни на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 липня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

27 травня 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по кредитному договору № СSXRRX10140288 від 23 липня 2008 року в сумі 50 840,63 грн..

Підставами позовних вимог позивач вважає те, що 23 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № СSXRRX10140288 від 23 липня 2008 року про надання кредиту в сумі 4 005,69 грн. на строк 24 місяці з 23 липня 2008 року по 23 липня 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати позивачеві грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Відповідач умов договору належним чином не виконує, згідно розрахунку заборгованості станом на 01 квітня 2013 року має заборгованість - 50 840,63 грн., яка складається з наступного:

- 4 005,69 грн. - заборгованість за кредитом;

- 503,69 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 1 538,24 грн. - заборгованість за комісією за користування кредитом;

- 41 895,84 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

штрафи відповідно до п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. - штраф (фіксована частина);

- 2 397,17 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 50 840,63 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 508,41 грн..

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 липня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 4 005,69 грн. - заборгованість за кредитом, 503,69 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 538,24 грн. - заборгованість за комісією за користування кредитом, а всього стягнуто 6 047,62 грн..

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 229,40 грн..

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Шуліка А.В. просить скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 липня 2013 року в частині відмови в позовних вимогах щодо стягнення пені та штрафів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а в іншій частині залишити рішення суду без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з слідуючих підстав.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, дане рішення суду вказаним вимогам не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Судом встановлено, що 23 липня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № CSXRRX10140288, згідно якого ОСОБА_7 отримав кредит на суму 4 005,69 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України по кредитному договору Банк зобов'язується надати кредит Позичальнику, в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «Приватбанк» виконало свої зобов'язання по наданню кредитних коштів відповідачу, який в свою чергу належного виконання договору не здійснив, а відтак зобов'язання взяті ним по виконанню договору не припинилися.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до вимог ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

В заяві позичальника (а.с. 9) ОСОБА_7 ствердив своїм підписом про те, що він згідний з усіма запропонованими умовами ПАТ КБ «Приватбанк» щодо надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ).

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 10 вересня 2008 року (дата сплати щомісячного платежу) щомісяця в період сплати, який приймається період з «10» по «15» число кожного місяця Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж у сумі 285 грн. 01 коп. для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із (заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з умовами).

Так як ОСОБА_7 не виконав умов кредитного договору та внаслідок чого утворилася заборгованість щодо сплати коштів за умовами договору, ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з відповідною позовною заявою (а.с. 2-3) до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що кінцевий термін погашення кредиту за кредитним договором встановлено 23 липня 2010 року. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач в погашення кредиту коштів не вносив. Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до позовних вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік. Так як позивач не ставив питання про поновлення пропущеного строку позовної давності, поважних причин пропуску не вказав, а обставин, які відповідно до ст.ст. 263, 264 ЦК України зупиняли б, або переривали строк позовної давності не було встановлено, тому відмовив в задоволенні вимог про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 41 895,84 грн., штрафу (фіксованої частини в сумі 500 грн., штрафу (процентної складової) 2 397,17 грн..

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком районного суду та вважає, що суд при ухваленні свого рішення неповно з'ясував обставини справи та зробив необгрунтовані висновки, які не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно із положеннями ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ): «Термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років».

Таким чином, відповідно п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ), сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності стосовно стягнення заборгованості за кредитом до 5 років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Отже, враховуючи вищевикладені норми та те, що сторони досягли згоди та уклали Договір в якому передбачили, що позовна давність, встановлена законом, збільшена за домовленістю сторін до 5 років та беручи до уваги той факт, що строк позовної давності для звернення позивача з відповідним позовом до суду розпочався 23 липня 2008 року і закінчується згідно ст. 254 ЦК України 23 липня 2013 року вважає, що ПАТ КБ «Приватбанк» звернувшись до суду 27 травня 2013 року (згідно штампу вхідної кореспонденції районного суду на позовній заяві а.с. 2) не пропустили строк позовної давності, встановлений за домовленістю сторін за умовами підписаного договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що районним судом рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 41 895,84 грн., штрафу (фіксованої частини в сумі 500 грн., штрафу (процентної складової) 2 397,17 грн. є передчасним та не ґрунтується на наданих матеріалах справи та нормах чинного законодавства, а тому воно підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Проаналізувавши всі обставини справи, та враховуючи норми ЦК України, що регулюють відносини у сфері виконання зобов'язань взятих на себе сторонами, колегія судів вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають до повного задоволення.

Згідно розрахунків заборгованості ОСОБА_7 за кредитним договором № CSXRRX10140288 від 23 липня 2008 року станом на 01 квітня 2013 року він має заборгованість - 50 840,63 грн., яка складається з наступного:

- 4 005,69 грн. - заборгованість за кредитом;

- 503,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1 538,24 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 41 895,84 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання зобов'язань за договором;

а також штрафи відповідно до пункту 1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. - штраф (фіксована частина);

- 2 397,17 грн. - штраф (процентна складова).

Наданий розрахунок заборгованості ОСОБА_7 був досліджений та перевірений колегією суддів і був визнаний правильним та таким, що розроблений у відповідності до вимог укладеного між сторонами договору.

Згідно зі змістом ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково на суму 50 840,63 грн., тому колегія суддів вважає, що на користь позивача підлягають задоволенню і вимоги щодо відшкодування витрат судового збору на суму 508,40 грн., оскільки дана сума відповідатиме пропорційному розподіленню відповідно до задоволеної суми вимог та такий розподіл судових витрат відповідатиме вимогам діючого законодавства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 липня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSXRRX10140288 від 23 липня 2008 року - 50 840,63 грн., яка складається з:

- 4 005,69 грн. - заборгованість за кредитом;

- 503,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1 538,24 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 41 895,84 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання зобов'язань за договором;

а також штрафи відповідно до пункту 1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. - штраф (фіксована частина);

- 2 397,17 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 508 грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :