Ухвала суду № 33556456, 16.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року м. Київ К/800/1246/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012

у справі № 2-а-9199/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна»

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000592223 від 07.08.2012.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ «AZ-Харків» за період: лютий, квітень, листопад 2011 року; ТОВ «Зондполітех» за період - лютий 2011 року; ТОВ «Пожежно-технічне підприємство «Брандмайстер» за період: червень, липень, лютий 2011 року, складено акт № 319/23-204/32796990 від 23.07.2012, в якому зафіксовано порушення: ст. ст. 185, 188, 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 2 322,24 грн., в т.ч.: по взаємовідносинах: з ТОВ «AZ-Харків» за період: лютий, квітень, листопад 2011 року на суму 654,06 грн.; з ТОВ «Зондполітех» за період - лютий 2011 року на суму 538,20 грн.; з ТОВ «Пожежно-технічне підприємство «Брандмайстер» за період: червень, липень 2011 року на суму 2 129,98 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 07.08.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000592223 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 543,72 грн., в т.ч.: 2 322,24 грн. основного платежу та 221,48 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у лютому 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Зондполітех» (постачальник) укладено правочин шляхом обміну первинними документами.

В межах операції позивачу відвантажено 0,345 тонн дроту в'язального, термічнообробленого (д. 3,0 мм) на загальну суму 3 229,20 грн., у т.ч. ПДВ - 538,20 грн.

Факт виконання вказаного правочину судами встановлено, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковою накладною, карткою складського обліку матеріалів та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей; податковою накладною № 74 від 08.02.2011 на загальну суму 3 229,20 грн., в т.ч. ПДВ - 538,20 грн.; платіжним дорученням.

У травні 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ ПТП «Брандмайстер» (постачальник) укладено правочин шляхом обміну первинними документами, предметом якого є придбання щитів пожежних у кількості 2 штук.

На виконання погодженої сторонами господарської операції контрагентом видано видаткову накладну та пред'явлено рахунок фактуру, згідно якої здійснено відвантаження товару на користь позивача у відповідній вартості. Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: карткою складського обліку матеріалів та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей. ТМЦ позивачем оплачено в повному обсязі, розрахунок між сторонами відбувся у безготівковий спосіб згідно платіжного доручення, виписаного і пред'явленого до виконання банку.

В межах угоди контрагентом позивача виписано податкову накладну № 10 від 03.06.2011 на загальну суму 964,01 грн., у т.ч. ПДВ - 160,67 грн., на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит за наслідками господарської операції.

У травні та червні 2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ ПТП «Брандмайстер» (виконавець) укладено правочин шляхом обміну первинними документами, предметом якого є послуги з технічного обслуговування вогнегасників.

У зв'язку з проведенням операції контрагентом позивача виписані податкові накладні, фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт.

Факт оплати за вказані послуги підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 715 від 10.06.2011, № 901 від 19.07.2011.

20.04.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ «АZ-Харків» (постачальник) укладено договір № 20/04 /2010 про поставку товару (зарядні пристрої, акумулятори та батарейки).

На підтвердження реальності проведення операцій по правочину надано виписані контрагентом податкові накладні, видаткові накладні. Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: карткою складського обліку матеріалів та копією журналу реєстрації довіреностей.

Оплата поставленого товару проведена позивачем у повному обсязі шляхом перерахунку на користь контрагента безготівкових коштів згідно виданих та наданих банку до виконання платіжних доручень.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності, що в даному випадку судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно наявної у справі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.06.2013, слідує, що Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управляння Міндоходів у Харківської області є правонаступником Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну відповідача - Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби її правонаступником - Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управляння Міндоходів у Харківської області.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби її правонаступником - Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управляння Міндоходів у Харківської області.

Касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управляння Міндоходів у Харківської області відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний