Ухвала суду № 33545992, 10.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12321/09/6/0170

10.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон"- Хасіна Ірина Сергіївна, довіреність № б/н від 10.09.12

представник відповідача, Кримської митниці- Башкатов Владислав Михайлович, довіреність № 17-07/3605 від 13.06.13

за участю, Прокуратури АР Крим- Скворцова Ганна Михайлівна, посвідчення 016121 від 10.04.13,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 16.01.13 по справі № 2а-12321/09/6/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон" (вул. Монтажна, 3, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95493)

до Кримської митниці (вул. Мальченко, 22, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95491)

за участю Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська, 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон" до Кримської митниці, за участю Прокуратури АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - відмовлено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги зазначив, що вказані повідомлення про донарахування мита та податку на додану вартість були прийняті на підставі акту перевірки, що проведена з порушенням вимог пункту 3.2.2. Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України № 254 від 30.03.2006 року.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.13р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача та прокурор у судовому засіданні 10.09.2013 року заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що Кримською митницею проведена планова документальна перевірка дотримання відкритим акціонерним товариством «Кримзалізобетон» (код ЄДРПОУ 01267308) законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2008 по 01.04.2009.

Перевіркою встановлено, що позивач у періоді серпень 2008 - січень 2009 порушив вимоги статей 81, 267 Митного кодексу України від 11.07.2002, статті 4 Закону України «Про Єдиний митний тариф» № 2097-ХІІ від 05.02.1997, пункту 4.3. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, в частині повноти визначення митної вартості товарів та в частині правильності визначення бази оподаткування митом та податком на додану вартість, що спричинило заниження податкових зобов'язань товариства при сплаті митних платежів. Згідно висновків проведеної перевірки, сплаті до Державного бюджету України підлягають суми податкових зобов'язань, які визначені Кримською митницею у розмірі 39983,36 грн, в тому числі мита - 10677,50 грн, податку на додану вартість - 29305,86 грн.

За результатами перевірки Кримською митницею було складено акт перевірки № 0012/9/600000000/01267308 від 08.07.2009, на підставі якого прийняті податкові повідомлення форми «Р»:

- № 14 від 13.08.2009 р. - про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 10 677,50 грн., з яких 7 118,33 грн. - за основним платежем, 3 559,17 грн. - за штрафними санкціями;

- № 15 від 13.08.2009 р. - про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 29 305,86 грн., з яких 19 537,24 грн. - за основним платежем, 9 768,62 грн. - за штрафними санкціями.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Статтею 41 Митного кодексу України від 11.07.2002 визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом: перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

З метою забезпечення завдань здійснення митної справи митні органи, у разі необхідності, можуть використовувати усі форми митного контролю, передбачені статтею 41 Митного кодексу України від 11.07.2002 та проводити такий контроль у повному обсязі, у тому числі й після пропуску товарів і транспортних засобів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України від 11.07.2002 здійснюється митними органами згідно з положеннями Митного Кодексу України. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Крім того, на час складання акту перевірки процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів, було встановлено Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 (далі - Порядок контролю).

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Порядку контролю, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до пункту 5 частини першої статті 41, статей 60 і 69 Митного кодексу України, зокрема, у разі виявлення обставин, що мали вплив на митну вартість товарів та не були відомі чи документально підтверджені на момент їх митного контролю та митного оформлення.

На час проведення Кримською митницею перевірки позивача механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи було врегульовано Порядком № 1730.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1730, перевірки проводяться у плановому та позаплановому порядку.

Пунктом 3 Порядку № 1730 встановлено, що план перевірок складається митними органами на кожний квартал виходячи з результатів аналізу імпортно-експортних операцій, що здійснюються підприємствами, відповідно до Порядку координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 29.01.1999.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1730, про проведення планової перевірки підприємству повідомляється за 10 календарних днів до її початку.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача проведена Кримською митницею на підставі наказів Кримської митниці № 205 від 20.05.2009 та № 260 від 24.06.2009, відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності на другий квартал 2009 року. Про початок перевірки позивача повідомлено листом Кримської митниці № 19397/10/23-2 від 24.04.2009 р.

Актом перевірки встановлено дотримання ВАТ «Кримзалізобетон» законодавства України з питань митної справи № 0012/9/600000000/01267308 від 08.07.2009, з якого вбачається, що комісією з проведення перевірки були вибірково перевірені, наданні за її запитом, наступні документи: установчі документі, реєстраційні документі в органах виконавчої влади та накази про призначення керівництва позивача; зовнішньоекономічні контракти, вантажні митні декларації та первині документи, що були підставою для митного оформлення товарів; облікові регістри та оборотно-сальдові відомості за рахунками 311, 312, 362, 631, 632; первині документи, що підтверджують оплату імпортованих товарів й стан справ щодо кредиторської та дебіторської заборгованості, яка виникла при операціях з цими товарами у період з 01.01.2008 по 01.04.2009.

На неодноразові запити з питань надання документів необхідних для проведення перевірки, а саме: завірених належним чином копій наказів про відрядження, що відносяться до імпортування товарів у вказаному вище періоді; обґрунтованих та документально підтверджених пояснень стосовно розбивки витрат фактично понесених ВАТ «Кримзалізобетон» (паливо та паливно-мастильні матеріали, відряджувальні витрати, заробітна платня працівників, технічне обслуговування, ремонт, шини, страхування та дозволи, паркування, проїзд платними дорогами тощо) на доставку товарів; всіх завірених належним чином копії авансових звітів про відрядження, що відносяться до імпортування товарів, позивачем під час проведення перевірки не надані.

Судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що будь-які процедурні порушення здійснення перевірки чи оформлення акту не є підставою для визнання недійсним акту індивідуальної дії, прийнятого за результатами такої перевірки за умови доведення суб'єктом владних повноважень факту порушення суб'єктом господарювання визначених законодавством правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

ПАТ «Кримзалізобетон» здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту та експорту товарів. У періоді, що підлягав перевірці декларантом позивача подано до Кримської митниці, серед інших, 31 вантажну митну декларацію, у яких задекларовано товари: сідлові тягачі, напівпричіпи, автонавантажувачі, автобетономішалки, самоскиди. Відповідно до відомостей, зазначених у поданих вантажних митних деклараціях, первинних та облікових документах, позивач здійснював ввезення товарів на митну територію України від трьох іноземних фірм.

Постачання товариству імпортованих товарів від нерезидентів здійснювалося на договірних умовах EXW, CPT, DDU (офіційні правила Міжнародної торгової палати - Інкотермс).

Поставка товарів від фірми TRAXIM B.V (Нідерланди) здійснювалась на умовах EXW Eindhoven. Перевезення товарів як за межами митної території України, так і по митній території України забезпечував власно позивач. До контрактів, укладених між позивачем та фірмою TRAXIM B.V (Нідерланди) надавалися калькуляції затрат по доставці товарів, які є в матеріалах справи.

Інформація, яка наведена в інвойсах щодо поставленого товару також свідчить про умови постачання EXW Eindhoven. Декларантом позивача до митного оформлення також надавались калькуляції вартості транспортування товарів від м. Будапешт. Відомості про доповнення до контрактів або зміну умов постачання товарів на момент митного оформлення не надавались.

Вартість послуг з транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України розрахована позивачем згідно з калькуляціями та включена до складу митної вартості імпортованих товарів.

При цьому, вартість доставки товарів з м. Eindhoven (калькуляція № ТВ 20/06 від 20.06.2008) складає 1762,00 Євро (1506км), але за іншими калькуляціями вартість доставки товарів з м. Eindhoven складає 983 Євро (950км). Калькуляція № ТВ 10/10 від 10.10.2008 має різні відомості щодо місця відправки, але суми доставки та протяжність маршруту є однаковими із тими, що відображені у калькуляції витрат по доставці товарів з м. Будапешт при умовах EXW Eindhoven.

На час декларування позивачем товарів загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення передбачені статтями 266 - 275 Митного Кодексу України від 11.07.2002. Умови та форми декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ними відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (стаття 264 Митного кодексу України від 11.07.2002). Відповідно до частини 2 статті 265 Митного кодексу України від 11.07.2002, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 до митної вартості включається: ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі), та інші витрати, якщо вони не включені до рахунку-фактури (фактурної вартості). Серед таких витрат основною складовою є транспорті витрати.

Транспорті витрати розподіляються між продавцем та покупцем товару залежно від умов поставки товару, про що суб'єкти господарювання домовляються при укладенні контракту. Якщо умови поставки передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару (наприклад, EXW), то такі витрати додаються до фактурної вартості. При цьому, відповідно до зазначених вище норм законодавства, витрати на транспортування товару після його ввезення на митну територію України не включаються за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та піддаються обчисленню.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс-2000 термін EXW Франко-завод (... назва місця) означає, що продавець тільки забезпечує покупцю доступ до товару на власних площах продавця.

Термін «франко-завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Згідно з інформацією, наданою листом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України № 1295/3-1 від 11.06.2009, відстань найкоротшого автомобільного маршруту з пункту м. Eindhoven до пункту пропуску Ягодин-Дорохуск складає 1412 км. Калькуляція транспортних витрат № ТВ 20/06 від 20.06.2008 з м. Eindhoven, яка надана до першого контракту KZB 2008-001 від 05.02.2008 відображає найбільш правдиві відомості, щодо відстані з м. Eindhoven до митного кордону України. Враховуючи, найкоротший маршрут між пунктами м. Eindhoven до пункту пропуску на митної границі України, Кримською митницею визначено, що затрати, понесені позивачем по доставці товарів фірми TRAXIM B.V. на умовах EXW Eindhoven за контрактами KZB 2008-001 від 05.02.2008, KZB 2008-002 від 05.02.2008, KZB 2008-005 від 01.06.2008, KZB 2008-006 від 01.06.2008, KZB 2008-007 від 01.06.2008, KZB 2008-008 від 01.06.2008, повинні становити 1652,00 Євро.

Як вбачається з акту перевірки № 0012/9/600000000/01267308 від 08.07.2009 відділом контролю митної вартості та номенклатури товарів Кримської митниці здійснена митна оцінка, згідно з якою митна вартість товарів складає згідно: ВМД від 29.10.08 №600000001/8/007208 - 75214,32 євро; ВМД від 04.11.08 №600000001/8/007359 - 42421,40 євро; ВМД від 09.01.09 №600000001/9/000011 - 32826,28 євро; ВМД від 19.11.08 №600000001/8/007667 - 32826,28 євро; ВМД від 29.10.08 №600000001/8/007207 - 75214,32 євро; ВМД від 19.11.08 №600000001/8/007672 - 42421,40 євро; ВМД від 19.11.08 №600000001/8/007674 - 75219,14 євро; ВМД від 27.11.08 №600000001/8/007856 - 32827,70 євро; ВМД від 29.10.08 №600000001/8/007213 - 67274,80 євро; ВМД від 27.11.08 №600000001/8/007857 - 32829,68 євро; ВМД від 19.11.08 №600000001/8/007675 - 67155,37 євро; ВМД від 25.11.08 №600000001/8/007794 - 111377,00 євро; ВМД від 19.11.08 №600000001/8/007793 - 111377,00 євро; ВМД від 19.11.08 №600000001/8/007666 - 37779,58 євро; ВМД від 19.11.08 №600000001/8/007660 - 37778,39 євро; ВМД від 15.08.08 №600000001/8/005408 - 37777,20 євро; ВМД від 15.08.08 №600000001/8/005420 - 37779,58 євро; ВМД від 24.09.08 №600000001/8/006367 - 67313,55 євро; ВМД від 24.09.08 №600000001/8/006368 - 32288,45 євро; ВМД від 24.09.08 №600000001/8/006369 - 32281,86 євро; ВМД від 24.09.08 №600000001/8/006370 - 67320,14 євро; ВМД від 25.09.08 №600000001/8/006425 - 67320,14 євро; ВМД від 04.11.08 №600000001/8/007327 - 32281,86 євро; ВМД від 25.09.08 №600000001/8/006426 - 67313,55 євро; ВМД від 04.11.08 №600000001/8/007326 - 32288,45 євро; ВМД від 29.09.08 №600000001/8/006507 - 75336,60 євро; ВМД від 04.11.08 №600000001/8/007325 - 37765,40 євро; ВМД від 29.09.08 №600000001/8/006508 - 75336,60 євро; ВМД від 04.11.08 №600000001/8/007324 - 37765,40 євро; ВМД від 08.10.08 №600000001/8/006730 - 75333,63 євро; ВМД від 04.11.08 №600000001/8/007323 - 37768,37 євро.

Згідно зі статтею 261 Митного кодексу України від 11.07.2002 відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів.

Стаття 7 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 № 2097-XII, визначає, що адвалерне мито, нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

Як встановлено підпунктами 3.1.1, 3.1.2 статті 3 Закону України України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 168/97-ВР), об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг), згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону України № 168/97-ВР, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пункту 4.3. статті 4 Закону України № 168/97-ВР, для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Підстав для застосування нульової ставки податку на додану вартість відповідно до закону за операціями, які були здійснені позивачем, не встановлено.

Дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків ВАТ «Кримзалізобетон» свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у вантажних митних деклараціях. Відповідно до абзацу б) підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 2181-ІІІ), Кримська митниця, як контролюючий орган, самостійно визначила суму податкового зобов'язання товариства.

Згідно з пунктом 6.1. статті 6 цього Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень форми «Р» № 14 та № 15 від 13.08.2009, якими позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України, у загальному розмірі 10677,50 грн. та податку на додану вартість у загальному розмірі 29305,86 грн.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.13р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон" на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.13р. по справі №2а-12321/09/6/0170- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.13р. по справі №2а-12321/09/6/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян