Постанова № 33545417, 10.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/901/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво» (далі - позивач) пред'явило позов до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби і просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032202/74 від 15 лютого 2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

28.08.2013 року Прилуцькою ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області подано клопотання про заміну сторони по справі на підставі Постанови КМУ від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», відповідно до якої 06.06.2013 року створено юридичну особу Прилуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області шляхом реорганізації Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Враховуючи викладене, колегія суддів вирішила замінити Прилуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Чернігівської області Державної податкової служби, як відповідача у справі на її правонаступника - Прилуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 38615077).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Прилуцької ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення господарських відносин з ПП «Еверест». За результатами перевірки складений акт від 04.02.2013 № 113/22/30148661.

Перевіркою встановлено порушення товариством: п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення за червень 2012 року на 36352,00 грн. ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених ТОВ «Торговий дім «Браво» з ПП «Еверест».

На підставі акту перевірки Прилуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032202/74 від 15.02.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36352,00 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Між ТОВ «ТД «Браво», як покупцем та ПП «Еверест», як постачальником було укладено договори поставки № 62/11 від 05.01.2011 року (а.с. 23); № ДГ-0031 від 02.01.2012 року (а.с. 24).

Оприбуткування товару за цими договорами ТОВ «ТД «Браво» було здійснено згідно видаткових накладних наявних у матеріалах справи (а.с. 37-48).

Контрагентом позивача ПП «Еверест» було виписано податкові накладні за результатами здійснених поставок цукру (а.с. 25-36).

Оплату поставленого товару ТОВ «ТД «Браво» було здійснено в безготівковій формі, що засвідчують наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (а.с. 49-61).

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На запит Прилуцької ОДПІ Чернігівської області ДПС за вих. № 17712/22-123 від 07.12.2012 TOB «Торговий Дім «Браво» надано відповідь від 18.12.2012 за вх. №4989/10 від 20.12.2012 та завірені копії документів з питання взаємовідносин TOB «Торговий Дім «Браво» з ПП «Еверест» за період з 01.01.2011 по 30.09.2012.

У наданій відповіді ТОВ «Торговий Дім «Браво» вказано, що придбана у ПП «Еверест» продукція була реалізована в роздрібній мережі кінцевому споживачеві. Копій первинних документів стосовно реалізації продукції кінцевому споживачеві до перевірки не надано.

Крім того, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що отриманий позивачем товар згодом реалізований третім особам, про що свідчать копії платіжних доручень та поставку товару ТОВ «ТД «Браво» підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами, оскільки, будь які документи, які підтверджують подальшу реалізацію товару третім особам в матеріалах справи відсутні

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що має цінову визначеність.

Для дослідження аналізу зазначених видів діяльності потрібно дослідити адміністративно-господарські можливості здійснення господарської діяльності та виконання господарських зобов'язань перед контрагентами.

Зазначену позицію підтримує Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.11 № 742/11/13-11.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.1 та п.2 ст. 9 Закону України №996-ХГУ від 16.07.1999 р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 2.1 та п.п.2.4 п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції; та для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до Податкового кодексу України, ст. 138.2, ст. 138.8, ст.138.8.1 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що до початку перевірки позивача, Прилуцькою ОДПІ було здійснено запит до платника податків про надання документів. При цьому, одним із питань була необхідність надання документів щодо доставки продукції від ПП «Еверест». В підтвердження доставки документів надано не було, було лише зазначено, що доставка здійснювалась транспортом ТОВ «ТД «Браво» але жодного з документів, які б підтвердили транспортування (товарно - транспортні накладні), актів приймання -передачі товарів, довіреностей на отримання товарів чи ін. документів, що засвідчили б отримання товару надано не було, про що зазначено на стор.11 акту перевірки та випливає з відповіді на запит ОДПІ. Долучені в якості підтвердження оплати товару платіжні доручення не можуть бути доказами у справі, оскільки на жодній з них немає відмітки банку, не надавались вони і під час проведення перевірки.

За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи податкового органу про неможливість здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит та приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, висновки відповідача, що операції не спрямовані на їх реальне настання є обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.