Постанова № 33544026, 09.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2013 р. Справа №801/7485/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С.,

представника позивача- Летаніна Н.О. довіреність № б/н від 31.08.12, представника відповідача- Кірюшкіна К.О. довіреність № 658/9/10 від 12.02.13, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013 №0000662201, №0000652201, №0000672201,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013 №0000662201, №0000652201, №0000672201.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 09.09.2013, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

На підставі направлень від 15.03.2013 №000140/160 та №000141/159, згідно із частиною підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової інспекції від 31.01.2013 №118 та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складений акт від 15.03.2013 №388/22.1/32169930/74, в якому зафіксоване порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест":

- підпункту 14.1.36 пункту 14 статті 14, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на прибуток у сумі 355919,00 грн., у тому числі по податкових періодах : за 3 квартал 2011 року у розмірі 56753,00 грн., за 4 квартал 3011 року у сумі 56752,00 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 51818,00 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 51817,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 138779,00 грн.;

- пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на загальну суму 247198,00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 82373,00 грн., у тому числі по податкових періодах: за листопад 2012 року у розмірі 40449,00 грн.; за грудень 2012 року у сумі 41924,00 грн.;

- пункту 176.2 статті 176, пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України в частині не відображення у податкових розрахунках (1ДФ) даних про суми доходів, отриманих фізичними особами і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2012 року.

По результатам акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

-від 02.04.2013 №0000662201 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 102966,00 грн., у тому числі 82373,00 грн. за основним платежем та 20593 грн. за штрафними санкціями;

-від 02.04.2013 №0000652201 про зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на загальну суму 247198,00 грн.;

-від 02.04.2013 №0000672201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну сумі 416523,00 грн., у тому числі 355919,00 грн. за основним платежем та 60604,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом України вимагається від платників податків своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податки та збори, своєчасно подавати у строки декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та усувати самостійно виявлені помилки.

Для цілей оподаткування платники податків відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

6) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.5 статті 200 Кодексу визначено перелік осіб та умови, за яких такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим Кодексом не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.

Стаття 109 Кодексу визначає податкове правопорушення як підставу юридичної відповідальності, передбаченої цим Кодексом та іншими законами України за таке правопорушення. Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Порядок заповнення і подання податкової звітності, затверджений наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 N 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності" (далі - Порядок №1492), який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за N 1490/20228, за підпунктом 4.6.2 пункту 4 розділу V Порядку N1492, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Згідно пункту 4.6.4. Порядку №1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Згідно статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 стаття 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункт 198.6 стаття 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 стаття 201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (підпункт 201.8-201.9 статті 201 Податкового кодексу України).

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 27.03.2012 № 21-737во10, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим Товариству з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест" надане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №446257.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 98609, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Халтуріна, будинок 49Б.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності:

23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання (основний),

23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва,

42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.,

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням,

49.41 Вантажний автомобільний транспорт,

77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест" 02.07.2008 зареєстроване як платник ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100125403, виданого ДПІ у м. Ялта.

За період з 01.04.2011 по 31.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест" мало господарським стосунки з ТОВ "Західнобудпостач", ПП "ПЕК "Современник".

Згідно статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до статті 798 Цивільного кодексу України, предметом договору найму (оренди) транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Таким чином договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західнобудпостач" (орендодавець) укладений договір оренди транспортних засобів від 04.01.2011 №1/11, відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове, платне користування транспортні засоби- вантажні бетонорозмішувачі:

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА9736НЕ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА4581НІ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА4582НІ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА9743НЕ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА9735НЕ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА9741НЕ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА9738НЕ.

Орендодавець мав ліцензію серії АВ№414516 строком дії з 10.06.2008 по 10.06.2013 Міністерства транспорту та зв'язку України, що видана Головною державною адміністрацією на автомобільному транспорті на надання послуг з перевезенням пасажирів і вантажів автомобілями, причепами та напівпричепами.

Кожний автотранспортний засіб мав ліцензійну картку до ліцензії серії АВ414516.

Вартість оренди семи автомобілів на місяць становить 987000,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн.. Орендодавець передає орендарю автомобілі на строк до 31.12.2011.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписаний акт приймання-передачі транспортних засобів від 04.01.2011 №1/11.

Судом встановлено виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Західнобудпостач" на підставі: акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2011 №4 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2011 №6 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2011 №9 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2011 №12 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2011 №17 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011 №24 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011 №32 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011 №51 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2011 №63 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн..

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західнобудпостач" (орендодавець) укладений договір оренди транспортних засобів від 01.01.2012 №01/01/12, відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове, платне користування транспортні засоби- вантажні бетонорозмішувачі:

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА9736НЕ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА4581НІ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА4582НІ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА9743НЕ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА9735НЕ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА9741НЕ,

- MERCEDES-BENZ з державним номером АА9742НЕ.

Вартість оренди семи автомобілів на місяць становить 987000,00 грн., у тому числі ПДВ- 16450,00 грн.. Орендодавець передає орендарю автомобілі на строк до 31.12.2012.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписаний акт приймання-передачі транспортних засобів від 01.01.2012 №01/01/12.

Судом встановлено виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Західнобудпостач" на підставі: акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.01.2012 №1 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2012 №2 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.02.2012 №4 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.02.2012 №5 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.03.2012 №6 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2012 №7 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.04.2012 №8 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2012 №9 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.05.2012 №15 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012 №16 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2013 №23 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.06.2013 №22 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ- 8225,00 грн..

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search) свідоцтво платника ПДВ, а саме ТОВ "Західнобудпостач" анульоване 17.10.2012 (причина анулювання - вiдсутнiсть поставок та ненадання декларацiй).

Тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.

28.02.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №2 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

31.03.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №3 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

30.04.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №4 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

31.05.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №6 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

30.06.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №9 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

31.07.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №12 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

31.08.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №20 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

30.09.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №26 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

31.10.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №38 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

30.11.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №59 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

31.12.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №71 на суму 98700,00 грн., у тому числі ПДВ-16450,00 грн.;

30.06.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №41 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

15.06.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №21 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

15.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №15 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

31.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №16 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

16.01.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №1 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

31.01.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №2 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

15.02.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №3 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

29.02.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №4 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

15.03.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №5 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

31.03.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №6 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

30.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №8 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн.;

16.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №7 на суму 49350,00 грн., у тому числі ПДВ-8225,00 грн..

Судом зазначається, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій податкова накладна, видаткова накладна, платіжне доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Податкові накладні відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Перевезення орендованих транспортів відбувалось працівником позивача, що підтверджується відрядженнями та подорожними листами вантажного автомобіля.

Витрати на придбання послуг з оренди автотранспорту Товариства з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест" відносило до складу собівартості отриманих (придбаних) товарів, робіт (послуг) та відображало бухгалтерськими проводками:

Дт 23 "Виробництво" Кт 631 "Розрахунки із постачальниками";

Дт 90 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг);

Кт 23 "Виробництво" на загальну суму 660854,15 грн. за 3 квартал 2012 року.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку в позивача, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю "Західнобудпостач".

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест" (покупець) та приватним підприємством Паливно-енергетичним комплексом "Современник" (постачальник) був укладений договір поставки нафтопродуктів від 01.01.2011 №59, згідно якого постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця товар, а покупець зобов'язується сплатити шляхом передоплати і прийняти поставлений товар. Найменування - продукти нафтоперероблення рідкі. Строк дії даного договору до 31.12.2011.

01.01.2012 між сторонами було підписано додаткову угоду до договору поставки нафтопродуктів від 01.01.2011 №59, відповідно до якого договір від 01.01.2011 №59 вважати пролонгованим до 31.12.2012.

На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані видаткові накладні: від 31.08.2012 №562 на суму 24125,00 грн. (ПДВ-4020,83 грн.); від 28.08.2012 №555 на суму 57900,00 грн. (ПДВ-9650,00 грн.); від 08.08.2012 №513 на суму 48250,00 грн. (ПДВ-8041,67 грн.); від 07.08.2012 №510 на суму 48250,00 грн. (ПДВ-8041,67 грн.); від 17.08.2012 №536 на суму 9650,00 грн. (ПДВ-1608,33 грн.); від 10.08.2012 №534 на суму 19300,00 грн. (ПДВ-3216,67 грн.); від 17.08.2012 №556 на суму 28950,00 грн. (ПДВ-4825,00 грн.); від 22.08.2012 №553 на суму 57900,00 грн. (ПДВ-9650,00 грн.); від 18.09.2012 №603 на суму 39400,00 грн. (ПДВ-6566,67 грн.); від 21.09.2012 №609 на суму 49250,00 грн. (ПДВ-8208,33 грн.); від 11.09.2012 №588 на суму 77200,00 грн. (ПДВ-12866,67 грн.); від 12.09.2012 №592 на суму 38800,00 грн. (ПДВ-6466,67 грн.); від 03.09.2012 №572 на суму 48250,00 грн. (ПДВ-8041,67 грн.); від 07.09.2012 №587 на суму 57900,00 грн. (ПДВ-9650,00 грн.); від 27.09.2012 №620 на суму 148500,00 грн. (ПДВ-24750,00 грн.); від 24.09.2012 №613 на суму 39400,00 грн. (ПДВ-6566,67 грн.).

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://minrd.gov.ua/reestr) дата початку дії свідоцтва ПДВ приватного підприємства паливно-енергетичного комплексу "Современник"- 14.02.2012.

Тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.

03.09.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №49 на суму 48250,00 грн., у тому числі ПДВ 8041,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

07.09.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №219 на суму 57900,00 грн., у тому числі ПДВ 9650,00 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

11.09.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №316 на суму 77200,00 грн., у тому числі ПДВ 12866,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

12.09.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №349 на суму 38800,00 грн., у тому числі ПДВ 6466,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

18.09.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №518 на суму 39400,00 грн., у тому числі ПДВ 6566,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

21.09.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №633 на суму 49250,00 грн., у тому числі ПДВ 8208,33 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

24.09.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №702 на суму 39400,00 грн., у тому числі ПДВ 6566,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

27.09.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №791 на суму 148500,00 грн., у тому числі ПДВ 24750,00 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

07.08.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №229 на суму 48250,00 грн., у тому числі ПДВ 8041,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

08.08.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №260 на суму 48250,00 грн., у тому числі ПДВ 8041,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

10.08.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №372 на суму 19300,00 грн., у тому числі ПДВ 3216,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

17.08.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №601 на суму 9650,00 грн., у тому числі ПДВ 1608,33 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

22.08.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №808 на суму 57900,00 грн., у тому числі ПДВ 9650,00 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

28.08.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №957 на суму 57900,00 грн., у тому числі ПДВ 9650,00 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо);

31.08.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №1125 на суму 24125,00 грн., у тому числі ПДВ 4020,83 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-дизельне паливо).

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі та ТОВ "Південькурортінвест" перерахувало на адресу ПП ПЕК "Современник" кошти за дизельне паливо, що підтверджується платіжними дорученнями: від 07.08.2012 №697, від 08.08.2012 №709, від 10.08.2012 №718, від 17.08.2012 №738, від 22.08.2012 №750, від 28.08.2012 №762, від 31.08.2012 №770, від 03.09.2012 №772, від 07.09.2012 №781, від 11.09.2012 №788, від 12.09.2012 №796, від 18.08.2012 №821, від 21.09.2012 №834, від 24.09.2012 №841, від 27.09.2012 №849.

Крім того, зазначені господарські операції знайшли своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства такими проводками:

журнал проводок за 2012 рік 20,631 "Контрагенти: Современник"- 2650371,61 грн.

журнал проводок за 2012 рік 64,631 "Контрагенти: Современник"- 530074,34 грн.

журнал проводок за 2012 рік 631,31 "Контрагенти: Современник"- 3261245,95 грн.

журнал проводок за 2011 рік 64,631 "Контрагенти: Современник"- 152898,75 грн.

журнал проводок за 2011 рік 20,631 "Контрагенти: Современник"- 764493,95 грн.

журнал проводок за 2011 рік 631, 31 "Контрагенти: Современни"-917392,70 грн..

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-Ш та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 №249-ІУ суд надходить висновку про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготоівкових коштів є належними та допустими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Стосовно руху активів по операції з придбання позивачем у ПП ПЕК "Современник", позивач придбав паливо для власних потреб, для використання палива для заправки транспорту, яким позивач володів на праві оренди транспортних засобів.

Заправка транспорту паливом здійснювалось на авто-заправочних станціях ПП ПЕК "Современник" за відомостями, обов'язок ведення яких покладений на АЗС, а загальна кількість придбаного палива визначалась в видаткових накладних.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.01.2013 по справі №2а-14020/12/0170/7 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо невизнання документом податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 з додатками 1,5,8 поданих 22.10.2012 Приватним підприємства паливно-енергетичний комплекс «Современник». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити на особовому рахунку Приватного підприємства паливно-енергетичний комплекс «Современник» показники декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 з додатками 1,5,8 з 22.10.2012.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2013 у справі № 2а-14020/12/0170/7 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2013 відмовлено Державній податковій інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.01.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 по справі №2а-14020/12/0170/7 за позовом Приватного підприємства паливно-енергетичного комплексу «Современник» до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Що стосується використання в господарській діяльності орендованого транспорту, встановлено, що основним та фактичним видом діяльності позивача за перевіряємий період було виробництво бетонних розчинів, готових для використання (КВЕД 23.61) та виробництво виробів із бетону для виробництва (КВЕД 23.61 ).

Орендовані транспорті засоби використовувались позивачем виключно для ведення господарської діяльності власних потреб, з метою доставки бетону покупцям, а саме: ТОВ "ІК Укркапітал", "Представництво СЕМБОЛ улусрараси ятирим тарим пейзаж иншаат туризм санайіве тіджарет анонім ширкеті", ТОВ "Та що біжить по хвилях", ПП "АБМ", ТОВ "Крим-Строй ЛТД", Фірма "Конус", ТОВ "Лівадія Інвест", ПАТ "Атомпрофоздоровниця" філія "Санаторій Горний", ТОВ "Днепр-2000", ТОВ "Новобуд-ДНІПРО", Об'єднання співвласників квартир "ОСК-46", ТОВ "Рембудпроект", ПП "Майстер-РЕМ", ПП "Будівельник-Юг", ТОВ "Ербек", ПП "Югінбуд", ПП "АНК", ТОВ "Підприємство "Геострой", ТОВ "Стандарт-Строй", АОЗТ "енергопромстрой", ТОВ "Профіль", ТОВ "Ізумбер", ТОВ "Південний проект 2005", ТОВ "Віват Інвест", ТОВ "Крим-Домбуд", ТОВ "Компанія Леонард-Інвест", ТОВ "Кримбетон", ТОВ "Герц "БМУ", СПД ОСОБА_2, ТОВ "Строймонтажтехнологія", ТОВ "Де проект", ТОВ "Будівельна компанія "Атріум", ПП "Сальдо", ТОВ"АГФТ Строй", ТОВ "Основа", ТОВ "Основа-Крим", ПП "Торгівельний Будинок Аркада", ПП "Фірма ДКБУДІНВЕСТ".

Згідно пункту 2 Постанова КМ України від 25.02.2009 № 207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні", для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

-реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

-талон про проходження державного технічного огляду;

-поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій надані видаткові накладні, дорожні листи.

Для доставки бетону та використання транспортних засобів позивачем прийняті на роботу водії, про що свідчить штатний розклад, накази на прийом на роботу водіїв та відомості нарахування заробітної плати.

Згідно з пунктом 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішнім сполученні, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідні такі документи, як накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, наявність ТТН не є обов'язковою умовою здійснення вантажних перевезень.

Оскільки , в даному випадку, доставку бетону здійснює водій, який є працівником позивача, то позивач здійснює перевезення свого товару.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

На підставі наведеного суд робить висновок, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Судом також не було встановлено обізнаності позивача щодо нібито протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим від 02.04.2013 №0000662201, №0000652201, №0000672201 є протиправними та підлягають скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.09.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 16.09.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим від 02.04.2013 №0000662201, №0000652201, №0000672201.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південькурортінвест" судовий збір у розмірі 2294,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.С.Ольшанська