Постанова № 33544032, 12.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2013 р. Справа №801/640/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача - Воровська Н.А. довіреність №06-08/11 від 25.06.2013, адміністративну справу

за позовом Держспоживінспекції в АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення заборгованості у сумі 25000,00 грн.,

Обставини справи: Держспоживінспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 25000,00 грн..

Представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі, надав заяву про зміну позовних вимог. а саме просить стягнути з відповідача штрафу у сумі 25500,00 грн..

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 статті 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, статтею 26 Закону України "Про рекламу" також покладено повноваження щодо захисту прав споживачів реклами.

Таким центральним органом виконавчої є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

Територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 1 Положення, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 за № 1337/20075.

Враховуючи вищенаведене позивач у даних спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі - Закон № 270).

Відповідно до статті 1 Закону № 270 під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 270, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Згідно з частиною 3 статті 16 Закону № 270, забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Згідно з пунктом 1 частини 2 Закону № 270 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 6 статті 27 Закону № 270, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, якого зареєстровано 21.02.2002 року Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Товар, що виготовляється ОСОБА_3 випускається в обіг під власним знаком для товарів і послуг ТМ "НЯНЯ", про що свідчить свідоцтво на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25.11.2010.

Товар, що виготовляється, згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.11.2010 №05.03.02-04/86042 Вироби для немовлят та дітей ясельного віку тм НЯНЯ за ТУУ 18.2-2678313858-001:2010 "Вироби для немовлят та дітей ясельного віку білизняного, верхнього асортименту тм НЯНЯ. Технічні умови" відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України.

Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" встановлено, що продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством (стаття 5 Закону).

У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною.

Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами.

Стандартом який поширюється на всі види трикотажних виробів є ДУСТ 3897-87 "Вироби трикотажні. Маркування, упакування, транспортування й зберігання".

14 серпня 2012 року спеціалістами Держспоживінспекції в АР Крим у порядку пункту 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті11 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" було проведено планову перевірку характеристик продукції у ФОП ОСОБА_5, предметом якої був трикотажний дитячий одяг та дитяче взуття.

За результатами проведеної перевірки характеристик продукції (21 одиниця) Інспекцією було встановлено порушення у маркуванні вказаної продукції та порушення норм статей 5,8 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", оскільки продукція не відповідає вимогам щодо забезпечення її безпечності.

Серед перевірених зразків продукції було виявлене порушення вказаних вимог пункту 1.2, 1.4. ДУСТ 3897-87 "Вироби трикотажні. Маркування, упакування, транспортування й зберігання", статі 5, 8 ЗУ "Про загальну безпечність нехарчової продукції", на чепчику роз.62/40, бавовна 100%, р.в.2012 сорт 1 виробником якої є ОСОБА_3

Виявлені відомості щодо виробника одного з найменувань продукції стали підставою для проведення Держспоживінспекцією в АР Крим позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 предметом якої стала перевірка чепчика розміру 62/40 бавовна 100% р. в. 2012 сорт 1.

Матеріали справи свідчать про те, що на підставі направлення від 17.10.2012 №00000032 посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим було проведено перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог законодавства щодо забезпечення безпеки відповідності швейних виробів у тому числі трикотажних нормативно-правовим актам.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.10.2012 року №00000021 та протокол від 18.10.2012 №00000015 про виявлені порушення вимог статті 44 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 ЗУ "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

У протоколі від 18.10.2012 №00000015 про виявлені порушення ФОП ОСОБА_3 надав письмові пояснення в яких зазначив - "маркування даного виробу (символів і даних які відсутні) проводиться на пакеті в який упаковується даний виріб. Виріб маркірувався в повній впевненості в тому, що це правильно. У зв'язку з даною перевіркою всі зауваження будуть прийняті до уваги і усунені в термін", зі змісту пояснень слідує, що позивач погодився з виявленими порушеннями.

На підставі акту перевірки від 18.10.2012 року №00000021 відповідачем було складено проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та обмеження надання продукції на ринку шляхом проведення продукції у відповідність встановленим вимогам, з терміном виконання до 28.10.2012.

У зв'язку із наданням необхідних документів Держспоживінспекцією в АР Крим складено довідку від 26.10.2012 "Про результати аналізу виконання проекту рішень від 18.10.2012 року №1,2", відповідно до якої вбачається, що ФОП ОСОБА_3 привів продукцію у відповідність згідно з вимогами ДУСТ 3897-87 "Вироби трикотажні. Маркування, упакування, транспортування й зберігання". Таким чином підстави для винесення рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів у Держспоживінспекції в АР Крим були відсутні.

Так на підставі виявлених порушень, з урахуванням виконання проектів рішень №1,2 відповідачем було винесено постанову від 01.11.2012 року №18 про накладення штрафних санкцій у мінімальному розмірі 1500 н.м.д.г., що встановлює 25 500грн..

Не погоджуючись з рішенням відповідача, відповідач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.

За результатами розгляду справи №2а-13475/12/0170/26 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим про визнання протиправними та скасування рішення і постанови, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 у справі №2а-13475/12/0170/26 постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2013 залишена в силі.

В силу частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи тотожний склад сторін у даній справі та у вищезазначеній, факти, встановлені постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2013 у справі №2а-13475/12/0170/26, є преюдиційними для даної справи.

З урахування наведеного, суд вважає адміністративним позов таким, що підлягає задовлленню.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.09.2013, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог частини 3 статті 160 КАС України повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.08.2011.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (97345, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету м. Сімферополя штрафні санкції на загальну суму 25500,00 грн. (код платежу 21081100, ЄДРПОУ 38040558 р/р31112106700002, МФО 824026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.С. Ольшанська