Рішення № 33539047, 18.09.2013, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 299/2387/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18.09.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі Н.В.Казимірській, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача- ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач- ПАТ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до відповідача про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором у зв»язку з тим, що між позивачем та третьою особою- ОСОБА_2 12.12.2006р. був укладений кредитний договір №MKIWGA00000141, відповідно до умов якого банк надав йому кредитні кошти в сумі 11.000,00 Євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11.04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.12.2010р.

Крім цього, зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором також забезпечено договором іпотеки №MKIWGA00000141 від 14.05.2006р., згідно якого відповідач ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 42.00 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1, яке належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2001р. за обумовленою сторонами ціною в 147.474,18 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що свої зобов'язання за кредитним договором він виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит, згідно заяви на видачу готівки №1 від 18.12.2006р. надав 11.000,00 Євро \а.с.23\, але ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в порушення умов кредитного договору та договору іпотеки, не виконали свої зобов»язання і станом на 25.06.2013р. заборгованість відповідачів становить 49.099,49 Євро, з яких: основний борг - 10.772,96 Євро, 18.396,98 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, 396,00 Євро- заборгованість по комісії; 19.533,55 Євро- пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором.

В судове засідання представник позивача не з»явився, проте в порядку вимог ст.158 ЦПК України подав до суду письмове клопотання від 18.09.2013р. про проведення судового засідання по справі без участі представника позивача та вказав, що позовні вимоги підтримає повністю та просить їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач та третя особа на стороні відповідача в судове засідання по справі повторно не з'явилися з невідомих для суду причин, хоча вони судом належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, зокрема, через засоби масової інформації («Новини Закарпаття» №1-2 (4124) від 10.09.2013р.), заяв про причини своєї неявки та клопотань про перенесення слухання справи до суду не подали, а тому суд вважає, що відповідач належно повідомлений про час і місце слухання справи, а відтак розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, які є достатніми з винесенням заочного рішення відповідно до вимог ст.224-226 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв»язку, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними і їх слід задовольнити, виходячи з наступного.

Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.57-66 ЦПК України. У відповідності до вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Завданнями цивільного судочинства відповідно до ст.1 ЦК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом (ст.16 ЦК), звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, закріпленим ст.8 Конституції України.

Відповідно до норм ст.ст.1,2 цього Закону судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом, і реалізується шляхом здійснення суддями правосуддя в рамках відповідних судових процедур та в межах наданих повноважень.

Стаття 7 зазначеного Закону гарантує кожному захист його права, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов»язків цивільного характеру передбачено і п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до приписів ст.9 Конституції України та ст.ст.2,8 ЦПК України.

Повноваження суду при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, у тому числі щодо вирішення і кредитних спорів, а відтак, розглядаючи даний спір суд вважає, що між сторонами склались правовідносини, які випливають із договірних зобов»язань.

Так, згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), і вимогами законодавства.

В судовому засіданні належними та достовірними доказами встановлено, що між позивачем та третьою особою- ОСОБА_2 12.12.2006р. був укладений кредитний договір №MKIWGA00000141, відповідно до умов якого банк надав йому кредитні кошти в сумі 11.000,00 Євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11.04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.12.2010р. Зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором також було забезпечено договором іпотеки №MKIWGA00000141 від 14.05.2006р., згідно якого відповідач ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 42.00 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1, яке належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2001р. за обумовленою сторонами ціною в 147.474,18 грн.

Суд також встановив, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, згідно, заяви на видачу готівки №1 від 18.12.2006р. надав 11.000,00 Євро \а.с.23\, але ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в порушення умов кредитного договору та договору іпотеки, не виконали свої зобов»язання і станом на 25.06.2013р. заборгованість відповідачів становить 49.099,49 Євро, з яких: основний борг - 10.772,96 Євро, 18.396,98 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, 396,00 Євро- заборгованість по комісії; 19.533,55 Євро- пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором, які позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засідання фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами ЦК України та нормами Законів України «Про іпотеку», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умовами, визначеними у договорах кредитиву та іпотеки.

Так, відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

За приписами ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або застосування процедури продажу, встановленою ст.38 Закону, яка передбачає продаж предмета будь-якій особі-покупцеві.

Крім того, умовами Договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. Звернення стягнення здійснюється на підставі в т.ч. рішення суду.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач вимогою від 11.05.2013р. \а.с.13-17\, направленою Рекомендованим повідомленням відповідачу, яку отримано відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень \а.с.17\, попередив іпотекодавця в порядку, передбаченому ст.35 Закону України «Про іпотеку» про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також те, що допущене порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання залишається не усунутим, а відтак суд вважає, що при таких обставинах іпотекодержатель- позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Окрім того, ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання (ст.625 цього Кодексу). Зобов»язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Між тим, судом достовірно встановлено, що кредитні зобов»язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належним чином не виконані і на даний час не є припиненими, зокрема, вони не надали суду Лист-претензію згоди банку, який надається банком на руки боржнику, про повне погашення взятого ним кредиту.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач і третя особа, в порушення умов як кредитного договору, так і договору іпотеки, а також в порушення ст.526 ЦК України, не виконали свої зобов'язання перед позивачем по погашенню наданого йому кредиту, позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 42.00 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1, яке належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2001р. за обумовленою сторонами ціною в 147.474,18 грн. шляхом продажу вказаного житлового будинку ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Суд також вважає, що судові витрати по справі, які поніс позивач, слід стягнути з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. В даному випадку відповідно до платіжних доручень від 27.02.2013р. \а.с.1,2\ позивач сплатив 3.441,00 грн. судового збору.

На підставі наведеного відповідно до вимог ст.ст.526,527,530,1050,1054 ЦК України, ст.ст.33,38,39 Закону України «Про іпотеку», п.36 Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та керуючись ст.ст.10,11,60, 212,213,214,215,224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Приватбабнк» до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача- ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKIWGA00000141 від 12.12.2006р. в розмірі 11.000,00 Євро звернути стягнення на предмет іпотеки- житловий будинок загальною площею 42.00 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканка АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2001р. за обумовленою сторонами ціною в 147.474,18 грн. шляхом продажу вказаного житлового будинку ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселети ОСОБА_1 та інших осіб, зареєстрований та\або проживають у житловому будинку в АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входить питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу зазначеного будинку.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги-50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. №64993919400001 (для погашення судових витрат), МФО №305299) судові витрати по справі: 3.441,00 грн. судового збору.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Виноградівського районного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 10-ти днів з дня його винесення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

ГоловуючийА. А. Надопта