Ухвала суду № 33533506, 17.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7616/13-ц

Провадження № 22ц/779/2042/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

20.05.2013 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про повернення боргу.

В заяві зазначила, що 03.10.2010 року позичила відповідачу 350 доларів США, про що останній написав розписку.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не повернув суму боргу і по даний час, просила стягнути з нього 2797,55 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2013 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2797,55 грн. боргу.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність і необґрунтованість рішення суду.

Судом не було враховано того, що подана позивачем розписка не є доказом укладення договору позики, оскільки ОСОБА_3 надала йому кошти добровільно на лікування дружини і без зобов'язання повернути їх. У розписці не зазначено, що отримані ним кошти є позикою, як і не зазначено про строк їх повернення.

Не було враховано судом і того, що ОСОБА_3 визнала факт повернення їй 2000 грн. його дружиною.

Просить рішення суду скасувати.

У судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, з мотивів наведених у ній.

Представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03.10.2010 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 350 доларів США, що підтверджується розпискою (а.с. 13).

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Встановлено, що відповідач не повернув борг і по даний час.

Станом на 16.05.2013 року, тобто на час звернення з позовом до суду, Національним банком встановлено курс валют 799,3 грн. за 100 дол. США. Таким чином заборгованість за договором позики становить 2797,55 грн.

При таких обставинах справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання ОСОБА_2 у апеляційній скарзі на те, що подана ОСОБА_3 розписка не є доказом укладення договору позики, оскільки у ній не зазначено про зобов'язання повернення коштів, не заслуговують на увагу. Сам факт написання розписки про отримання грошей є доказом позики.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк