Ухвала суду № 33533508, 17.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/19268/2012

Провадження № 22ц/779/2103/2013

Категорія 42

Головуючий у І інстанції Островський Л.Є.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю ОСОБА_2 та її представника, представника органу опіки та піклування,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виселення та зняття з реєстрації; за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстрації за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

18.12.2012 року ОСОБА_2 у своїх та в інтересах неповнолітніх дітей звернулась з позовом до ОСОБА_5 про виселення та зняття з реєстрації.

В заяві зазначила, що вона з дітьми та колишній її чоловік - відповідач по справі, проживають у АДРЕСА_1

Посилаючись на те, що відповідач систематично порушує правила співжиття, створює їй та дітям неможливі умови для проживання, влаштовує скандали, неодноразово наносив їй та дітям побої, у зв'язку з чим йому неодноразово виносились застереження, просила задовольнити позов з підстав, передбачених ст.116 ЖК.

12.02.2013 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 подали зустрічний позов до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстрації з підстав, передбачених ст.116 ЖК, посилаючись на те, що відповідач систематично порушує правила співжиття, а заходи реагування позитивних результатів не дали.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду в частині відмови у задоволенні її позовних вимог.

Апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що нею не подано доказів систематичного порушення відповідачем правил співжиття, що робило б неможливим спільне проживання сторін у житловому приміщенні.

Судом не було враховано того, що відповідач створює їй та дітям неможливі умови для проживання, влаштовує гучні скандали, ображає її та дітей, наносить їм тілесні ушкодження. Старша дочка двічі перебувала на лікуванні з приводу струсу головного мозку, що підтверджено актами судово-медичних обстежень.

Не було враховано судом і того, що відповідач пошкодив у квартирі меблі, відключив гарячу воду, чинить перешкоди у користуванні окремими приміщеннями квартири.

Не дав оцінки суд і тому, що відповідач неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності і йому неодноразово були винесені офіційні застереження.

Апелянт також вказує на те, що судом невірно застосовано до спірних правовідносин ст.156, 157 ЖК, оскільки квартира, у якій проживають сторони не приватизована.

Просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виселення та зняття з реєстрації скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу підтримали, з мотивів наведених у ній.

Представник органу опіки та піклування апеляційну скаргу визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Спірна квартира не приватизована.

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 колишнє подружжя, шлюб між яким розірвано у 2006 році.

Встановлено, що ОСОБА_2 протягом 2011-2012 років неодноразово зверталась до органів внутрішніх справ з приводу насильства в сім'ї по відношенню до неї та її дітей зі сторони ОСОБА_5, за що останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП. Наведене підтверджено листом Івано-Франківського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області. (а.с. 14).

ОСОБА_2 неодноразово зверталась у медичні установи для проходження судово-медичного огляду з приводу нанесення тілесних пошкоджень.

Відповідно до захисного припису від 20.03.2012 року ОСОБА_5 встановлено заборони вести телефонні та будь-які інші розмови із колишньою дружиною - ОСОБА_2 та вчиняти по відношенню до неї насильство, вступати у конфлікти.

Постановами про відмову в порушенні кримінальних справ відносно ОСОБА_5 встановлено, що конфлікти в сім'ї відбувались на побутовому ґрунті, реальних підстав побоюватись погроз не було.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є інвалідом другої групи загального захворювання з діагнозом - змішаний розлад особистості з афективними проявами та депресивними нашаруваннями.

Також встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово звертався із заявами до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій колишньої дружини ОСОБА_2 За результатами перевірки встановлено відсутність в її діях складу злочину, передбаченого ст.296 КК, оскільки громадський порядок не був порушений, а тому в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Разом з тим, із ОСОБА_2 проводилась профілактична бесіда та винесено офіційне застереження про неприпустимість вчинення насильства у сім'ї. (а.с.71).

Відповідно до ст.116 ЖК якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що постановами дільничного інспектора Івано-Франківського МВ УМВС неодноразово було відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочину, суперечки в сім'ї виникають на побутовому ґрунті, конфлікти провокуються обома сторонами, що підтверджено постановами про притягнення сторін до адміністративної відповідальності, а доказів застосування заходів запобігання та громадського впливу, які повинні передувати виселенню, сторонами не подано.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк