Ухвала суду № 33526255, 12.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р. Справа № 876/10289/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Довгої О.І.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.06.2013р. по справі № 819/1211/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мікоген-Україна" до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму ПДВ,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом скасування рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму ПДВ.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.06.2013р. позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оспорювана постанова винесена судом всупереч нормам матеріального права та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню.

Зокрема зазначає, що 09 квітня 2013 року начальником Кременецької МДПІ прийнято Рішення №01 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб"єктів спеціального режиму оподаткування. Підставою для прийняття рішення послужили матеріали планової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Мікоген-Україна» (код ЄДРПОУ 34042959) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р., результати якої оформлено актом від 21.12.2012 року №621/2200/34042959.

Відповідно до висновків перевірки, ТОВ „Мікоген-Україна" за період з листопада 2010 року по жовтень 2011 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 68 916 471.04 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 65 641494.67 грн., що становить 95.2 відсотків та перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), та 3 274 976.37 грн. сільськогосподарських товарів, що становить 4.8 відсотки.

Перевіркою встановлено, що відповідно до представлених для перевірки первинних бухгалтерських документів та даних бухгалтерських регістрів, ТОВ «Мікоген - Україна» проводило реалізацію міцелію компостного, результати зазначеної діяльності відображалися в скороченій декларації з ПДВ.

Як свідчать матеріали перевірки, відповідно до укладених контрактів ТОВ «Мікоген-Україна» здійснює придбання (імпорт) у FIRMA «'MYKOGEN-PIOTR MALUSZYNSK1» 95-082 Dobron. Orpelow Numerki,19 Польща товару - міцелій грибів (шампіньйон). Відповідно до вантажно-митних декларацій ТОВ «Мікоген-Україна» отримало товар за кодом 0602901000 та описом - міцелій грибів ІВК25 (печериць) зерновий (Agaricus bisporus) виробник FIRMA «MYKOGEN-PIOTR MALUSZYNSKI» або FIRMA «MYKOGEN-GRZYBNIA Anna Maluszynska», країна виробництва Польща, торгова марка MYKOGEN. Імпортований міцелій грибів для дотримання якісних вимог до культури, зберігається в приміщенні обладнаному холодильною установкою в поліетиленовій упаковці.

Як свідчать матеріали перевірки, у ТОВ «Мікоген - Україна» відсутній цех вирощування міцелію. Аналіз імпортних контрактів свідчить про імпорт обладнання для виробництва компосту та пресування.

Таким чином, ТОВ «Мікоген-Україна» здійснюючи реалізацію міцелію компостного (код товару 0602901000 - імпортований міцелій грибний зерновий висіяний в компост в брикетах) фактично проводить перепродаж аналогічної сільськогосподарської продукції (код товару 0602901000) імпортованого міцелію грибного зернового, і тим самим не проводить сільськогосподарську діяльність в частині вирощування міцелію та не здійснює діяльності, яка дає право на застосування спеціального режиму оподаткування і реалізація вказаної продукції повинна бути відображена в декларації, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом.

Відповідно до висновку Харківського Національного Університету імен: В.Н.Каразіна від 11.03.2013 (вих. №15.0 3.2013 №433/1601), розвиток компостного міцелію печериці може розпочинатися з моменту внесення зернового міцелію до компосту і завершується перед початком першої хвилі плодоношення. Інтенсивно процес зростання компосту міцелієм відбувається лише після розташування брикетів з субстратом у цехи для вирощування плодових тіл, де є можливість підтримувати необхідний режим температури, вологості та аерації повітря. За відсутності необхідних умов міцелій печериці в компості розвивається повільно, або взагалі не розвивається. Виготовлення компосту і його інокуляція зерновим міцелієм - це один з ключових етапів в технології вирощування печериці, але цей етап не можна вважати власне «Вирощуванням міцелію».

В листах Національної академії аграрних наук України від 28.02.2013 №10.2-3/115 Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.02.2013 №37-13-1- 11/4160 підтверджено факт віднесення виробництва міцелію компостного для вирощування печериць до діяльності, пов'язаної з відтворюванням рослин (КВЕД 2010 Клас 01.30) до галузі сільського господарства.

Однак, відповідно до матеріалів перевірки, в свідоцтві ТзОВ «Мікоген - Україна», як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, такий вид діяльності не зазначено. В свідоцтві зазначено такі види діяльності, як вирощування зернових та технічних культур (КВЕД 01.11.0), овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників (КВЕД 01.12.0) та обробка чи переробка продукції одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (КВЕД 15.33.0).

У зв'язку з невідповідністю господарської діяльності ТОВ «Мікоген - Україна» вимогам пункту 209.6 статті 209 Кодексу та в порушення п.209.11 ст.209 Кодексу, Позивач неправомірно перебував на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, а відтак неправомірно подавав до податкового органу за місцем реєстрації податкові декларації з податку на додану вартість (скорочені), по яких розрахунки з бюджетом не проводяться.

З огляду на вищевикладене, органом ДПС правомірно прийнято Рішення №01 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб"єктів спеціального режиму оподаткування, в результаті чого підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення, а саме з 01 жовтня 2011 року.

В подальшому Шумським відділення Кременецької МДПІ до ТОВ «Мікоген- Україна» було направлено лист (вих.№916/15 від 26.04.2013 року) в якому вказано, що згідно рішення №01 Кременецької МДПІ про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування від 09.04.2013 року, підприємство вважається платником податку на загальних підставах з 01 жовтня 2011 року.

У поданій позивачем податковій звітності в порушення п.48.4 ст.48 Кодексу від 02.12.2010 року №2755-УІ було невірно вказано обов'язкові реквізити, а саме: відображено індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва платника ПДВ, які на дату подання звітності є не чинними та зроблено відмітку про звітування за спеціальним режимом будучи платником податку на додану вартість на загальних підставах.

Тому, враховуючи вищевказане та на виконання п.4.14, п.4.23 розділу 4 Наказу ДПС України №516 від 14 червня 2012 року N 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» у зв'язку із поданням позивачем податкової звітності по ПДВ, в якій невірно вказано обов'язкові реквізити та яка не відповідає режиму оподаткування Шумським відділенням Кременецької МДПІ повідомлено позивача про те, що подана ним податкова звітність за березень місяць 2013 року вважається не прийнятою (не вважається податковою звітністю) у зв'язку з порушенням вимог п.48.4 ст.48 Податкового Кодексу України та в електронних базах присвоєно статус "Не визнано як податкова декларація".

Також у даному листі позивачу запропоновано подати податкову звітність з податку на додану вартість за березень місяць 2013 року заповнену відповідно до чинного законодавства.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апелянт будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи , явки свого представника в судове засідання не забезпечив, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку із відпусткою працівника, котрий уповноважений на представлення інтересів у цій справі.

Колегія суддів з врахуванням думки представника позивача дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника апелянта, оскільки останній, будучи суб»єктом владних повноважень, завчасно був повідомлений про дату розгляду справи, а відтак мав змогу забезпечити явку в якості свого представника будь-яку іншу особу. Одночасно колегія суддів вважає, що відкладення справи на вищевказаній підставі призведе до невиправданого затягування розгляду справи, тому суд розглянув справу у відсутності представника апелянта.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення аналогічні викладеному в письмових запереченнях.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт від 21.12.2012 року № 621/2200/34042959 (далі - Акт), та сформовані наступні висновки:

1. ст.188, п.201.15 ст.201, п.209.1, 209.6, п.209.10, 209.13, п.209.17.1 ст.209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого платником занижено податок на додану вартість по декларації з ПДВ по якій проводяться розрахунки з бюджетом за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року;

2. ст.188, п. 198.1 ст. 198, п.201.1, п.201.10, п.201.15 ст.201, п. 209.1, 209.6, п. 209.10, 209.11, 209.13 , п.209.17.1 ст.209 ПК України, в результаті чого платником завищено податок на додану вартість, що підлягав перерахуванню на спеціальний рахунок платника по деклараціях з податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ № 01 від 09.04.2013р., що надіслано листом від 12.04.2013р. № 2827/15 (далі - рішення) та отримано позивачем 17.04.2013р.

22 квітня 2013 року позивач подав до відповідача, засобами електронного зв'язку, податкову звітність з ПДВ за березень 2013 року: податкову декларацію з ПДВ (0110 Загальна); податкову декларацію з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; додаток 9 «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних (0110 Загальна) за березень 2013 року.

08 травня 2013 року позивач отримав рішення відповідача від 26.04.2013р. № 916/15, яким повідомлено про неприйняття наступної податкової звітності: податкову декларацію з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; додаток 9 «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року.

Враховуючи викладене, відповідач прийняв податкову декларацію з ПДВ (0110 Загальна); реєстр виданих та отриманих податковий накладних (0110 Загальна) за березень 2013 року, вся інша звітність з ПДВ за березень є неприйнятою.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки особами податкової служби досліджувався процес вирощування міцелію компостного на підставі огляду технічних умов «Міцелію компостного для вирощування печериць» від 10 серпня 2011 року ТУ У 01.1-34042959-001:2011, погоджено ДЗ «Тернопільська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України, згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 09 серпня 2011 року № 05.03.02-07/81608, (далі - технічні умови) та огляду виробничого комплексу позивача по вирощуванню міцелію і спостереження процесу виготовлення міцелію компостного для проростання грибів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів, звертає увагу на запит суду першої інстанції, представниками відповідача надано відповідь, що дослідження процесу вирощування міцелію компостного здійснювалось ними самостійно, та на підставі такого аналізу сформовано висновки акту перевірки та винесено оспорюване рішення. Спеціалісти в галузі вирощування міцелію та грибів не залучались, запити щодо надання пояснень відносно процесу вирощування міцелію компостного до позивача не направлялись.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно визначив питання які необхідно дослідити, а саме підлягає дослідженню процес вирощування міцелію компостного та відповідності такого товару сільськогосподарському із зазначенням такого товару у товарних групах 1-24 УКТ ЗЕД, згідно вимог ст. 209 ПК України.

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом 209.6 ст. 209 ПК України визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Підпунктом 209.17 ст. 209 ПК України встановлено, що дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників: вирощування міцелію та грибів, збирання лісових грибів.

Згідно Закону України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-III, міцелій грибів відображається у Розділі ІІ «Продукти рослинного походження», група товару 06 «Живі дерева та інші рослини, цибулини, коріння та інші аналогічні частини рослин; зрізані квіти і декоративна зелень», підгрупа по коду 0602 - «Інші живі рослини (включаючи їх коріння) живці та підщепи, міцелій грибів, код товару 0602901000 - міцелій грибів.

Наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375 Державного комітету статистики України прийнято Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» (NACE, Rev. 1.1-2002) ДК 009:2005, відповідно до якого код 01.12.0 КВЕД включає вирощування міцелію.

Даний код зазначено у свідоцтві про реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Наказом ДМС України від 30 грудня 2010 року № 1561 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби», Розділу ІІ «Продукти рослинного походження» Групи 06 «Живі дерева та інші рослини; цибулини, коріння та інші аналогічні частини рослин; зрізані квіти і декоративна зелень» визначено наступне: «Пояснення до товарної позиції 0602: 0602 90 10 00 - - міцелій грибів.

До цієї товарної позиції включаються: (5) Грибниця (міцелій гриба), у тому числі змішана з землею чи рослинним матеріалом.

Додаткові пояснення до товарних категорій: « 0602 90 10 Міцелій грибів - це термін, який застосовується до сітки тонких ниток (Thallus або Mycelіum), які часто зустрічаються під землею, живуть та ростуть на поверхні речовин, що розкладаються тваринного та рослинного походження, розвиваються в самі тканини і утворюють гриби.

Міцелій грибів, вирощуваний у комерційних цілях, продається у вигляді квадратів, що складаються з фрагментів напіврозкладеної соломи, на якій нанесені шари міцелію.

Ця товарна категорія також включає продукт, який складається з недорозвинутого міцелію, нанесеного мікроскопічними кількостями на шар насіння зернових, розміщеного в компості зі стерилізованого кінського гною (суміш соломи та кінського гною)».

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано критично віднісся до акту перевірки, як джерела доказів, так як він базується на дослідженні технічного процесу вирощування сільськогосподарського товару відповідачем, у якого відсутня спеціальна компетенція та кваліфікація щодо дослідження саме технічної складової вирощування міцелію компостного.

Згідно листа Державної служби статистики України від 16.04.2013р. № 14.5-02/140 є роз'яснення, що діяльність позивача з вирощування компостного міцелію, за КВЕД-2010 класифікується у позиції 01.30 «Відтворення рослин».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що міцелій компостний є новим вирощеним сільськогосподарським товаром, стадія вирощування міцелію компостного є однією із стадій вирощування міцелію та грибів. Процес вирощування міцелію компостного займає тривалий час, до декількох тижнів, що залежить від чинників зовнішнього середовища і є основою для росту грибів. Без стадії виготовлення міцелії компостного ніякий гриб (печериця) не виросте. Такий висновок підтверджується, як матеріалами справи, так і поясненнями представника позивача.

Суд першої інстанції надав вірну оцінку копіям листів Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна від 11.03.2013р. та завідувача кафедри фізіології рослин Донецького національного університету проф. ОСОБА_2 (на лист № 924/09-20 від 14.03.2013р.),наданих на запит Слідчого відділу ДПС у Тернопільській області, в межах кримінального провадження. Висновок суд про, що такі листи не є належним та допустимим доказом, згідно вимог ст.ст. 69, 70, 71, 72 КАС України, оскільки буцли зібрані в межах кримінального провадження, а в матеріалах справи відсутні обвинувальний вирок або ухвалиапро закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами, що набрали законної сили, якими встановлені обставини ухилення від сплати грошових зобов'язань позивачем. Окрім того необхідно зважити на контекст справи та запиту на які були надані відповіді в цих листах.

Пунктом 209.6 ст. 209 ПК України визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Міцелій грибів відображається, згідно Закону України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-III, у Розділі II «Продукти рослинного походження», група товару 06 «Живі дерева та інші рослини, цибулини , коріння та інші аналогічні частини рослин; зрізані квіти і декоративна зелень», підгрупа по коду 0602 - «Інші живі рослини (включаючи їх коріння) живці та підщепи, міцелій грибів, код товару 0602901000 - міцелій грибів.

Наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375 Державного комітету статистики України прийнято Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» (NACE, Rev. 1.1-2002) ДК 009:2005, відповідно до якого код 01.12.0 КВЕД включає вирощування міцелію.

Пунктами 5.1, 5.2 ст. 5 ПК України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Згідно із пп. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 ПК України, інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Таким чином терміни національних положень (стандартів) не використовуються у Розділі V ПК України, тобто для цілей оподаткування ПДВ використовуються виключно поняття га положення, що передбачені ПК України та Розділом V даного Кодексу.

Терміни та положення, визначені у наказі Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 p. N 790, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 грудня 2005 р. за N 1456/11736, «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»», згідно ст. 5 ПК України, не можуть застосовуватись для визначення бази оподаткування ПДВ.

Єдиним нормативно-правовим актом, що регулює порядок бухгалтерського обліку сум ПДВ є Наказ Міністерства фінансів України від 1 липня 1997 року N 141, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 серпня 1997 р. за N 284/2088, «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість» (далі - Наказ № 141).

Пунктом 13 Наказу № 141 визначено, що підприємствами сільського і лісового господарства та рибальства, якими відповідно до законодавства обрано спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість (далі - сільськогосподарське підприємство), а також переробними підприємствами (далі - переробне підприємство), бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість здійснюється з урахуванням особливостей, наведених у цьому пункті.

З врахуванням викладеного, використання інших положень чи норм бухгалтерського обліку є недоречним, та таким, що не передбачено чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що відповідач безпідставно в акті перевірки (с. 7) для пояснення процесу виробництва та вирощування міцелію компостного використовує «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»».

Відповідачем не врахованого того факту, що міцелій компостний являє собою окрему сільськогосподарську продукцію, щодо якої затверджені окремі технічні умови, що надавались під час перевірки.

Дана продукція - міцелій компостний - підпадає під зазначення у товарних групах 1 - 24 УКТ ЗЕД.

Висновок відповідача про те, що позивач продає один і той же товар, із посиланням на код УКТ ЗЕД у імпортних та експортних ВМД 0602 90 10, є необґрунтованим та суперечить матеріалам справи.

Відповідно до Наказу ДМС України від 30 грудня 2010 року N 1561 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби», Розділу II «Продукти рослинного походження» Групи 06 «Живі дерева та інші рослини; цибулини, коріння та інші аналогічні частини рослин; зрізані квіти і декоративна зелень» визначено наступне.

«Пояснення до товарної позиції 0602: 0602 90 10 00 - - міцелій грибів.

До цієї товарної позиції включаються: (5) Грибниця (міцелій гриба), у тому числі змішана з землею чи рослинним матеріалом.

Додаткові пояснення до товарних категорій: «0602 90 10 Міцелій грибів - це термін, який застосовується до сітки тонких ниток (Thallus або Mycelium), які часто зустрічаються під землею, живуть та ростуть на поверхні речовин, що розкладаються тваринного та рослинного походження, розвиваються в самі тканини і утворюють гриби.

Міцелій грибів, вирощуваний у комерційних цілях, продається у вигляді квадратів, що складаються з фрагментів напіврозкладеної соломи, на якій нанесені шари міцелію.

Ця товарна категорія також включає продукт, який складається з недорозвинутого міцелію, нанесеного мікроскопічними кількостями на шар насіння зернових, розміщеного в компості зі стерилізованого кінського гною (суміш соломи та кінського гною)».

Нормативним документом, який регулює вирощування міцелію грибів в Україні є Державні санітарні правила для підприємств промислового виробництва міцелію та їстівних грибів затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України 20.12.2000 N 70 (далі - Санітарні правила).

Враховуючи те, що код 01.12.0 за КВЕД 2005 та код 01.30 за КВЕД 2010 містять положення щодо вирощування міцелію, а міцелієм, згідно УКТЗЕД є міцелій компостний - ТОВ «Мікоген Україна» здійснює діяльність з вирощування міцелію, що є невід'ємною стадією вирощування грибів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що, позивач вирощує нову сільськогосподарську продукцію - міцелій компостний, яка за своїми біофізичними показниками відрізняється від імпортованого міцелію зернового.

Таким чином, позивач здійснює відповідну сільськогосподарську діяльність з вирощування міцелію, що визначено відповідними свідоцтвами відповідача, виданого в порядку ст. 209 ПК України.

А відтак, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції, про те, що наслідком визнання судом протиправним рішення відповідача про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування № 01 від 09.04.2013р., є протиправність рішення № 916/15 від 26.04.2013р. та дій відповідача щодо невизнання податкової звітності позивача з ПДВ за березень 2013 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

апеляційну скаргу Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.06.2013р. по справі № 819/1211/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Довга О.І.