Ухвала суду № 33526176, 05.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 р. Справа № 9104/28395/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Каралюса В.М.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 року по справі № 2а-7410/08/1370 за позовом Закритого акціонерного товариства "Карпаткурортбуд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

В листопаді 2008 року ЗАТ "Карпаткурортбуд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.05.2008 року № 0001312300/0/11902 (повністю) та № 0001322300/0/11901 (в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2823,00 грн., з яких основний платіж 1882,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 941,00 грн.), які були прийняті за результатами виїзної планової документальної перевірки ТзОВ "Карпаткурортбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року, оформленої актом від 12.05.2008 року №772/94/23-120/04718527.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001312300/0 від 22.05.2008 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 87722,52 грн., в тому числі: основний платіж в сумі 58481,68 грн., штрафна (фінансова) санкція 29240,84 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена при неповному дослідженні доказів та обставин справи та з порушенням норм матеріального права. Зокрема, вказують на те, що відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Оскільки роботи по копанню котловану ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підтверджені відповідними документами, в актах виконаних робіт не зазначено чітко, якими засобами здійснювався вибір ґрунту, якими транспортними засобами вивозився, куди, вищевказані акти виконаних робіт не можуть бути підставою для включення витрат, сплачених відповідно до договорів субпідряду, до валових. Крім того, ДПІ в Шевченківському районі м. Львова вважає, що ЗАТ "Карпаткурортбуд" було безпідставно віднесено в І кварталі 2007 року до складу валових витрат суму авансових платежів 108333,33 грн. (без ПДВ), перерахованих на розрахунковий рахунок СПД ФО ОСОБА_3, що призвело до порушення платником податку п.п 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Що стосується амортизаційних відрахувань, які нараховувало товариство, то апелянт зазначає про безпідставність таких, оскільки основні засоби були поставлені на баланс ЗАТ "Карпаткурортбуд" в березні 2006 року, про що свідчить запис в головній книзі за березень 2006 року. Оскільки дана операція не відображена по кредиту жодних рахунків, ДПІ в Шевченківському районі м. Львова прийшла до висновку, що амортизаційні відрахування здійснювались на основні засоби, безоплатно отримані позивачем, що суперечить п.п. 8.1.2 п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні дав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Апелянт у судове засідання 05.09.2013 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності.

Ухвалою судового засідання від 05.09.2013 р. здійснено заміну первинного відповідача його правонаступником, а саме Державну податкову інспекцію в Шевченківському районі м. Львова замінено на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як було правомірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено перевірку ЗАТ "Карпаткурортбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року від 12.05.2008 року № 772/94/23-120/04718527, на підставі якої складено акт, яким встановлено порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п 8.2.1 п. 8.1. ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п.п. 11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон № 283), внаслідок чого ЗАТ "Карпаткурортбуд" занижено податок на прибуток на 85565,01 грн.; п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. З, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон № 168), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 6045,89 грн.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.05.2008 року: № 0001312300/0/11902, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток усього 128347,52 грн., в тому числі за основним платежем - 85565.01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42782,51 грн.; № 0001322300/0/11901, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість усього 9068,84 грн., в тому числі за основним платежем - 6045,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3022,95 грн.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення від 22.05.2008 року № 0001312300/0/11902 повністю, податкове повідомлення-рішення № 0001322300/0/11901 в частині 2823,00 грн., з яких 1882,00 грн. - основний платіж, 941,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що зазначена позиція відповідача частково суперечить законодавчим нормам України.

Спростовуючи твердження апелянта про безпідставність включення ЗАТ "Карпаткурортбуд" до валових витрат в IV кварталі 2006 року суми 52023,80 грн., витраченої на копання котлованів, оскільки у позивача відсутні первинні документи, які б містили відомості про господарські операції, колегія суддів погоджуючись з висновками суду першої інстанції зазначає наступне.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зокрема, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон №283), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.1 ст. 5 Закону № 283, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Той факт, що основним видом діяльності ЗАТ "Карпаткурортбуд" є загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, конструкції та відновлення), а в періоді, що перевірявся, суб'єкт господарювання фактично надавав послуги генпідряду, не заперечується відповідачем та описано в Акті перевірки. Крім того, відповідно до договору № 7/09 від 07.9.2005 року, який ЗАТ "Карпаткурортбуд" уклало з ДП "Інтергалбуд" ТзОВ "Фірма "Інтергал", позивач зобов'язався побудувати багатоквартирний житловий будинок по вул. В. Великого, 22 в м. Львові. Саме на виконання даного договору позивачем укладались договори підряду з СПД ФО ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_1

Факт виконання вищевказаних робіт по копанню котловану стверджується наявною в матеріалах справи копією акта огляду виритих ровів і котлованів під фундаменти від 30.11.2006 року, підписаного представниками ВАТ "Геотехнічний інститут", ДП "Інтергалбуд" ТзОВ "Фірма "Інтергал", ДП "Львівське БМУ" ЗАТ "Карпаткурортбуд" та ТзОВ "Аркада".

Проаналізувавши норми податкового законодавства та на підставі матеріалів справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість позиції ДПІ в Шевченківському районі м. Львова, оскільки позивачем в повній мірі доведено факт виконання робіт по копанню котловану для будівництва п'ятиповерхового житлового будинку по вул. В. Великого, 22 в м. Львові та правомірність включення вартості таких робіт до складу валових витрат в IV кварталі 2006 року, оскільки такі були підтверджені належними документами та включені протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Щодо твердження апелянта про заниження позивачем валового доходу в ІІІ кварталі 2006 року в сумі 63 859, 55 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2006 ЗАТ "Карпаткурортбуд" було подано декларацію з податку на прибуток підприємства за III квартал 2006 року. Пізніше, 05.03.2008 року товариством було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за ІІІ квартал 2006 року. Відповідно до даного розрахунку, ЗАТ "Карпаткурортбуд" зменшило суму валових доходів на 75466,00 грн., а також суму валових витрат на 75466,00 грн.

Проаналізувавши декларацію з податку на прибуток підприємства за III квартал 2006 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за ІІІ квартал 2006 року, рахунки по Кт 703 Дт 361.1 за III квартал 2006 року, Кт 703 Дт 361.2 за III квартал 2006 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 36.1 та 36.2 станом на 01.10.2006 року суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ДПІ в Шевченківському районі м. Львова не було враховано здійснене позивачем коригування валових витрат в сумі 75466,00 грн., а лише коригування валових доходів в сумі 75466,00 грн., що призвело до невірного обчислення розміру валових витрат, а відтак, і податку на прибуток в сумі 15964,89 грн. Таким чином, висновки апелянта про заниження позивачем валового доходу в III кварталі 2006 року в сумі 63859,55 грн. є безпідставними.

Щодо твердження апелянта про те, що позивачем в порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону № 283 нараховано амортизацію та безпідставно віднесено її на зменшення скоригованого прибутку на загальну суму 118043,37 грн. з вартості безоплатно отриманих фондів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону № 283 (із змінами, що набрали чинності з 1 січня 2003 року), до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

23.06.2004 року ДПА України було видано лист № 11575/7/15-1117 щодо амортизації основних фондів, внесених до статутного фонду, в якому зазначалось, що з 1 січня 2003 року (тобто з моменту набрання чинності змінами до п. 8.4 ст. 8 Закону № 283) чітко врегульовано питання внесення до статутного фонду основних засобів. При цьому платник податку - отримувач основних фондів - має право на амортизацію цих основних фондів за вартістю, по якій їх було внесено до його статутного фонду. В листі також зазначалось, що підпункт 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону не може застосовуватися до операцій, які були здійснені до 01.01.2003 року.

Як встановлено судом першої інстанції в ході розгляду справи, ЗАТ "Карпаткурортбуд" почало нараховувати амортизацію на основні засоби з III кварталу 2006 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що основні засоби перебували у власності товариства з моменту його утворення, хоча на балансі до 2006 року не обліковувались, а були поставлені на баланс лише в березні 2006 року, а відтак, цей факт спростовує висновки податкового органу щодо завищення ЗАТ "Карпаткурортбуд" суми амортизаційних відрахувань. Також слід зазначити, що в даному випадку не має місце порушення правил податкового обліку, а лише бухгалтерського, яке може бути лише підствавою для притягнення до адміністративної відповідальності.

З врахуванням викладеного, в цій частині податкове повідомлення-рішення № 0001312300/0/11902 від 22.05.2008 року підлягає частковому скасуванню.

Щодо висновку відповідача про включення ЗАТ «Карпаткурортбуд» до складу валових витрат в І кварталі 2007 року авансових платежів, перерахованих на розрахунковий рахунок СПД ФО ОСОБА_3 в розмірі 108333,33 грн.

Колегія суддів вважає його правомірним, оскільки позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, факт, що до складу валових витрат в І кварталі 2007 року не було включено авансу СПД ФО ОСОБА_3 в сумі 108333,33 грн. не підтверджений, тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001312300/0/11902 від 22.05.2008 року в частині основного зобов'язання в сумі 27083,33 грн., штрафна (фінансова) санкція в сумі 40625,00 грн. задоволенню не підлягають. Надані позивачем докази, зокрема довідка ЗАТ "Карпаткурортбуд" №б/н про підтвердження витрат на придбання товарів (робіт, послуг) (рядок 04.1 декларації на прибуток за І квартал 2007р.)та виписки по особовому рахунку № 2600900011816 за І квартал 2007 р. не є достатніми для доведення спірних правовідносин.

Також, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем було невірно задекларовано суму податку, що підлягав сплаті до бюджету, ДПІ в Шевченківському районі м. Львова правомірно донарахувало ЗАТ "Карпаткурортбуд" суму податкового зобов'язання з ПДВ 1882,00 грн. та застосувало штрафну (фінансову) санкцію 941,00 грн.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 22.05.2008 року № 0001312300/0/11902 підлягає скасуванню в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 87722,52 грн., в тому числі: основний платіж в сумі 58481,68 грн., штрафна (фінансова) санкція 29240,84 грн.; у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 22.05.2008 року № 0001322300/0/11901 (в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2823,00 грн., з яких основний платіж 1882,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 941,00 грн.) слід відмовити.

За таких обставин, на думку колегії суддів, апелянт не навів достатніх підстав та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 року по справі № 2а-7410/08/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 10.09.2013 р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Каралюс В.М.