Ухвала суду № 33526069, 03.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1189/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю: Федорової Г.Г., Бєлової Л.В., Ключковича В.Ю., Каленюк О.Ю., представника апелянта - Грет Я.П., представника відповідача - Вертузаєвої І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» до Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб: Київської міської ради, Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач), за участю третіх осіб: Київської міської ради, Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати за Орендним підприємством «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» право на отримання з місцевого бюджету м. Києва різниці між затвердженим Київською міською державною адміністрацією розміром цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг у розмірі 7 700 000,00 грн. та стягнути зазначені кошти з Київської міської державної адміністрації.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.03.2009 року Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» звернулося до Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом про погашення заборгованості по виплаті заробітної плати.

Листом від 18.05.2009 року № 048-2-2-04/538 Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» про те, що послуги з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення і побутових електроплит, що надаються ОП «СРНУ №7», не є окремими житлово-комунальними послугами і Київська міська державна адміністрація не повинна затверджувати тарифи на вказані послуги, а отже не має підстав для виділення з бюджету коштів безпосередньо орендному підприємству «СНРУ №7».

Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» вважаючи, що має право на отримання з місцевого бюджету м. Києва різницю між затвердженим відповідачем розміром цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг у розмірі 7 700 000,00 грн. звернулось до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1875-IV, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону № 1875-IV, ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг (ч. 4 ст. 31 Закону № 1875-IV).

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1.1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України № 21-рп/2003 від 25.12.2003 року у справі за конституційним поданням Президента України та конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої, третьої, четвертої статті 118, частини третьої статті 133, частин першої, другої, третьої статті 140, частини другої статті 141 Конституції України, статті 23, пункту 3 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу», статей 12, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 13, 16, пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», статей 8, 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві), Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року № 586-XIV, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що основною передумовою виникнення у Київської міської державної адміністрації обов'язку щодо відшкодування з відповідного місцевого бюджету Орендному підприємству «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» різниці між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво певних житлово-комунальних послуг є факт затвердження Київською міською державною адміністрацією цін/тарифів на такі житлово-комунальні послуги, а саме, прийняття відповідного розпорядження з зазначеного питання.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів того, що Київською міською державною адміністрацією було прийнято розпорядження, яким позивачу були затверджені ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, а тому посилання апелянта на лист Головного управління з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 09050/4/830 від 24.04.2008 року, як на обґрунтування наявності права на відшкодування з місцевого бюджету різниці між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг, які ним надаються, колегія суддів до уваги не приймає.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 1875-IV, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 року, під час розрахунку нормативних витрат враховуються, зокрема, витрати на обслуговування димовентиляційних каналів, витрати на технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, витрати на технічне обслуговування побутових електроплит.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що послуги з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення і побутових електроплит є не окремим видом житлово-комунальних послуг, а є складовою послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 1875-IV, виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Таким чином, Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» є не виконавцем окремого виду житлово-комунальних послуг, а виробником послуг, які є не окремим видом житлово-комунальних послуг, а є складовою такого виду житлово-комунальних послуг, як послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

З огляду на зазначене, посилання апелянта на те, що на виконання рішення Київської міської ради № 58/719 від 08.02.2007 року «Про тарифи на житлово-комунальні послуги» розпорядженням Київської міської адміністрації № 141 від 12.02.2007 року «Про внесення змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року № 748 та від 30.10.2006 року № 1574» було внесено зміни до п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1574 від 30.10.2006 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій», відповідно до яких підприємствам не комунальної форми власності - виконавцям послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, коефіцієнт підвищення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій погоджено на рівні не вище 1,9 є безпідставними, оскільки Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» не є виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для виникнення у Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» права на отримання з місцевого бюджету м. Києва різниці між затвердженим відповідачем розміром цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління № 7» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Л.В. Бєлова В.Ю. Ключкович

Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2013 року.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Бєлова Л.В.

Ключкович В.Ю.