Ухвала суду № 33525022, 11.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 р. Справа № 2716/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі за позовом прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

20.10.2011 року прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області звернувся в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій на суму 1700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області виявлено факт надання відповідачем послуги по перевезенню пасажирів на таксі з порушенням чинного законодавства, а саме: встановлено відсутність медичної довідки у водія, про що складено акт від 15.06.2011 року за №239639. З вказаних підстав, територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, щодо відповідача 30.06.2011 року винесено постанову №133905 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1700 грн. за порушення, передбачені абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1700 грн. (тисячу сімсот гривень) фінансових санкцій в користь Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства у м. Тернополі в Головному управлінні Державного казначейства Тернопільської області № 31118106700002, МФО 838012, код платежу: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», код одержувача коштів 23588119.

Позивач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в ході розгляду судової справи судом першої інстанції не враховано його заперечень по справі. Взагалі документи, які були долучені ним до справи судом не досліджувались. Вважає, що вищезазначене рішення підлягає скасуванню, оскільки: судом першої інстанції, при розгляді даної справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того зазначає, що відповідно до н. 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 « Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ (частини перша статті 2 КАС України - основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

В судовому засіданні прокурор надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області 15.06.2011 проведено перевірку транспортного засобу марка ДЕУ Ланос, яким керував відповідач.

Складеним актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №239639 від 15.06.2011 року зафіксовано, при наданні послуг з перевезення пасажирів на автомобілі таксі про, що свідчить шашка на даху та лічильник в салоні, у самозайнятого водія на потребу перевірки відсутня медична довідка, чим порушено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Підписати акт перевірки від 15.06.2011 року відповідач відмовився, письмових пояснень не вказав.

Повідомлення для участі в розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт направлялось відповідачеві, що підтверджується копією повідомлення від 16.06.2011 року, що міститься в матеріалах справи.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт 2344-III від 05.04.2001 року (надалі - Закон України N 2344-III) передбачено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.

Згідно з пп. 3, 21, 27 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8 листопада 2006 року, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі є органом державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль здійснюється посадовими особами органу шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою для виконання.

Згідно ст. 39 Закону України N 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Зокрема, в статті 39 Закону України N2344-III від 05.04.2001 вказано, що такими документами для автомобільного самозайнятого перевізника є: ліцензія, ліцензійна картка, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.

Таким чином, суб'єкт господарювання надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі за відсутності медичної довідки для водія, що є порушенням ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, щодо відповідача 30.06.2011 року винесено постанову №133905 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Постанову про застосування фінансових санкцій від 30.06.2011 року №133905 на суму 1700 грн. відповідач оскаржив. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області в особі його структурного підрозділу- територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області про визнання дій неправомірними і скасування постанови залишено без розгляду, на підставі ст. 99, 100 КАС України.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі № 2-а/1970/3051/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук