Ухвала суду № 33520915, 11.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2013 р. м. Київ К-24728/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Вербицької О.В., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2010 у справі №2а-8050/09/8/0170 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2010, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.06.2009 №0004871503/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1049,07грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим 08.07.2010 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 26.08.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2010, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального, зокрема, п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон України №2181-ІІІ).

Перевіривши за матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято за наслідками камеральної перевірки уточнюючого податкового розрахунку щодо суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за січень 2009 року, висновки якої були викладені у акті від 16.06.2009 №1500/15-3/23191273. При цьому, податковий орган виходив з того, що при поданні уточнюючого розрахунку було самостійно нараховане податкове зобов'язання проте не нарахована штрафна санкція у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, як того вимагає п. 17.2 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 №442.

Пунктом 1 цього Порядку встановлено розміри цього збору для окремих категорій споживачів. Зокрема, для бюджетних організацій та установ передбачалося справляння цього збору у розмірі 12 % на обсяги природного газу (у редакції, що діяла до моменту набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1161).

Відповідно до п. 2 Порядку, платниками збору є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1161 «Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ» до вказаного Порядку внесено зміни щодо розміру ставки збору, що справляється на обсяги природного газу, які постачаються для таких категорій споживачів, як бюджетні організації і установи, промислові та інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, що використовують природний газ, шляхом запровадження для них нульової ставки.

З огляду на зазначення у п. 2 цієї постанови дати набрання нею чинності -01.01.2009, позивачем було направлено запит до податкового органу з проханням надати роз'яснення щодо дати застосування нульової ставки використання природного газу.

У відповідь на вказаний запит Державна податкова інспекція листом від 05.03.2009 №10914/10/31-0 повідомила, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1161 набуває чинності з 01.01.2009, то нульову ставку необхідно застосовувати також починаючи з вказаної дати.

Таким чином, при розрахунку суми збору по категорії споживачів бюджетні організації та установи, та по категорії промислові споживачів позивачем у січні 2009 року застосовано нульову ставку збору відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1161 та наданого контролюючим органом роз'яснення.

У той же час, листом від 20.03.2009 №2289-0-4-09-20 Міністерство юстиції України роз'яснило порядок набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1161 «Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ», згідно з яким цей нормативно-правовий акт набрав чинності з 12.01.2009, тобто з моменту опублікування (офіційне опублікування постанови №1161 відбулося 13.01.2009 у газеті «Урядовий кур'єр» №3).

В свою чергу Державна податкова адміністрація України листом від 05.05.2009 №10817/7/15-0917 «щодо нарахування та сплати у 2009 році збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» пояснила, що на підставі наданого Міністерством юстиції України роз'яснення з 1 січня по 12 січня 2009 року збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ на обсяги природного газу, що постачаються для бюджетних організацій та установ, промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ (за винятком підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, що використовують природний газ для технологічних потреб), справляється у розмірі 12 %.

Відповідно до п.п. «д» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ до відповідальності не може бути притягнутим платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з наданою судами правовою оцінкою обставин справи щодо незаконності притягнення позивача до відповідальності, передбаченої п. 17.2 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ, оскільки позивач керувався наданим йому роз'ясненням податкового органу, а будь -які інші роз'яснення на момент подання відокремленим підрозділом позивача, у тому числі Міністерства Юстиції України та ДПА України, були відсутні.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 222, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ О.В. Вербицька

___ А.М. Лосєв