ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2013 року Справа № 923/487/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В. Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"на рішення господарського суду Херсонської області від 15.05.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. у справі № 923/487/13 господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"до1. Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області 2. Головного Управління державної казначейської служби України в Херсонській областіпростягнення 228 377,00 грн.за участю представників:
позивача: Дегтярьов О.О.
відповідача-1: не з'явився
відповідача-2: не з'явився
в с т а н о в и в :
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Інвестбанк" (надалі - "ПАТ "КБ "Інвестбанк") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області (надалі - "ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області") та до Головного Управління Державної казначейської служби України в Херсонській області (надалі - "ГУ ДКС України в Херсонській області") про стягнення з ГУ ДКС України в Херсонській області за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених для виплати ГУ ДКС України в Херсонській області, спричиненої ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області шкоди в розмірі 228 337,00 грн. Позовні вимоги мотивовані нормами статей 1166, 1173, 1174 ЦК України, статей 62, 87 Закону України "Про виконавче провадження".
Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.05.2013 р. (суддя Немченко Л.М.) в задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведеність вини ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області у нездійсненні дій щодо забезпечення належного зберігання автобуса та щодо своєчасного його повернення стягувачу, що унеможливлює стягнення збитків (упущеної вигоди).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. (судді Величко Т.А., Бандура Л.І., Бойко Л.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "КБ "Інвестбанк" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 15.05.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.06.2008 р. між ПАТ "КБ "Інвестбанк" та Кормашевим В'ячеславом Васильовичем (надалі - "Кормашев В.В.") як позичальником було укладено кредитний договір № 14-08.
У зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором, 11.08.2010 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. було вчинено виконавчий напис № 4397, яким запропоновано звернути стягнення на автобус пасажирський марки "NEOPLAN 117", 1996 року випуску, реєстраційний № ВН6820АС, що належить Кормашеву В.В.
Постановою ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області від 20.04.2011 р. відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису.
Судами з'ясовано, що при здійсненні виконавчого провадження ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області 16.06.2011 р. було описано та арештовано майно - автобус "NEOPLAN 117", що знаходився за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35 "ж" (територія ТОВ "Компанія "Югтранс"), та передано його на зберігання юристу ТОВ "Компанія "Югтранс" Тереху Андрію Анатолійовичу, про що складено відповідний акт.
В подальшому, ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області передало автобус "NEOPLAN 117" для реалізації спеціалізованій торговельній організації - філії № 22 ПП "Нива- В.Ш.".
Передача арештованого майна на реалізацію здійснювалася за ціною 228 377,00 грн. без ПДВ.
Як було встановлено судами, аукціони з реалізації арештованого майна боржника, призначені на 07.12.2011 р. та на 15.02.2012 р., не відбулись у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.
За результатами проведених 28.04.2012 р. чергових прилюдних торгів по реалізації вказаного автобусу переможцем було визначено фізичну особу Мацейко О.С., ціну продажу - 117 500,00 грн. Проте, у зв'язку з тим, що переможець торгів не перерахував кошти за придбане майно протягом 7 банківських днів з дня затвердження протоколу, вказаний аукціон є таким, що не відбувся.
В подальшому, 15.06.2012 р., ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що стягувачем не було подано повідомлення про залишення переданого майна за собою.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 р. у справі № 1570/4202/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 р., постанову ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області від 15.06.2012 р. про повернення ПАТ "КБ "Інвестбанк" виконавчого напису № 4397 від 11.08.2010 р. визнано протиправною та скасовано.
У зв'язку з викладеним, постановою ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області від 04.01.2013 р. було відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 4397 від 11.08.2010 р., а також направлено на адресу ПАТ "КБ "Інвестбанк" пропозицію залишити за собою непродане майно. Вказану пропозицію було отримано ПАТ "КБ "Інвестбанк" 14.02.2013 р.
Судами встановлено, що при огляді автобусу 15.02.2012 р. представниками банку виявлено, що автобус "NEOPLAN 117" розібраний, з нього знято основні агрегати, що дозволяли здійснювати експлуатацію автобусу для перевезень. Із Звіту про незалежну оцінку від 26.03.2013 р., зроблену станом на 15.02.2013 р., вбачається, що у зв'язку із зникненням складових частин автобусу та, як наслідок, непридатності його до експлуатації, ринкова вартість автобусу знизилася до 47 680,36 грн.
У зв'язку із непридатністю автобусу "NEOPLAN 117" для експлуатації, ПАТ "КБ "Інвестбанк" не прийняло зазначений автобус у власність в рахунок погашення боргу Кормашева В.В.
Позовні вимоги ПАТ "КБ "Інвестбанк" обґрунтовані тим, що внаслідок бездіяльності ВДВС Новокаховського МУЮ Херсонської області, а саме через те, що автобус не було витребувано у осіб, у яких він перебував на збереженні, до винесення ВДВС постанови від 25.06.2012 р. та його не було передано власнику, як того вимагає Закон України "Про виконавче провадження", автобус "NEOPLAN 117" став непридатним до експлуатації. Отже, права позивача як стягувача були порушені. З посиланням на дане, ПАТ "КБ "Інвестбанк" заявлено до стягнення з ГУ ДКС України в Херсонській області (за рахунок коштів Державного бюджету України) збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 228 377,00 грн. (ціна, за якою автобус було запропоновано стягувачу).
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення збитків саме у вигляді упущеної вигоди, тому їх відшкодування має здійснюватись на загальних підставах, про що вірно зазначено судом апеляційної інстанції.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Колегія суддів зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.
У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено недоведення позивачем складу цивільного правопорушення, а відтак, відсутність у спірних правовідносинах підстав для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди. Враховуючи наявні матеріали справи колегія суддів погоджується з даним висновком.
Твердження, викладені в касаційній скарзі, даного висновку судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 15.05.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. у справі № 923/487/13 залишити без змін.
Головуючий суддяО. Кролевець СуддіО. Попікова В. Саранюк
Судове рішення № 33520695, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 16.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 923/487/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: