Постанова № 33519486, 16.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. Справа № 922/1854/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Тихий П.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивач - Калугін О.Ю., довіреність № 1685 від 06.02.2013 року

третя особа - Калугін О.Ю., довіреність № 08-11/333/2-13 від 17.01.2013 року

відповідач - Нікітенко П.І., довіреність б/н від 01.09.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги відповідача - Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія", м. Харків (вх.№2103Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 17 червня 2013 року по справі № 922/1854/13

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада, м. Харків

до Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія", м. Харків

про розірвання договору,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, згідно якої просив розірвати договір оренди № 118 від 02.02.1993 р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та АТ "Готельний комплекс "Славія" нежитлових приміщень підвалу № 184-201 першого поверху № 202-280, другого поверху № 281-347, третього поверху № 348-356 площею 3133,8 кв.м., які розташовані в будівлі літ. "Р-3" по вул. Полтавський шлях, 52; - зобов'язати АТ "Готельний комплекс "Славія" підписати з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради акт приймання-передачі нежитлових приміщень підвалу № 184-201 першого поверху № 202-280, другого поверху № 281-347, третього поверху № 348-356 площею 3133,8 кв.м., які розташовані в будівлі по вул. Полтавський шлях, 52.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 червня 2013 року (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено. Розірвано договір оренди № 118 від 02.02.1993 р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та АТ "Готельний комплекс "Славія" нежитлових приміщень підвалу № 184-201 першого поверху № 202-280, другого поверху № 281-347, третього поверху № 348-356 площею 3133,8 кв.м., які розташовані в будівлі літ. "Р-3" по вул. Полтавський шлях, 52. Зобов'язано АТ "Готельний комплекс "Славія" підписати з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради акт приймання-передачі нежитлових приміщень підвалу № 184-201 першого поверху № 202-280, другого поверху № 281-347, третього поверху № 348-356 площею 3133,8 кв.м., які розташовані в будівлі по вул. Полтавський шлях, 52. Стягнуто з акціонерного товариства „Готельний комплекс "Славія" на користь державного бюджету України 2294,00 грн. судового збору.

Відповідач Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія" з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2013 у справі № 922/1854/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. При цьому зазначає, що судом не досліджено, а позивачем не доведено факт отримання відповідачем пропозиції позивача та додаткової угоди № 2 від 09.04.2013 р. до договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. Крім того, відповідач вважає незаконною пропозицію позивача від 11.04.2013 підписати відповідні документи з датою підписання 09.04.2013 та зобов'язанням сплачувати орендну плату саме з цієї дати, тобто незалежно від дати фактичного підписання, а також вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно розірвав договір оренди № 118 від 02.02.1993 р.

Харківська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач зазначає про те, що відповідач користується приміщеннями, не сплачуючи за них жодної копійки орендної плати тривалий час, не за цільовим призначенням, без погодження з позивачем передачі частини приміщень у користування третім особам для використання під офіси, уникнення від приведення положень договору у відповідність з діючими нормами закону та підписання додаткової угоди № 2 від 09.04.2013 до договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. у строк до 28.04.2013 р., чим порушує право територіальної громади м. Харкова на володіння та користування даною комунальною власністю у повному обсязі.

Позивач також надав відзив на апеляцій скаргу, в якому зазначає, що доводи відповідача позбавлені фактичного та правового обґрунтування та зроблені при довільному трактуванні положень Цивільного та Господарського кодексів України, а також посилається на відсутність жодних доказів для спростування наведених позивачем фактів щодо розірвання спірного договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. Позивач також вказує на те, що наведені відповідачем доводи про те, що він не був обізнаний про наявність додаткової угоди до договору оренди, повністю спростовуються матеріалами та дійсними обставинами справи.

Ухвалю Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.09.2013.

12.09.2013 відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою, в якій просив відкласти розгляд справи в зв'язку з тим, що ним 10.09.2013 було подано до господарського суду Харківської області заяву про роз'яснення судового рішення по справі № 922/1854/13 від 17.06.2013.

Колегія суддів відмовляє в задоволення клопотання відповідача, не вбачаючи підстав для відкладення розгляду справи, оскільки обставини, на які посилається відповідач, не свідчать про неможливість розгляду апеляційної скарги по суті в даному судовому засіданні.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради є власником нежитлової будівлі літ. "Р-3" по вул. Полтавський шлях, 52 в м. Харкові, яка є пам"яткою архітектури місцевого значення згідно з рішенням Харківського облвиконкому від 30.04.1980 р. № 334 має охоронний № 377. Право власності набуто на підставі Указу Президії ВРУ "Про заборону діяльності Компартії України" від 30.08.1991 р. № 1468-ХІІ, постанови КМУ від 05.11.1991 р. № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", Закону України "Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність" від 20.12.1991 р. № 2004-ХІІ.

Право власності територіальної громади м. Харкова в о. Харківської міської ради було підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2009 р. по справі № 35/400-08, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р. та Вищого господарського суду України від 14.10.2009 р.

Між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації було підписано 09.04.2010 р. акт приймання-передачі пам"ятки архітектури місцевого значення по вул. Полтавський шлях, 52. Згідно з розпорядженням управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 30.04.2010 р. № 479, даний об"єкт нерухомого майна прийнято в комунальну власність та відображено на обліку Управління. На підставі розпорядження Фонду міського майна Харківської міської ради народних депутатів від 02.02.1993 р. № 106 "Про укладання договору оренди на цілісний майновий комплекс організації орендарів - готель "Травнева" Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів з відповідачем був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу від 02.02.1993 р. № 118. За умовами договору організації орендарів готелю "Травнева" (правонаступником є АТ "Готельний комплекс "Славія") передавались окрім рухомого майна нежитлові приміщення підвалу № 184-201 першого поверху № 202-280, другого поверху № 281-347, третього поверху № 348-356 площею 3133,8 кв.м., які розташовані в будівлі по вул. Полтавський шлях, 52. Строк оренди складав три роки. П. 6.2. договору передбачалось, що орендар має право на викуп орендованого майна не пізніше ніж через три роки з дня укладання договору оренди.

29.06.1994 р. між АТ "Готельний комплекс "Славія" та Фондом міського майна укладена додаткова угода до договору оренди цілісного майнового комплексу № 118 від 02.02.1993 р. щодо умов викупу рухомого майна та подальшої оренди приміщень. Додатковою угодою від 29.06.1994 р. визначено, що до складу ЦМК, яке підлягало викупу, увійшло лише рухоме майно та викуп ЦМК готелю "Травнева" проводиться без приміщень. У зв"язку з чим, договір оренди від 02.02.1993 р. № 118 з часу проведення відповідачем повної оплати вартості рухомого майна ЦМК готелю "Травнева" втрачає чинність саме в частині оренди рухомого майна.

Абз. 8 додаткової угоди від 29.06.1994 р. було визначено, що в частині оренди приміщень підвалу № 184-201, першого поверху № 202-280, другого поверху № 281-347, третього поверху № 348-356 площею 3133,8 кв.м., які розташовані в будівлі літ. "Р-3" по вул. Свердлова, 52, договір оренди від 02.02.1993 р. № 118 залишається чинним. Отже, сторони узгодили, що договір оренди № 118 від 02.02.1993 р. втрачає чинність лише стосовно майна, що підлягає викупу, але зберігає свою силу щодо приміщень, які до складу викупленого ЦМК не увійшли, про зо прямо вказано в додатковій угоді від 29.06.1994 р. до договору оренди № 118 від 02.02.1993 р., в п. 4 розпорядження Фонду міського майна від 30.06.1994 р. № 845/1 "Про укладення договору купівлі-продажу ЦМК", орендованого організацією орендарів готелю "Травневий" та п. 5 договору купівлі-продажу ЦМК від 13.09.1994 р. № 184-В.

09.08.1996 р. між Управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації та організацією орендарів готелю "Травнева" був укладений охоронно-орендний договір № 70 на користування нерухомою пам"яткою історії та культури місцевого значення по вул. Полтавський шлях, 52, за умовами якого готелю передавались окрім рухомого майна цілісного майнового комплексу готелю "Травнева" саме спірні нежитлові приміщення підвалу № 184-201, першого поверху № 202-280, другого поверху № 281-347, третього поверху № 348-356 площею 3133,8 кв.м. Договір було укладено до 01.01.2010 р.

Так, в січні 2013 р. Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним охоронно-орендного договору № 70 від 09.08.1996 р. Рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2013 р. по справі № 922/261/13, яке залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. позов задоволений повністю та визнано недійсним охоронно-орендний договір № 70 від 09.08.1996 р. Після набрання даним рішенням законної сили, між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна та АТ "Готельний комплекс "Славія" поновилися договірні відносини щодо оренди нежитлових приміщень в будівлі літ. "Р-3" по вул. Полтавський шлях, 52. На підставі розпорядження управління від 05.03.2013 р. № 261 "Про впорядкування договору оренди № 118 від 02.02.1993 р." на наказу Управління від 05.03.2013 р. № 647 "Про проведення оцінки нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 52 з метою упорядкування договору оренди та розрахунку орендної плати" була проведена незалежна оцінка спірних нежитлових приміщень в будівлі літ. "Р-3" по вул. Полтавський шлях, 52, висновок якої затверджений наказом Управління від 20.03.2013 р. № 740. На підставі даної оцінки було зроблено розрахунок орендної плати згідно Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова. Управлінням було підготовлено додаткову угоду № 2 від 09.04.2013 р., в якій договір оренди № 118 від 02.02.1993 р. викладено в новій редакції та затверджена рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 р. № 492/11. Дана додаткова угода була направлена на адресу відповідача та лист, в якому було запропоновано відповідачу розглянути та підписати проект додаткової угоди № 2 від 09.04.2013 р. до договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. у строк до 28.04.2013 р., але відповідач проігнорував пропозицію.

З врахуванням таких встановлених обставин справи, керуючись положенням ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 783 Цивільного кодексу України, а також зважаючи на умови п. 3.1.7. договору оренди № 118 від 02.02.1993 р., яким передбачено, що орендар у разі припинення дії чи дострокового розірвання договору має повернути орендоване майно шляхом підписання акту, беручи до уваги, що на даний час відповідач користується майном та не сплачує жодної копійки орендної плати, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Посилання відповідача на те, що він начебто не знав про наявність додаткової угоди № 2 від 09.04.2013 р. до договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. Та про необхідність її укладання, не відповідають дійсності.

Так, матеріали справи свідчать проте, що відповідач був проінформований про проведення оцінки майна листом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна за № 3204 від 12.03.2013, тобто відповідачу було достеменно відомо про вжиття позивачем заходів з підготовки додаткової угоди до договору оренди.

Також, з матеріалів справи вбачається, що лист від 11.04.2013 № 4654 із додатковою угодою № 2 від 09.04.2013 разом із додатками відповідач отримав 15.05.2013 (а.с. 217, т. 1), тобто у відповідача був час на його розгляд та підписання, або надання заперечень.

Посилання відповідача на дату, якою визначена додаткова угода - 09.04.2013, як на підставу її незаконності, є безпідставними, оскільки зазначена дата є датою набрання чинності судового рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2013, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2013, у справі № 922/261/13-г, яким визнано недійсним охоронно-орендний договір № 70 від 09.08.1996 р., і поновлено договір оренди від 02.02.1993 р. № 118, а також дата, від якої зроблено розрахунок орендної плати запропонований відповідачу.

Не заслуговують на увагу також твердження відповідача щодо відсутності предмету спору в зв'язку з недодержанням порядку його досудового врегулювання.

Так, відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» з урахуванням ч. 2 ст. 124 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2012 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002, приписи ст. 188 ГК України та ст. 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, передбаченому ст. 188 кодексу.

Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

А ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця на односторонню відмову від договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Згідно ст. 11 Закону України « Про оренду державного та комунального майна» оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди, яка і була проведена позивачем у березні 2013 року.

За договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Ст. 26 вказаного Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Вказане кореспондується з положеннями ст. 782 Цивільного кодексу України.

Ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, колегія суддів зазначає, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Крім того, в силу п.п. 1, 2 ст. 783 Цивільного кодексу України користування річчю всупереч договору, а також передача наймачем речі у користування іншій особі без дозволу наймодавця є окремими підставами для розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.

Ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що у разі дострокового розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

П. 3.1.7. договору оренди № 118 від 02.02.1993 р. сторони передбачили, що орендар у разі припинення дії чи дострокового розірвання договору має повернути орендоване майно шляхом підписання акту.

Відмова орендаря розглядати пропозиції позивача щодо перегляду орендної плати й розірвання договору є невиконанням орендарем умов договору та вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, у позивача є всі правові підстави вимагати розірвання договору оренди № 118 від 02.02.1993 р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та АТ "Готельний комплекс "Славія", а також вимагати підписання АТ "Готельний комплекс "Славія" з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради акту приймання-передачі нежитлових приміщень підвалу № 184-201 першого поверху № 202-280, другого поверху № 281-347, третього поверху № 348-356 площею 3133,8 кв.м., які розташовані в будівлі по вул. Полтавський шлях, 52.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, відповідач під час вирішення спору у господарському суді не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїх апеляційних скаргах тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягає задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення Харківської області від 17 червня 2013 року по справі № 922/1854/13.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського Харківської області від 17 червня 2013 року по справі № 922/1854/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 16 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Тихий П.В.