Рішення № 33500578, 03.09.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/780/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Сидорак Г.Б. Провадження № 22-ц/789/1071/13 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

при секретарі - Матусів Ю.Б.

з участю - представника апелянта ОСОБА_1, представника ПАТ КБ "Приватбанк" Возної Н.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № HMXRRX10200314 від 19.03.2007 року в сумі 77705,37 грн. та понесених по справі судових витрат у розмірі 777,05 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 19 березня 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 7200,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та Тарифи складає між ним і Банком Кредитно-заставний Договір, про що свідчить підпис Відповідача в Заяві. Однак, умови договору належним чином ОСОБА_3 не виконуються. У зв'язку із порушенням зобов'язання за кредитним договором станом на 13 березня 2013 року відповідач має перед банком заборгованість в сумі 77705,37 грн., яка складається з наступного: 6910,80 грн. - заборгованість за кредитом; 19474,36 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 1878,73 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 45265,03 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3676,45 грн. - штраф (процентна складова). З урахуванням наведеного, ПАТ КБ "Приватбанк" просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №HMXRRX10200314 від 19.03.2007 року в сумі 77705,37 грн. та понесених по справі судових витрат.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рах. 29092829003111) заборгованість за кредитним договором №HMXRRX10200314 від 19.03.2007 року в розмірі 38263,89 грн. (тридцять вісім тисяч двісті шістдесят три гривні вісімдесят дев'ять копійок).

Стягнуто з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рах. 64993919400001) 382,64 грн. (триста вісімдесят дві гривні шістдесят чотири копійки) судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" відмовити, посилаючись на незаконність, необгрунтованість рішення суду та неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, посилається на те, що основним договором не передбачено збільшення строку загальної позовної давності до п'яти років та відсутністю доказів ознайомлення відповідача з поданими позивачем Умовами надання споживчого кредиту та дії саме цих Умов на час укладення кредитного договору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19 березня 2007 року ОСОБА_3 згідно заяви №HMXRRX10200314 отримав строковий кредит в ПАТ КБ "Приватбанк" у сумі 7200,00 грн. на строк 24 місяці з 19.03.2007 р. по 19.03.2009 р. включно для придбання товару, з умовами сплати за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,0 % на місяць, на суму залишкової заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 86,4 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1200,00 грн., в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії зазначених в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») строки. Погашення заборгованості, відповідно до умов укладеного договору здійснюється в наступному порядку, щомісяця в період сплати за який приймається період з « 19» по « 24» число кожного місяця Позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 425,89 грн. для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення прийшов до вірного переконання про те, що має місце порушення позичальником ОСОБА_3 умов укладеного з банком кредитного договору, однак не врахував, що в зв'язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду про захист свого цивільного права - стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, слід було відмовити у задоволенні пред'явленого позивачем ПАТ КБ "Приватбанк" позову.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії споживчого кредитного договору, який укладений 19.03.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3, тривав 24 місяці та закінчився 19.03.2009 року.

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із вищезазначеним позовом 29.05.2013 року.

У заяві зазначено, що позичальник ознайомився та згоден з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, однак, вказані умови не містять підпису ОСОБА_3 та в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що саме вказані умови, якими було збільшено строк позовної давності до 5-ти років, розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Крім того, банк з даним позовом звертається в суд повторно і до попередньої позовної заяви були долучені Умови надання споживчого кредиту іншого змісту, ніж ці, які в даний час знаходяться в матеріалах справи.

Тому колегія суддів вважає, що долучені до матеріалів справи Умови неможливо прийняти як допустимий доказ у справі.

Відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" №1023-XII від 12.05.1991 року кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Згідно п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Таким чином, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із вимогою про захист свого цивільного права - стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту з пропуском трьохрічного строку позовної давності, що згідно вимог ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким слід відмовити у задоволенні вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 309, 313 ч.1, 314 ч.1 п.1, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2013 року скасувати і ухвалити нове, яким відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" у задоволенні позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак