Ухвала суду № 33500660, 03.09.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2990/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/789/1094/13 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

при секретарі - Матусів Ю.Б.

з участю сторін - представника апелянта ПАТ КБ "Приватбанк" - Возної Н.Й. та відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що 31.07.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № б/н, який складається із заяви позичальника, умови надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Відповідно до умов даного договору відповідач отримала строковий кредит у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % річних. Згідно умов договору, ОСОБА_2 зобов'язалася повернути ПАТ КБ "Приватбанк" кредит та відсотки в порядку і в строк, встановлений договором. Однак, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків, у результаті чого виникла заборгованість в розмірі 23 637 (двадцять три тисячі шістсот тридцять сім) гривень 62 копійки, яку позивач просить стягнути.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням позивач ПАТ КБ "Приватбанк" оскаржило його до апеляційного суду Тернопільської області.

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на незаконність, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення ґрунтується на висновку експерта, який було проведено з істотним порушенням встановленого законом порядку, при постановлені питання експертам поза увагою суду залишилось з'ясування питання - чи виконано підпис самим відповідачем навмисно зміненим почерком.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із відсутності між сторонами договірних відносин, вчинення на кредитному договорі підпису від імені відповідача іншою особою, що встановлено висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, і відсутністю, у зв'язку з цим, підстав для стягнення заборгованості.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони достатньо мотивовані, відповідають нормам матеріального та процесуального права та грунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного Кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За вимогами ч.1 ст. 1055 ЦК України - кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 2 статті 207 ЦК України регламентовано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, кредитний договір є двосторонньою угодою і повинен бути підписаний сторонами.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 20106/13-22 від 17.06.2013 року складеного експертом НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у кредитному договорі № б/н від 31.07.2006 року, укладеному між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2, виконано не ОСОБА_2, а іншою особою.

Позивач ПАТ КБ "Приватбанк" не надав жодного доказу на спростування висновку експертизи, не заявив клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи у разі незгоди з висновками проведеної експертизи, а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновку експерта вимогам Інструкції про призначення та проведення судових та експертних досліджень та Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Відхиляються колегією суддів й доводи апеляційної скарги щодо ухвалення рішення без достатніх доказів по справі, оскільки відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України. Представником позивача ПАТ КБ "Приватбанк" ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу про укладення оспорюваного кредитного договору, надання ОСОБА_2 кредитних коштів у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень. Крім цього, як видно з матеріалів справи, що жодної проплати з 2006 року по даному кредитному договору не здійснювалося.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 укладала кредитний договір та отримувала кредитні кошти, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2013 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308 ч.ч. 1, 2; 313 ч. 1, 314 ч. 1 п. 1, 315 ч.ч. 1,2, 317 ч.1, 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак