Постанова № 33499861, 29.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року Справа № 9104/179178/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої - судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,

з участю секретаря Омеляновська Л.В.,

представника позивача Діткун Р.А,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем»єр груп» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем»єр груп» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про скасування податкових повідомлень -рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем»єр груп» (далі по тексту ТОВ «Прем»єр груп») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова (далі по тексту ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002482321 від 24 липня 2012 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте із порушенням вимог законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинним документами, а висновки відповідача стосовно недійсності правочинів, укладених з контрагентом позивача - ТОВ «Оптик Україна», є необґрунтованими.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржило ТОВ «Прем»єр груп». В апеляційній скарзій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, позивач просить Львівський апеляційний адміністративний суд скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити й визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Сихівському районі міста Львова № 0002482321 від 24 липня 2012 року.

Представник апелянта в судовому засіданні повністю підтримав доводи апеляційної скарги.

Предствник відповідача просила залишити постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року без змін, вважаючи її законною та обгрунтованою.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Прем'єр груп» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий-березень 2012 року.

Результати перевірки відображені в акті № 1092/22-20/25225316 від 18 липня 2012 року.

Перевіркою встановлено, що одним із постачальників ТОВ «Прем'єр груп» у лютому - березні 2012 року було ТОВ «Оптик Україна». ДПІ у Сихівському районі м.Львова отримано інформацію (акт позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Оптик Україна» № 1161/110/22-40/33533629 від 18 червня 2012 року) про те, що встановлено укладання ТОВ «Оптик Україна» фіктивних договорів з ТОВ «Нацпромторг» щодо поставки товарів та проведення транзитних операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту, в тому числі з ТОВ «Прем»єр груп». Правочини, які виконувалися за період з 1 лютого 2012 року по 31 березня 2012 року ТОВ «Оптик Україна», в тому числі з ТОВ «Прем»єр груп», не спричиняють реального настання правових наслідків. Господарські операції щодо придбання товару не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів. Таким чином, податковий орган встановив відсутність фактичного отримання ТОВ «Прем'єр груп» товарів від ТОВ «Оптик Україна» та перерахування коштів без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків.

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов виснову, що позивачем порушено п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 187 722 грн., у тому числі за лютий 2012 року в сумі 76583 грн., за березень 2012 року в сумі 111139 грн..

На підставі висновків зазначеного акту ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002482321 від 24 липня 2012 року, яким ТОВ «Прем'єр груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 234652,50 грн., з них за основним платежем - 187 722 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46930,50 грн..

Колегія суддів Львівського апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про законність цього рішення з таких підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що 4 січня 2011 року ТОВ «Оптик Україна» та ТОВ «Прем'єр груп» уклали договір № 01-11, згідно якого ТОВ «Оптик Україна» продає, а ТОВ «Прем'єр груп» приймає і оплачує отриманий товар згідно рахунків. Умови та строки поставок визначено у п.2.1 цього договору, а саме поставки відбуваються на склад покупця за рахунок і транспортом покупця протягом семи календарних днів з моменту виставлення рахунку. Пунктом 2.2. договору встановлено, що оплата за товар відбувається протягом 90 банківських днів з моменту поступлення товару на склад покупця.

Згідно угоди №003-11 від 4 січня 2011 року ТОВ «Оптик Україна» взяло на себе зобов»язання надавати ТОВ «Прем»єр груп» послуги по порізці поліграфічного паперу, картону та інших матеріалів, а ТОВ «Прем»єр груп» - оплатити їх у відповідності з рахунками, які є невід»ємною частиною цієї угоди.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст.9 названого Закону).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому - березні 2012 року ТОВ «Оптик - Україна» оформило ТОВ «Прем»єр груп» рахунки на оплату товарів, а саме: крокового двигуна, ножа, фольги, паперу, тощо із зазначенням ціни, кількості та повної вартості партії (а.с.194- 206).

На підставі вищевказаного договору ТОВ «Оптик Україна» здійснило поставку позивачу товарів за ціною та асортиментом, що вказані у наданих рахунках - фактурі.

Факт поставки товарів ТОВ «Прем»єр груп» оформлено сторонами шляхом підписання видаткових накладних з відомостями про асортимент, кількість та вартість кожної партії товару, яку ТОВ «Оптик Україна» доставив на замовлення свого покупця.

Так, видатковою накладною № РН-0000042 від 1 лютого 2012 року підтверджено факт передачі покупцю крокового двигуна, ножа висічного на суму 17655,19 грн. (а.с.38), № РН - 0000056 від 6 лютого 2012 року - паперу етикеточного на суму 21621,24 грн.(а.с.41), № РН - 0000061 від 7 лютого 2012 року фольги та проявника на суму 135515,44 (а.с.44), № РН - 0000080 від 13 лютого 2012 року фольги на суму 196923,74 грн. (а.с.47), № РН - 0000095 від 21 лютого 2012 року фольги на суму 165289,73 грн.( а.с.51), № РН - 0000104 від 24 лютого 2012 року крокового двигуна варістю 22945, 07 грн. (а.с. 54), № РН - 0000117 від 1 березня 2012 року фольги на суму 175715,14 грн. (а.с. 57), № РН - 0000126 від 5 березня 2012 року фольги, паперу самоклеючого, ножу висічного на суму 104598, 22 грн. (а.с 60), № РН - 00000131 від 7 березня 2012 року фольги на суму 49120,13 грн. (а.с. 63), № РН - 0000142 від 16 березня 2012 року фольги на суму 115527,17 грн. (а.с. 71), № РН - 0000158 від 26 березня 2012 р. фольги на суму 125303,76 грн. (а.с. 75).

Згідно витягу із журналу довіреностей ТОВ «Прем»єр груп» довіреності на отримання товару від ТОВ «Оптик Україна» були видані завідуючому складом Думич І.П.. Підпис цієї особи, як такої, що отримала товар, значиться у видаткових накладних на отримання товару від ТОВ «Оптик Україна».

Вартість отриманого від ТОВ «Оптик Україна» товару позивач оплатив протягом лютого-квітня 2011 року, що підтверджено копіями платіжних доручень № 32 від 20 лютого 2012 р. на суму 199276,43 грн., № 456 від 5 березня 2012 р. на суму 196023,74 грн., № 457 від 5 березня 2012 р. на суму 210805,17 грн., № 553 від 19 березня 2012 року на суму 223258,43 грн., № 644 від 30 березня 2012 р. на суму 108000 грн., № 717 від 9 квітня 2012 р. на суму 258966,92 грн., № 749 від 12 квітня 2012 р. на суму 202000 грн.).

По факту поставки товару ТОВ «Оптик Україна» видало ТОВ «Прем»єр груп» податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 40, 43, 46, 50, 53, 56, 58, 62, 66, 74,78).

На момент виписки на адресу позивача вказаних податкових накладних його постачальник був зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджено також актом перевірки ДПІ від 16 серпня 2012 року № 1161/110/22-40/33533629 (а.с. 87-96).

Податкові накладні включені ТОВ «Прем'єр груп» до податкового кредиту в повному обсязі в лютому 2012 року в сумі 93175,07 грн. та частково в березні 2012 року в сумі 94546,71 грн..

Актом здачі-приймання виконаних робіт № 33 від 12 березня 2012 року підтверджено факт приймання позивачем від ТОВ «Оптик Україна» послуг по розмотці паперу етикеткового 897 кг, вартістю 322,92 грн. (а.с. 67). По цьому факту ТОВ «Оптик Україна» також видало податкову накладну № 21 від 12 березня 2012 року (а.с.70).

Висновки суду першої інстанції, що відомості, зазначені у вищевказаних первинних документах, не відображають зміст господарських операцій, які відбулись між ТОВ «Прем»єр груп» та ТОВ «Оптик України», не відповідають фактичним обставинам, оскільки у рахунках, видаткових накладних чітко вказано найменування переданого товару, його кількість, ціну та загальну вартість. Аналогічні відомості містяться і у податкових накладних. У платіжних дорученнях ТОВ «Прем»єр груп» зазначено суму перерахованих коштів та вказано товар, за який здійснюється оплата.

Фактичне здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «Оптик Україна» та отримання товару підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою даних журналу складського обліку, який ведеться в електронній формі, щодо факту приходу ножа, двигуна, фольги, паперу, проявників, етикеток, тощо та їх подальшого руху (а.с.160-173).

Факт транспортування отриманого товару, що також доводить реальність виконання господарських зобов»язань, підтверджено наявними в матеріалах справи копіями товаро-транспортних накладних (а.с. 39, 42, 45, 52, 55, 59, 61), подорожніх листів водіїв ТОВ «Прем»єр груп» (а.с. 48-49, 64-65, 68-69, 72-73, 76-77).

Наявність у власності позивача складського приміщення за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 162 та орендованого складського приміщення площею 29,1 кв.м за адресою м. Львів, вул. Бузкова, 2 підтверджено актом перевірки ДПІ у Сихівському районі м.Львова від 18 липня 2012 року № 1092/22-20/25225316 (а.с 13).

На підтвердження подальшого використання отриманого від ТОВ «Оптик Україна» товару позивачем надано копії технологічних карт-нарядів на виготовлення етикеткової продукції № 155 від 3 лютого 2012 р., № 263 від 18 лютого 2012 р., № 225 від 1 березня 2012 р., № 2249 від 5 березня 2012 р., № 2257 від 12 березня 2012 р., № 2363 від 14 березня 2012 р., № 2338 від 15 березня 2012 р. на замовлення різних підприємств (а.с.183-189).

В акті перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова також зазначено, що з цими підприємства позивач мав господарські відносини щодо постачання етикеткової продукції (а.с.7).

Актами списання №65 від 29 лютого 2012 року, № 82 від 29 лютого 2012 року, № 92 від 31 березня 2012 року, від 29 лютого 2012 року підтверждено використання придбаних матеріалів для виробництва продукції, крокових двигунів - для ремонту обладнання дільниці тиснення (а.с.190-193).

Висновок податкового органу про нікчемність в силу ст.228 ЦК України договору, укладеного позивачем з ТОВ «Оптик Україна», у зв»язку з нікчемністю договору про поставку товарів між ТОВ «Оптик Україна» ТОВ «Нацпромторг», суд відхиляє, оскільки він ґрунтується виключно на припущеннях без підтвердження належними доказами.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідачем таких доказів надано не було.

Таким чином, підстав для визнання нікчемним укладеного між позивачем та ТОВ «Оптик Україна» правочину у податкового органу не було.

Крім того, із самого акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова вбачається, що позивач займався виробництвом етикеткової продукції з матеріалів та реалізовував її, отримав прибуток за наслідками такої діяльності.

Придбання позивачем у ТОВ «Оптик Україна» складових обладнання, паперу, фольги, розчинників, тощо обумовлено наявністю об'єктивно існуючої потреби в організації господарської діяльності та спрямовано на досягнення економічного ефекту для підприємства.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, обмежився посиланням на акт перевірки контрагента позивача без належного дослідження первинних документів по спірних господарських операціях. Відповідно, висновок про невідповідність первинних документів вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність Україні» зроблений без дотримання положень ч. 1, 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про безтоварний характер спірних операцій з поставки позивачеві товарів та надання послуг грунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи, а відтак не може бути визнаний об'єктивним.

Щодо доводів відповідача про доведення факту ухилення позивачем від сплати податків на підставі постанов Сихівського районного суду м.Львова про визнання посадових осіб ТОВ «Прем»єр груп» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, колегія суддів їх відхиляє, оскільки цими судовими рішенням не доведено факту завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази набуття вищевказаними постановами законної сили.

Отже, висновок податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, про порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є помилковим, у зв'язку з чим оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст.202 КАС України скасувати з постановленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем»єр груп» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у адміністративній справі № 2а-6828/12/1370 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем»єр груп» задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002482321 від 24 липня 2012 року про визначення податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 234652 гривні 50 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається відповідно до статті 212 КАС України протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я.Макарик

І.В. Глушко

Повний текст підписано 3 вересня 2013 року.