Постанова № 33499690, 16.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6076/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість про сплаті страхових внесків в сумі 518,46 гривень та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10560,78 гривень, а всього 11079,24 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач з 15.10.2007 року зареєстрований в управлінні ПФУ як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В порушення приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, відповідач за липень-грудень 2010 року не провів в повному обсязі та в установлені строки сплату страхових внесків, в результаті чого утворився борг в сумі 518,46 гривень. Крім того, відповідачем не сплачено єдиний внесок за 2011 рік - в сумі 3600,30 гривень, за 2012 рік - в сумі 4572,42 гривень, за І квартал 2013 року - в сумі 1194,03 гривень, за ІІ квартал 2013 року - в сумі 1194,03 гривень. Таким чином, внаслідок несплати обов'язкових платежів у періоді з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року у відповідача утворилась заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 10560,78 гривень. Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачають будь-яких правил щодо звільнення від сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку із чим наявна у відповідача заборгованість підлягає стягненню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; згідно наданої до суду заяви позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи, повідомлений належним чином. Згідно наданої до суду заяви, просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що проти задоволення позовних вимог заперечує.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Судом встановлено, що з 15.10.2007 року ФОП ОСОБА_1 згідно п.1 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зареєстрований в УПФУ в Кодимському районі Одеської області за № 15250302516, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на підставі самостійно визначених платником щомісячних розрахунків-зобов'язань зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у періоді липень-грудень 2010 року у ФОП ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 518,46 гривень.

Крім того, згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у періоді з 01.01.2011 року по 01.07.2013 року, І-ІІ квартали 2013 року у ФОП ОСОБА_1 утворилась заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 10560,78 гривень.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний сплачувати обов'язкові страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 7 ч.1 ст.64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що територіальні органі Пенсійного фонду мають прав стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до абз. 8 ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно з п.15 ст.106 цього ж Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Крім того, відповідно до пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно з пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5 (далі - Інструкція), платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Процедура подачі такої звітності з 01 січня 2011 року встановлена Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2.

Відповідно до ч. 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

На виконання вимог ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Управлінням ПФУ в Кодимському районі Одеської області на адресу відповідача направлялись вимоги про сплату боргу від 05.10.2012 року № 311/1, від 15.03.2012 року № 139, від 28.01.2013 року № 45, від 21.05.2013 року № 78/1, однак відповідачем у добровільному порядку заборгованість не погашена.

Вирішуючи спір, суд враховує, що в обґрунтування своїх заперечень проти адміністративного позову відповідач не навів жодних посилань, а лише обмежився своєю незгодою із позовними вимогами. При цьому, наявна у відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування убачається з картки особового рахунку підприємця.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ч.12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачають будь-яких правил щодо звільнення від сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. податковий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 518,46 гривень (п'ятсот вісімнадцять гривень 46 коп.) на р/р 25605301004025, МФО 328845, філія Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України, код 24528773) та заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10560,78 гривень (десять тисяч п'ятсот шістдесят гривень 78 коп.) на р/р 37195104001525, МФО 828011, ГУДКСУ в Одеській області, код 24528773, а всього 11079,24 гривень (одинадцять тисяч сімдесят дев'ять гривень 24 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя І.В. Завальнюк