Рішення № 33499220, 14.08.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Винту Ю. М.

суддів : Яремко В.В., Лисака І.Н.

при секретарі : Балацька-Геряк О.П.

за участю : позивачки ОСОБА_1, її представників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, Красноїльської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, що діє від власного імені та як законний представник (мати) в інтересах ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, Красноїльської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно за законом, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_8, від спільного життя з яким є двоє дітей. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, що складається із самочинно збудованих житлового будинку із надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1. В установлений законом строк вона звернулася до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом, однак оформити право на спадщину в нотаріальному порядку не змогла у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на домоволодіння та наявністю самочинного

№22ц-1074/2013р. Головуючий в 1 інстанції : Бужора В.Т. Категорія: 37 Доповідач: Винту Ю.М.

будівництва. В спірному господарстві вона з ОСОБА_8 проживала з 1992 року, добудовувала житловий будинок та всі господарські споруди. Будинок будувався саме для ОСОБА_8 на підставі отриманого ним будівельного паспорта та рішення про виділення йому земельної ділянки під забудову. Відповідачка ОСОБА_4 з 1989 року після весілля переїхала проживати до свого чоловіка в інше село в господарство яке відносилося до колгоспних дворів. ОСОБА_4 не мала ніякого відношення до будівництва спірного будинковолодіння.

На підставі викладених обставин позивачі просили постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом право власності кожного на 1/3 частку будівельних матеріалів, конструктивних елементів та обладнання, які були використані в процесі будівництва

самочинно збудованих: житлового будинку (літ. А-І), ганку з козирком (літ. а), сараю (літ. Б), сараю (літ. В), сараю (літ. Г), сараю (літ. Д), вбиральні (літ. Е), підвалу (літ. Пд), фундаменту під літню кухню(літ. Фт), воріт з хвірткою (літ. №1), огорожі (літ. №2) та криниці (літ. №3) загальною вартістю 112230 грн., що розташовані в АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на наступне.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України недопустимим доказом по даній справі є технічний паспорт на ім'я ОСОБА_8 та висновок про вартість майна від 08.02.2013 року, який базується на даному технічному паспорті домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 оскільки за вказаною адресою, згідно акту обстеження земельних ділянок від 05.12.2012 року та акту виносу земельної ділянки від 19.01.1990 року наданої для забудови ОСОБА_8, відсутні будь-які забудови. Натомість у вказаному технічному паспорті міститься інформація про інше домогосподарство, яке розташоване в АДРЕСА_2 забудовником якого згідно будівельного паспорту та наявного в ньому акту виносу земельної ділянки в натурі є ОСОБА_4, сестра покійного, яка тільки дозволила останньому разом із сім'єю проживати в її будинку. Техпаспорт складений з порушенням чинного законодавства, оскільки у відповідності до пункту 3.2 розділу 3 чинної Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна затвердженої Наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001р. не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року. Отже не можуть бути визнані самочинними житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями, які є предметом спору та були збудовані в період з 1987 до 1989 року, на які, крім того був належним чином оформлений будівельний паспорт. Участь та допомога покійного ОСОБА_8 у будівництві ОСОБА_4 її будинку не створює для нього права приватної власності на спірне домоволодіння.

Відповідно до п. 4 Постанови Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», та відповідно до діючого на той момент законодавства у приватній власності громадян можуть знаходитись жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах, наприклад, за договором купівлі-продажу, міни, дарування, за правом спадщини. Згідно зі ст.17 ЗК України та ст.14 Закону України «Про власність» земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину у приватну власність, участь інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом. Інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно. Таке ж право з цих умов належить членам сім'ї власника жилого будинку, якщо вони приймали участь лише у будівництві підсобних будівель (літньої кухні, сараю, тощо) і підсобних приміщень або коли їх затрати на ремонт жилого будинку перевищували покладений на них ст.156 ЖК обов'язок. Таким чином не може бути визнане право власності покійного ОСОБА_8 на будівельні матеріали та устаткування використані в процесі будівництва спірного будинку та господарських споруд, а відповідно не може бути визнане й право на таку спадщину.

ОСОБА_4 просила ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на домогосподарство загальною вартістю 112230 грн., яке складається із житлового будинку (літ. А-І), ганку з козирком (літ. а), сараю (літ.Б), сараю (літ. В), сараю (літ. Г), сараю (літ. Д), вбиральні (літ. Е), підвалу (літ. Пд), фундаменту під літню кухню (літ. Фт), воріт з хвірткою (літ. №1), огорожі (літ. №2), криниці (літ. №3), та яке розташоване в АДРЕСА_2.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_6, законним представником якого є - ОСОБА_1, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, Красноїльської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно за законом відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 , ОСОБА_6, третя особа КП « Сторожинецьке районне бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на домогосподарство загальною вартістю 112230 грн., яке складається із житлового будинку (літ. А-І), ганку з козирком (літ. а), сараю (літ. Б), сараю (літ. В), сараю (літ. Г), сараю (літ. Д), вбиральні (літ. Е), підвалу (літ. Пд), фундаменту під літню кухню (літ. Фт), воріт з хвірткою (літ. №1), огорожі (літ. №2), криниці (літ. №3), та яке розташоване в АДРЕСА_2

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та задоволити позовні вимоги ОСОБА_1

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції, дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Приймаючи рішення по справі судом першої інстанції не враховано, що земельна ділянка на якій знаходяться спірний будинок з господарськими спорудами закріплена за ОСОБА_8, який отримав будівельний паспорт, проводив будівництво будинку та господарських споруд, проживав у спірному будинку з 1992 року до 07.02.2012 року зі своєю родиною.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції від Красноїльської селищної ради надійшла заява про визнання позову із проханням провести розгляд справи за відсутності її представника(а.с.35). Судом не взято до уваги покази свідків, які підтвердили, що будинок будувався ОСОБА_8 із членами його родини.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 на про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 судом першої інстанції дано неправильну оцінку зібраним по справі доказам, не вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального й процесуального права та зроблено висновки, які відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і pаперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави :судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 червня 2013 року не відповідає вимогам ст.ст.213-214 ЦПК України, оскільки під час його ухвалення не було : повно і всебічно з'ясовано обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень; дано неправильну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам; неправильно встановлено обставини справи, не визначено відповідно до них правовідносини та норми матеріального права, які суд мав застосувати виходячи зі змісту позовної заяви позивачки та заперечень відповідача.

Зібраними по справі доказами встановлено, що 03.09.1992 року ОСОБА_8 та ОСОБА_1 уклали шлюб. Від шлюбу у них народилося двоє дітей.

До укладення шлюбу ОСОБА_8 отримав будівельний паспорт і почав будувати будинок з будівлями по АДРЕСА_1 селищної ради від 19.01.1990 року затверджено постанову зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Радянська Буковина» №2 від 23.05.1989 року про виділення ОСОБА_8 земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку.

21.03.1990 року погоджено типовий договір про надання ОСОБА_8 у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку.

Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 разом із своєю дружиною ОСОБА_1 закінчували роботи по будівництву, проводили роботи по влаштуванню підлоги, штукатурні та малярні роботи, роботи по благоустрою території, і одночасно проживали у цьому будинку.

У цьому будинку народилися їх діти - ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_8 помер. Після його смерті відкрилася спадщина за законом, яка складається з самочинно збудованих житлового будинку літ. «А-І» ганку з козирком літ. «а», сарая літ. «Б», підвалу літ. «Пд», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ.«Д», вбиральні літ. «Е», фундаменту під літню кухню літ. «Фт», воріт зхвірткою під № 1, огорожі під № 2 криниці під АДРЕСА_1. Дані обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть від 09.02.2012 року, довідкою Сторожинецького РБТТ від 13.03.2012 року, копією технічного паспорта на спадкове домоволодіння, технічним описом і оцінкою будівель.

Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом майна ОСОБА_8, і згідно довідки приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу ОСОБА_9 від 07.08.2012 року № 193/02-14, та витягу з Спадкового реєстру, після його смерті спадщину прийняли.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах по спадкуванню» якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Згідно довідки Сторожинецького РБТІ від 13 березня 2012 року (матеріали цивільної справи №2-868\2012р. за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про визнання права власності на спадкове майно за законом) ОСОБА_8 було самочинно побудовано житловий будинок «А-1», сарай «Б», підвал, сарай «В», сарай «Г», сарай «Д» та фундамент під літню кухню(а.с.19).

Згідно ст. 1267 ЦК України позивачі набули у рівних частках спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_8, а саме кожен з позивачів набув право на 1/3 будівельних матеріалів, обладнання, тощо, що використанні у будівництві самочинно збудованого житлового будинку літ. «А-І» ганку з козирком літ. «а», сарая літ. «Б», підвалу літ. «Пд», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», фундаменту під літню кухню літ. «Фт», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2 криниці під № 3, які розташовані по АДРЕСА_1

Оформити свідоцтво на спадщину за законом, на майно, що складається з житлового будинку літ. «А-І» ганку з козирком літ. «а», сараю літ. «Б», підвалу літ. «Пд», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», фундаменту під літню кухню літ. «Фт», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2 криниці під АДРЕСА_1 позивачі не можуть у зв'язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_8 у момент своєї смерті право власності на дане майно не зареєстрував.

Дійсно рішенням Виконкому Красноїльської селищної ради від 21.08.1987 року затверджено постанову зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Радянська Буковина» №4 від 02.07.1986 року про виділення ОСОБА_11 (нині ОСОБА_9) земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку.

В 1987 році ОСОБА_4 отримала будівельний паспорт на забудову вказаної земельної ділянки по АДРЕСА_2

25.09.1987 року затверджено типовий договір про виділення ОСОБА_11 у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку. 02.12.1987 року на її замовлення №465 виготовлено проект забудови земельної ділянки індивідуального забудовника.

Разом із тим зібраними по справі доказами встановлено, що ОСОБА_4 у 1989 році вийшла заміж та переїхала проживати село Верхні Петрівці де проживає з 05 серпня 1989 року до цього часу, що підтверджується ксерокопією її паспорту з пропискою (а.с.74 цивільної справи №2-868\2012р. за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про визнання права власності на спадкове майно за законом).

Зазначена обставина також підтверджується довідкою Верхньо-Петровецької сільської Ради Сторожинецького району Чернівецької області №460 від 07 червня 2013 року(а.с.125 даної цивільної справи) та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 29 вересня 2012 року(а.с.58 цивільної справи №2-868\2012р. за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про визнання права власності на спадкове майно за законом).

Згідно довідки Красноїльської селищної ради №447 від 28.09.2012 року після впорядкування нумерації житлових будинків, адресні частини : вулиця АДРЕСА_1(а.с.59 цивільної справи №2-868\2012р. за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про визнання права власності на спадкове майно за законом).

З довідки Красноїльської селищної ради №674 від 08.08.2012 року вбачається, що згідно земельно-обліковим даним за гр. ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, рахується земельна ділянка площею 0,1500 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1.

З довідки Красноїльської селищної ради №891 від 14.08.2013 року вбачається, що згідно земельно-обліковим даним за гр. ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, рахується земельна ділянка площею 0,1500 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1.

Згідно довідки Красноїльської селищної ради №892 від 14.08.2013 року саме ОСОБА_8 являвся забудовником житлового будинку в АДРЕСА_1.

Згідно довідки Красноїльської селищної ради №889 від 14.08.2013 року ОСОБА_8 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_3 з дня його народження до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 Спадкоємець ОСОБА_1 постійно зареєстрована та проживала разом з ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 з 1992 року по день його смерті і проживає по даний час.

Допитаний у якості свідка по цивільній справі №2-868\2012р. ОСОБА_12 пояснив, що спірний будинок будували всі разом - батьки, брати та сестри ОСОБА_7. У 1989 році ОСОБА_4 пішла жити до свого чоловіка у інше село. ОСОБА_8 та ОСОБА_1 після весілля зробили одну кімнату та вселилися в будинок.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що спірний будинок почав будувати ОСОБА_8 На будівництві працювала вся родина.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що ОСОБА_8 купував блоки для будівництва спірного будинку, заливав фундамент під будинок з членами родини. ОСОБА_4 не бачив на будівництві.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що проживає поруч з ОСОБА_8 з 1989 року. Будинок будували батьки та брати ОСОБА_7. Він не бачив щоб ОСОБА_11 брала участь у будівництві будинку.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що будинок будувався з 1987 року. Кому будувався будинок не знає. За роботу розраховувалися ОСОБА_10 та ОСОБА_8 Він не пам'ятає щоб ОСОБА_7(ОСОБА_4.) була присутня і брала участь у будівництві.

Таким чином необґрунтованими є доводи відповідачки ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_8 під час початку будівництва спірного будинку знаходився в армії.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 уточнив, що ОСОБА_8 повернувся з армії, згідно даних його військового білету, 02 липня 1987 року.

Наявними в матеріалах цивільної справи №2-868\2012р. за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про визнання права власності на спадкове майно за законом доказами також підтверджується, що саме ОСОБА_8 був забудовником житлового будинку в АДРЕСА_1(а.с.85-100).

Згідно виписки №2 зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Радянська Буковина» Сторожинецького району Чернівецької області від 25 травня 1989 року вбачається, що ОСОБА_8 було виділено за рахунок вільного фонду колгоспу та присадибної земельної ділянки його мами - ОСОБА_10 ділянку площею 0,08 га для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1(а.с.92 цив. справа №№2-868\2012р.).

Зазначена виписка підтверджує, що саме за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_8 згідно отриманих ним документів було розпочато та збудовано житловий будинок, у якому проживає позивачка з двома дітьми, оскільки згідно наявних в матеріалах цивільної справи доказів мати ОСОБА_8 -ОСОБА_10 проживає за адресою АДРЕСА_1

Із зазначених доказів також вбачається, що саме ОСОБА_8 звернувся 16 жовтня 1989 року до виконкому Красноїльської селищної ради їз заявою про надання дозволу на будівництво нового житлового будинку по АДРЕСА_2 в той час коли він проживав разом з батьками по АДРЕСА_1 та потребував покращення житлових умов(а.с.93-99 цивільної справи №2-868\2012р.).

З наявної в матеріалах цивільної справи №2-868\2012р. за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про визнання права власності на спадкове майно за законом довідки Сторожинецького РБТІ від 13 березня 2012 року довідки вбачається, що ОСОБА_8 було самочинно побудовано житловий будинок «А-1», сарай «Б», підвал , сарай «В», сарай «Г», сарай «Д» та фундамент під літню кухню(а.с.19).

Таким чином зібраними по справі доказами встановлено, що самочинне будівництво житлового будинку літ. «А-І», ганку з козирком літ. «а», сарая літ. «Б», підвалу літ. «Пд», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», фундаменту під літню кухню літ. «Фт», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2 криниці під № 3, які розташовані по АДРЕСА_1 області було здійснено ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Необгрунтованими є доводи відповідачки ОСОБА_4 про відсутність забудов по АДРЕСА_1 області, оскільки вони спростовуються всіма зібраними по справі доказами наданими позивачкою ОСОБА_1 суду під час розгляду двох цивільних справ за її позовами.

Зазначені в акті обстеження земельних ділянок згідно актів виносу в натурі від 05 грудня 2012 року дані(а.с.43 даної цивільної справи) спростовуються : довідкою Красноїльської селищної ради №447 від 28.09.2012 року про те, що після впорядкування нумерації житлових будинків, адресні частини : вулиця АДРЕСА_1(а.с.59 цивільної справи №2-868\2012р. за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про визнання права власності на спадкове майно за законом); випискою №2 зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Радянська Буковина» Сторожинецького району Чернівецької області від 25 травня 1989 року з якої вбачається, що ОСОБА_8 було виділено за рахунок вільного фонду колгоспу та присадибної земельної ділянки його мами - ОСОБА_10(проживає по АДРЕСА_1) ділянку площею 0,08 га для будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1(а.с.92 цив. справа №№2-868\2012р.) та поясненнями свідка ОСОБА_17

Так, свідок ОСОБА_17, який працює інженером-землевпорядником Красноїльської селищної ради пояснив, що згідно плану нумерації селища, земельна ділянка, де на даний час розташований спірний будинок, в якому проживає ОСОБА_1 з дітьми, на його думку фактично є домоволодінням за номером « НОМЕР_1». Раніше планувалось проводити в селищі перенумерацію деяких господарств, зокрема « НОМЕР_1» на « НОМЕР_2», однак цього, як він вважає, зроблено не було, оскільки в Красноїльській селищній раді відсутні будь-які документи, які би свідчили про перенумерацію господарства за номером « НОМЕР_1» на номер « НОМЕР_2».

На думку колегії суддів, відсутність у Красноїльській сільській раді даних про зміну нумерації господарств, зокрема АДРЕСА_1 не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки факт будівництва саме за зазначеною адресою ОСОБА_8 житлового будинку, його проживання у зазначеному будинку з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_3(день смерті) як і факт проживання позивачки ОСОБА_1 з дітьми до сьогоднішнього дня у спірному будинку за адресою АДРЕСА_1 доведено позивачкою належними та допустимими доказами.

Крім того викладені у зазначеному акті дані(а.с.43) не були визнані всіма особами які його підписали, а головою сільської ради було тільки посвідчено підписи осіб, які були присутні під час його складання, а не викладені у ньому припущення.

Згідно заяви Красноїльської селищної ради Сторожинецького району Чернівецької області від 27 березня 2013 року(а.с.35) селищною радою визнано у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1

Також необґрунтованими є доводи відповідачки ОСОБА_4 та її представника про неможливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею та іншими спадкоємцями права на спадщину за законом на будівельні матеріали, оскільки зібраними по справі доказами встановлено що самочинне будівництво продовжувалося здійснюватися ОСОБА_8 після 1992 року під час проживання у господарстві зі своєю родиною.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах по спадкуванню» якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст. 60, 131 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч зазначеним вимогам закону відповідачка ОСОБА_4 не надала суду належні та допустимі докази на підтвердження обгрунтованості своїх зустрічних позовних вимог про здійснення нею будівництва будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 області, в якому з 1992 року проживає відповідачка ОСОБА_1 з двома дітьми разом із ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи наведене, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 та задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, Красноїльської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на спадкове майно по 1\3 частині за кожним, а саме на будівельні матеріали, обладнання тощо, які було використано на будівництво самочинно збудованого житлового будинку літ. «А-І», ганку з козирком літ. «а», сарая літ. «Б», підвалу літ. «Пд», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», фундаменту під літню кухню літ. «Фт», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2 криниці під № 3, які розташовані по АДРЕСА_1 області.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за подання позову до суду та апеляційної скарги на рішення суду на суму 1683 грн. 45 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис /Винту Ю.М./

Судді - підписи /Яремко В.В., Лисак І.Н./

З оригіналом згідно: