Ухвала суду № 33495422, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2013 р. м. Київ К/800/31789/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засідання від 05.09.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013

у справі № 825/651/13а

за позовом Публічного акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема"

до Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Корпорація „Інтерагросистема" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0000272300/345 від 14.11.2012.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 та складено акт № 263/2200/24839440 від 24.09.2012.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення

№0000272300/345 від 14.11.2012, яким позивачу збільшено зобов'язання по податку на додану вартість на 917516,25 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, податкові зобов'язання по податку на додану вартість за липень 2011 року занижено на суму 734013 грн., у зв'язку з невірним відображенням в податковому обліку операцій по продажу основних засобів - бувшої у вжитку змонтованої лінії з виробництва картопляних чіпсів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що переоцінена вартість виробничого обладнання, а саме бувшої у вжитку змонтованої лінії з виробництва картопляних чіпсів, у балансі позивача станом на 30.03.2011 вірно відображена у сумі 2177243, 28 грн., яка є балансовою (залишковою) вартістю і для цілей податкового обліку, а тому позивачем вірно встановлено базу оподаткування податку на додану вартість при відображенні у податковому обліку продажу ТОВ „Комюкрейнторг" виробничого обладнання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що у зв'язку з набуттям з 01.04.2011 чинності розділу 111 "Податок на прибуток" Податкового кодексу України, всі платники станом на 01.04.2011 повинні були провести інвентаризацію основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів.

Балансова вартість на 01.04.2011 обладнання позивачем мала бути визначена за даними інвентаризації виходячи із залишкової вартості обладнання до уцінки станом на 31.03.2011 (як первісна) за мінусом сум накопиченої амортизації цих засобів у відповідності до п.6 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на Прибуток підприємств" розділ ХХ "Перехідні положення", для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до п. 145.1 ст. 145 ПК України з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом 111 цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 01.04.2011.

Судом першої інстанції встановлено, що результати проведених переоцінок належним чином відображені в бухгалтерському обліку позивача в грудні 2009 року та березні 2011 року, так як переоцінка була проведена відповідно станом на 31.12.2009 та 30.03.2011, і результати переоцінки відображені у звітному періоді з метою їх врахування в балансі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Також встановлено, що переоцінена вартість виробничого обладнання, а саме бувшої у вжитку змонтованої лінії з виробництва картопляних чіпсів, у балансі позивача станом на 30.03.2011 вірно відображена у сумі 2177243, 28 грн., яка є балансовою (залишковою) вартістю і для цілей податкового обліку.

З урахуванням нарахованої амортизації за період квітень-липень 2011 року, сума балансової вартості основних засобів станом на 01.07.2011 складає 1747913, 54 грн.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно статті 188 цього ж Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 146.1 ст. 146 Податкового кодексу України, облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об'єктів основних засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду) або отриманих в концесію, як окремий об'єкт амортизації.

Згідно з п. 6 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу. Позивачем до матеріалів справи наданий звіт щодо фінансової звітності позивача аудиторської фірми „Цурій- аудит". Зазначений висновок містить опис облікової політики позивача, у тому числі щодо визначення вартості об'єктів основних засобів та загальний висновок про те, що аудитор підтверджує, що прийнята підприємством система бухгалтерського обліку в цілому задовольняє діючим законодавчим та нормативним вимогам.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вказане обладнання було продане позивачем по договірній (контрактовій) ціні 1783 333, 33 грн., що не є нижче за залишкову балансову вартість.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі № 825/651/13а задовольнити, судове рішення скасувати, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі № 825/651/13а скасувати.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.20132 у справі № 825/651/13а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко