Постанова № 33494703, 04.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 р. Справа № 1617/1501/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 23.04.2013р. по справі № 1617/1501/12

за позовом ОСОБА_1

до Яхниківської сільської ради Лохвинського району Полтавської області

про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, в якому, з урахуванням доповнених позовних вимог, просив суд поновити його на посаді Яхниківського сільського голови та стягнути з Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області на його користь: - кошти заробітної плати за період вимушеного прогулу в сумі 88 536 грн. 00 коп. з 06.05.2011 року по 27.03.2013 року включно, з них 3627 грн. 00 коп. ( грошові кошти у межах суми стягнення за один місяць) - стягнути негайно; - грошові кошти в сумі 7318 грн. 95 коп. за невикористані дві відпустки врахувавши те, що розрахунки зроблені за період з 01.11.2010 року по жовтень 2012 року; - кошти в сумі 7395 грн. 61 коп. за дві матеріальні допомоги на оздоровлення, врахувавши те, що розрахунки зроблені за період з 01.11.2010 року по жовтень 2012 року; - кошти в сумі 7395 грн. 61 коп. за дві матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, врахувавши те, що розрахунки зроблені за період з 01.11.2011 року по жовтень 2012 року; - кошти в сумі 1373 грн. 95 коп. індексації на зарплату з 06.05.2011 року по 28.02.2013 року; визнати останній запис у його трудовій книжці недійсним.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 23.04.2013 року позов ОСОБА_1 до Яхниківської сільської ради Полтавської області в частині позовних вимог щодо негайного поновлення на посаді Яхниківського сільського голови - закрито.

Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 23.04.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Стягнуто з Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі - 57 939,00 грн.

Стягнуто з Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області на користь держави судовий збір в розмірі 579,39 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 23.04.2013 року в частині встановлення терміну вимушеного прогулу і визначення суми виплати за вимушений прогул скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу - з 06.05.2011 року по день, коли буде видано розпорядження по сільській раді про поновлення на роботі з розрахунку 186 грн. 00 коп. за день; стягнути з відповідача компенсації за відпустки, на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових проблем за 2011 та 2012 роки в сумі 22047 грн. 00 коп.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 рішенням Яхниківської сільської ради від 31.10.2010 року був обраний на посаду сільського голови.

06.05.2011 року сьомою сесією шостого скликання Яхниківської сільської ради було прийнято рішення про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 відповідно п. 2 ч. 7 ст. 79 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97 -ВР "Про місцеве самоврядування в Україні". Підставою для прийняття рішення було подання прокуратури Лохвицького району від 27.04.2011 року № 69-1172-11 "Про усунення виявлених порушень вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Бюджетного кодексу України причин та умов, що їм сприяють".

31.05.2011 року позивач звернувся до Лохвицького районного суду з позовом про визнання незаконним вказаного рішення Яхниківської сільської ради, який постановою від 13.12.2011 року скасував рішення Яхниківської сільської ради в частині винесення недовіри сільському голові ОСОБА_1 За наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, Харківським апеляційним адміністративним судом винесено постанову від 27.08.2012 року, якою постанову Лохвицького райсуду від 13.12.2011 року змінено, а саме змінено мотиви, що обґрунтовують прийняття постанови, у іншій частині постанову - залишено без змін. Повний текст постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012 року виготовлено 03.09.2012 року.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту виготовлення повного тексту постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012 року, ОСОБА_1 одержав право бути поновленим на роботі та повернутися до виконання покладених на нього службових обов'язків, оскільки рішення сільської ради, яким ОСОБА_1 усунуто від виконання своїх повноважень, визнано протиправним, а відповідно, запис про дострокове припинення повноважень у трудовій книжці повинен бути анульований.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що час вимушеного прогулу позивача становить - з 06.05.2011 року по 03.09.2012 року, тобто до дня набрання законної сили постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 13.12.2011 року, оскільки з 03.09.2012 року ОСОБА_1 повинен був приступити до роботи.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі по тексту Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону № 280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Згідно частини 1, 2 статті 42 Закону № 280/97-ВР, повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

З матеріалів справи встановлено, що 06.05.2011 року сьомою сесією шостого скликання Яхниківської сільської ради було прийнято рішення про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 відповідно п. 2 ч. 7 ст. 79 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97 -ВР "Про місцеве самоврядування в Україні".

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Лохвицього районного суду Полтавської області з адміністративним позовом про його скасування.

Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 13.12.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення сьомої сесії шостого скликання Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 06.05.2011 року в частині винесення недовіри сільському голові ОСОБА_1 та дострокового припинення його повноважень.

За наслідками розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та Яхниківської сільської ради Полтавської області, Харківським апеляційним адміністративним судом винесено постанову від 27.08.2012 року, якою постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 13.12.2011 року по справі № 1617/2а-2973/11 змінено, змінивши мотиви, що обґрунтовують прийняття постанови, у іншій частині постанову - залишено без змін.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Лохвицького районного суду Полтавської області від 13.12.2011 року по справі № 1617/2а-2973 набрала законної сили 27.08.2012 року на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012 року.

Враховуючи, що посада сільського голови є виборною, строк повноважень сільського, селищного голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років ( ч. 2 ст. 141 Конституції України), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з дня набрання законної сили постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 13.12.2011 року по справі № 1617/2а-2973, якою скасовано рішення сьомої сесії шостого скликання Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 06.05.2011 року в частині винесення недовіри сільському голові ОСОБА_1 та дострокового припинення його повноважень, позивач - ОСОБА_1 повинен був приступити до виконання покладених на нього обов'язків сільського голови Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України - при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пп. "б" п. 4 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Згідно з п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" - при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача нарахувати та провести виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню в межах одного року, за період з 06.05.2011 року про 05.05.2012 року.

Щодо вимог позивача про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.11.2011 року по жовтень 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. «г» п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1295 від 24 жовтня 1996 року, згідно з якою надання матеріальної допомоги сільським головам повинні були проводитись виключно на підставі рішення відповідної ради, однак, з матеріалів справи встановлено, що таке рішення Яхниківською сільською радою Лохвицького району Полтавської області не приймалось, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки право на отримання матеріальної допомоги виникає в разі фактичного отримання відпустки, а не в разі виникнення права на відпустку.

Відносно позовних вимог про стягнення індексації на заробітну плату за період з 06.05.2011 року по 28.02.2013 року в сумі 1373 грн. 95 коп. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму № 13, при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Згідно підпункту 1 пункту 22 Постанови Пленуму №13 у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст. 33 Закону в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону "Про індексацію грошових доходів населення" і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. N 663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації).

Тобто заробітна плата за останні два місяці роботи перед звільненням визначається підприємством, організацією, установою вже з урахуванням цієї величини за наявності умов, передбачених вказаними законами.

Зважаючи на те, що індексація суми середнього заробітку, який нараховується за час вимушеного прогулу, за вказаними нормативно - правовими актами не передбачена, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 23.04.2013р. по справі № 1617/1501/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Яхниківської сільської ради Лохвинського району Полтавської області про стягнення коштів за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Зобов'язати Яхниківську сільську раду Лохвинського району Полтавської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.05.2011 року по 05.05.2012 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст постанови виготовлений 09.09.2013 р.