Рішення № 33494604, 09.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/3455/13

Справа № 2036/5639/12 Головуючий 1 -ї

Категорія: "спадкове" інстанції: Ковригін О.С.

Доповідач:Бурлака І. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» вересня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 08 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи - Чугуївська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на ? частину будинку в порядку спадкування за законом та позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа - Чугуївська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування його та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що після смерті його бабки ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, залишилася спадщина, яка складалася з житлового будинку АДРЕСА_1. Їх батько ОСОБА_8 - син ОСОБА_7 помер ще раніше ІНФОРМАЦІЯ_3, тому він та його сестра являються спадкоємцями. Після смерті бабки вони прийняли спадщину, а саме фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, так як ще до смерті бабки з 1995 року він разом зі своєю сім'єю став проживати в спірному будинку. Нещодавно йому стало відомо, що його сестра - відповідач по справі отримала свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом. Оскільки він також має право на спірний будинок просив суд визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11 січня 2013 року залучено до участі у справі ОСОБА_5 як третю особу.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11 січня 2013 року залучено до участі у справі ОСОБА_6 як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги та який у лютому 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що він являється єдиним спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки він періодично проживав в будинку своєї матері, він вважав, що фактично вступив в управління спадковим майном. У січні 2013 року він дізнався про отримання його племінницею свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом, з чим він не згоден. Просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВЕ № 894893, посвідчене державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Дідік Є.Г., зареєстроване в реєстрі за № 240, видане ОСОБА_3 - онуці ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2; скасувати вказане свідоцтво про право на спадщину за законом; визнати за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, як спадщину після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чугуєві Харківської області.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 13 лютого 2013 року позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 08 квітня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовлено; позов ОСОБА_6 - задоволено; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВЕ № 894893, посвідчене державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Дідік Є.Г., зареєстроване в реєстрі за № 240, видане ОСОБА_3 - онуці ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2; скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВЕ № 894893, посвідчене державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Дідік Є.Г., зареєстроване в реєстрі за № 240, видане ОСОБА_3 - онуці ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2; визнано за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, як спадщину після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чугуєві Харківської області.

Не погодилася з таким рішенням суду ОСОБА_3 та подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду - скасувати, в задоволенні позову позивачам - відмовити. При цьому посилалася на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначила, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що ОСОБА_4 відмовився від спадщини, а ОСОБА_6 спадщину не прийняв.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково, рішення суду - змінити з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_4 в задоволенні позову про визнання права власності на ? частину будинку в порядку спадкування за законом, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з обставин справи та вимог закону.

Відповідно до ст. 553 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення спірних відносин спадкоємець за законом вправі відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 Після її смерті спадкоємцями за законом стали: її син ОСОБА_6 та діти другого її сина ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які зареєстровані та постійно разом з бабкою проживали в її будинку за адресою: АДРЕСА_1. Після її смерті залишилася спадщина, яка складалася з цього житлового будинку АДРЕСА_1. Заповіту ОСОБА_7 не залишила. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично вступили в управління та володіння спадковим майном. 08.02.2000 року в Чугуївській державній нотаріальній конторі ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а від ОСОБА_3 - другого спадкоємця надійшла заява відповідно до ст. 553 ЦК УРСР про відмову від спадщини.

З додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України суд першої інстанції, встановивши обставини справи повно, надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку в цій частині рішення щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_4, оскільки скасування спадкоємцем заяви про відмову від спадщини виходячи з вимоги ст. 553 ЦК УРСР не допускається.

Задовольняючи позов ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування його та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_6 періодично приїздив до спадкодавця, доглядав за будинком, оплачував комунальні платежі, тобто фактично прийняв спадщину, його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів того, що ОСОБА_6 фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано.

Посилання представника ОСОБА_6 на пояснення свідків щодо підтвердження факту управління та володіння ОСОБА_6 спадковим майном судовою колегією не приймаються, оскільки вони не являються належними та допустимими доказами, виходячи з вимог ст. ст. 58, 59 ЦПК України.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що протягом шести місяців ОСОБА_6 звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а після його спливу - з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. До суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування його та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом ОСОБА_6 звернувся тільки після 13 років з моменту прийняття спадщини ОСОБА_3 і після того, як звернувся з позовом до суду ОСОБА_4

Виходячи з наведеного і вимог судова колегія вважає, що в цій частині рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині і з частковим задоволенням апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3.ч.1.ст. 307, п.4.ч.1.ст.309, ст. 313, ч.2.ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 08 квітня 2013 року - змінити, скасувавши його в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом серія АВЕ № 894893, посвідчене державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Дідік Є.Г., зареєстроване в реєстрі за № 240, видане ОСОБА_3 - онуці ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2; скасуванні свідоцтва про право на спадщину за законом серія АВЕ № 894893, посвідчене державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Дідік Є.Г., зареєстроване в реєстрі за № 240, видане ОСОБА_3 - онуці ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2; визнанні за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як спадщину після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чугуєві Харківської області і в задоволенні позову ОСОБА_6 - відмовити.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Судді: