Постанова № 33494225, 11.09.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2013 року Справа № 904/2456/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В. -доповідача

суддів:Березкіної О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання Євстигнеєва Т.О.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження голови суду Н.Л. Величко від 10.09.13р.

Представники сторін:

від позивача: Лосєв Д. В., представник, довіреність № 52-16/119 від 29.12.12;

від відповідача: Шуба Я.С., представник, довіреність № 33 від 01.01.13;

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.13р. у справі № 904/2456/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

про стягнення 544 496 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.13р. (суддя Подобєд І.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" безпідставно набуті грошові кошти у сумі 203734 грн. 44 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ДП "Придніпровська залізниця" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.13р. та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ВАТ «ПівдГЗК») та Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (далі - ДП «Придніпровська залізниця») укладено договір про експлуатацію під'їзної залізничної колії ВАТ «ПівдГЗК», яка примикає до ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці від 06.11.2008 № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч.

Пунктом 16 Договору передбачено, що збори і плати вносяться на підставі ст.62 Статуту залізниць України (далі - Статут) по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Відповідно до ст.62 Статуту, порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Відповідно до п.2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору.

28.12.06р. між ВАТ «ПівдГЗК» та ДП «Придніпровська залізниця» укладено договір «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги» № ПР/ДН-2-074/НЮп/672а.

У жовтні 2012 року на під'їзду колію ВАТ «ПівдГЗК» при ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці на адресу ВАТ «ПівдГЗК» подавалися порожні вагони під навантаження.

Облік часу перебування вагонів на під'їзній колії ВАТ «ПівдГЗК» проводився ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 01103083, 07103144, 08103149, 08103154, 08103151, 09103161, 09103164, 09103166, 10103177, 10103175, 10103171, 09103163, 08103152, 12103194, 12103195, 24103319, 20103276, 14103219, 14103214, 14103213, 12103198, 12103201, 13103203, 15103225, 15103229, 16103231, 16103234, 16103236, 16103237, 16103240, 18103262, 24103320, 24103321, 24103322, 25103325, 25103328, 25103329, 25103330, 25103331, 26103343, 27103348, 11103183, 12103197, 13103204, 13103209, 18103259, 20103278, 26103345 (т.1 а.с. 111-252).

Відповідно до вищевказаних відомостей, ДП «Придніпровська залізниця» за користування вагонами нараховано плату у розмірі 535 071,80 грн. (без ПДВ), що підтверджується переліками, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів №20121004 від 04.10.2012, №20121008 від 08.10.2012, №20121009 від 09.10.2012, №20121010 від 10.10.2012, №20121011 від 11.10.2012, №20121012 від 12.10.2012, №20121013 від 13.10.2012, №20121014 від 14.10.2012, №20121015 від 15.10.2012, №20121016 від 16.10.2012, №20121017 від 17.10.2012, №20121019 від 19.10.2012, №20121020 від 20.10.2012, №20121021 від 21.10.2012, №20121025 від 25.10.2012, №20121026 від 26.10.2012; №20121027 від 27.10.2012, №20121028 від 28.10.2012 (т.1. а.с. 28-110).

ВАТ «ПівдГЗК» відмовилось від підписання вищезазначених відомостей плати за користування вагонами, оскільки частина плати є зайво нарахованою, про що ДП «Придніпровська залізниця» були складені акти загальної форми.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до вимог ст.119 Статуту, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458 визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до п.10 Правил користування вагонами та контейнерами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

У зв»язку зі скупченістю вагонів на ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці, які прибули на адресу ВАТ «ПівдГЗК» і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув в адресу ВАТ «ПівдГЗК», станціями затримки у порядку передбаченому п. 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 23 від 07.10.12р., № 24 від 08.10.12р. ст.Приворот, № 17 від 10.10.12р. ст.Апостолове, № 41 від 04.10.12р., №42 від 08.10.12р., №33 від 17.09.12р., №49 від 22.10.12р., №48 від 21.10.12р. ст.Кривий Ріг Західний, №4 від 08.10.12р. ст..Радушна, №25 від 23.09.12р., №26 від 07.10.12р., №27 від 10.10.12р. ст.Чертомлик, №85 від 10.10.12р., №94 від 23.10.12р., ст.Новоблочна, № 16 від 09.10.12р. ст.Червоний Шахтар, №13 від 08.10.12р. № 12 від 04.10.12р. ст.Кривий Ріг Головний, № 7 від 05.10.12р. ст.Марганець, № 5 від 08.10.12р. ст.Лошкарівка.

Відповідно до пункту 9 Правил користування вагонами та контейнерами залізницею видано накази № №№ 444, 466, 441, 449, 458, 502, 500, 501, 480, 472, 356, 479, 455, 386, 467, 459, 442, 477, 457 про затримку вагонів.

На підставі складених актів форми ГУ-23а, ГУ-23 відповідачем розраховано плату за користування спірними вагонами по відомостях ф.ГУ-46 №№ 01103083, 07103144, 08103149, 08103154, 08103151, 09103161, 09103164, 09103166, 10103177, 10103175, 10103171, 09103163, 08103152, 12103194, 12103195, 24103319, 20103276, 14103219, 14103214, 14103213, 12103198, 12103201, 13103203, 15103225, 15103229, 16103231, 16103234, 16103236, 16103237, 16103240, 18103262, 24103320, 24103321. 24103322, 25103325, 25103328, 25103329, 25103330, 25103331, 26103343, 27103348, 11103183, 12103197, 13103204, 13103209, 18103259, 20103278, 26103345, яка була стягнута з ВАТ «Південний ГЗК».

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції сторонами на вимогу суду проведено звірку, відповідно до акту звірки (т. 1 а.с. 210-250, т. 2 а.с. 1-250) плата за користування вагонами складає 340761, 96 грн., тобто встановлено безпідставне списання з відповідача суми 20 3737, 44 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що акти про затримку вагонів ф.ФГУ - 23а складено відповідачем у відповідності з вимогами Правил складання актів та Правилами користування вагонами та контейнерами. Незначне перевищення кількості вагонів у складі поїзду над кількістю вагонів, яка може бути прийнята на під'їзні колії позивача відповідно до Єдиного Технологічного процесу роботи під'їзної колії ВАТ "ПівдГЗК" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці та п.7 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "ПівдГЗК" №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч, не можна вважати причиною, яка перешкоджала прийняттю цих вагонів, оскільки остаточна кількість вагонів, які подаються на під'їзні колії позивача, може формуватися залізницею безпосередньо на станції призначення.

Відповідач посилається в апеляційній скарзі на те, що надання послуг залізницею, нарахування плати за користування вагонами та списання з позивача через Тех. ПД по перелікам, доданим до матеріалів справи вартості плати за користування грошовими коштами мало місце відповідно до умов укладеного договору № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.08р. та вимог діючого законодавства, а тому підстави для задоволення позову, заявленого відповідно до ст.. 1212 ЦК України у суду першої інстанції були відсутні.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі статтями 99, 101 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку , користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 3. ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 (набуття, зберігання без достатньої правової підстави) застосовуються також до вимог повернення виконаного однією із сторін у зобов"язанні.

Отже підставою для виникнення зобов"язання по поверненню майна за вище наведеною нормою є сукупність наступних умов: по-перше набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; по-друге відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.08р. Зазначений договір є діючим. Докази визнання його недійсним чи розірваним сторонами не надано, в матеріалах справи відсутні. Надання послуг залізницею, нарахування плати за користування вагонами та списання з позивача через Тех ПД по перелікам, доданим до матеріалів справи вартості плати за користування грошовими коштами мало місце відповідно до умов укладеного договору № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч та вимог діючого законодавства, тому відсутні підстави вважати, що відповідачем суми плати за користування вагонами були набуті без достатніх правових підстав, у зв"язку з чим посилання позивача на п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України є необґрунтованими.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

В силу статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право самостійно визначитися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від норм права, зазначених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог та порушення останнім положень ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалось вище, позивачем та судом першої інстанції необґрунтовано було застосовано до спірних правовідносин норму ст. 1212 ЦК України. Сторони по справі знаходяться у договірних відносинах, тому грошові кошти було списано відповідачем на підставі укладеного договору № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч.

Здійснивши зайве списання грошових коштів за надані послуги по договору відповідачем було порушено положення ст.ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, згідно яких, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Правові наслідки порушення зобов»язання визначені ст.ст. 610, 611 ЦК України, ст.ст. 216, 217 ГК України. Тому, у разі порушення умов укладеного договору позивач повинен був керуватись зазначеними вище нормами права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом першої інстанції при вирішенні спору було невірно застосовано норми матеріального права, але враховуючи, що рішення за своєю суттю є вірним, колегія суддів підстав для його зміни чи скасування не знаходить.

Зазначена правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 21.08.13р. по справі № 904/1177/13г.

Враховуючи вище викладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає матеріалам справи. Доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення.

керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.13р. у справі № 904/2456/13- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.13р. у справі № 904/2456/13- залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

16.09.13