Ухвала суду № 33492647, 04.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 136/961/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Кивенко Д.Т.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Граб Л.С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року позивач звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції при загальному стажі не менше 25 років, з яких не менше 20 років на зазначеній роботі, та зобов'язання відповідача призначити вказану пенсію.

Липовецький районний суд Вінницької області постановою від 13.06.2013 року вказаний позов задовольнив.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов виходив з того, що основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка, яка в даному випадку підтверджує право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та зауважує наступне.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 06.03.1989 року по 17.07.2000 року ОСОБА_2 працював трактористом в підприємстві «Сільгоспхімія», яке в 1993 році перейменовано в Липовецьке районне державне виробниче обєднання по використанню агрохімічних робіт «Райагрохім» та в подальшому в 1997 році реорганізовано у ВАТ «Райагрохім». На зазначеному товаристві позивач працював до 17.07.2000 року.

Відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Так, право на призначення пільгової пенсії за віком, передбаченої пунктом "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії „тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Зазначена стаття кореспондується з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як досліджено із наданих позивачем доказів, його трудова книжка заповнена відповідно до положень внесення записів до трудової книжки і згідно цих записів позивач в спірний період працював на посаді тракториста.

Пунктом 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Так, матеріали адміністративної справи містять довідку №138 від 30.09.1993 року, архівну довідку КП Районного трудового архіву Липовецького районного Вінницької області, довідки про заробіток для обчислення пенсії за період 1989 року по липень 2000 року, які в повній мірі підтверджують пільговий стаж позивача.

Отже колегія суддів вважає доведеними висновки суду першої інстанції, що позивач маючи загальний трудовий стаж понад 30 років, відпрацювавши більше 20 повних років трактористом-машиністом, набув права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 13 червня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Граб Л.С.

Драчук Т. О.