Постанова № 33488762, 27.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2302/12

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

представників позивача: Софяк Валентини Василівни, Венгринюка Сергія Васильовича;

представників відповідача: Мойсея Віталія Миколайовича, Зозулі Анатолія Танасовича, Северина Богдана Юрійовича, Матвіїв Олександри Степанівни, Іванович Миколи Івановича, Васійчука Сергія Ігоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області державної податкової служби на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції у Чернівецькій області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 13 травня 213 року даний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповного з'ясування обставин у справі, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Зокрема апелянт зазначив, що ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» не мало законних підстав для отримання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 р. та 2012 р., і зобов'язане було перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування. Відтак позивач повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість та відповідно подавати до органу державної податкової служби окрему податкову декларацію з ПДВ у доповнення до податкової декларації за результатами власної діяльності, виписувати податкові накладні окремо на спільну діяльність та окремо на діяльність, пов'язану з власним виробництвом.

У судовому засіданні представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники позивача зазначили, що доводи викладені у апеляційній скарзі не відповідають дійсним обставинам у справі та є не обґрунтованими, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Окрім того, зазначили, що рішення суду першої інстанції є законним та прийняте на основі досліджених у судовому засіданні доказах.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, надавши їм юридичну оцінку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» (59343, Чернівецька область, Кіцманський район, с. Мамаївці, вул. Кіцманська, 44, ідентифікаційний код 32898324) зареєстроване Кіцманською районною державною адміністрацією Чернівецької області 26.05.2004 р. як юридична особа та взяте на податковий облік в органах державної податкової інспекції у Кіцманському районі 09.06.2004 р. за № 24 (Т.1 а.с. 152, 154, Т.2. а.с. 25 - 26, 27 - 28).

Відповідно до свідоцтва від 01.01.2009 р. № 100191276, позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. (Т.2 а.с. 87).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників; оптова торгівля фруктами та овочами; роздрібна торгівля фруктами та овочами, включаючи картоплю (Т.1 а.с. 143-151, 153).

На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 77.1, п.п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України та згідно з направленнями від 25.06.2012 р. № 000737, № 000738, №000739, №000740, наказу Кіцманської МДПІ № 293 від 15.06.2012 р., спеціалістами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої 23.07.2012 р. складено акт № 1093/30/2200/32898324 (Т.1 а.с. 13-106, Т. 2 а.с. 55, 61, 62, 63, 64).

За наслідками перевірки та на підставі рішення ДПС у Чернівецькій області, 18.09.2013 р. відповідач виніс наступні податкові повідомлення-рішення:

від 18.09.2012 р. № 0000312300 за формою «Р» про застосування штрафних (фінансових) санкції з податку на прибуток підприємств на суму 288605,25 грн.;

від 18.09.2012 р. № 0000302300 за формою «Р» про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1974351,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 387553,00 грн.;

від 18.09.2012 р. № 0011981700 за формою «Р» про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 39155,29 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 10288,20 грн. (Т.1 а.с. 184-186).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив із того, що позивачем дотримано вимоги щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, доведено ту обставину, що умови перебування на фіксованому сільськогосподарському податку у перевіряємий період ним не порушено, а відповідачем даний факт не спростовано, у зв'язку з чим скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується із даним висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з огляду на наступне.

Як слідує із матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 23.07.2012 р. № 1093/30/2200/32898324, про те, що позивач не мав законних підстав для отримання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку за 2011-2012 р.р., а тому був зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування.

Такий висновок податкового органу базувався на тому, що позивач:

- не здійснював вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці 5,4280 га, яка орендована у Кіцманської районної державної адміністрації на підставі договору від 17.04.2008 р.;

- не зареєстрував в органах держкомзему договір суборенди землі від 05.01.2011 р., укладеного між ПП «Пектораль» та позивачем, а тому не мав права бути платником фіксованого сільськогосподарського податку та платником податку на додану вартість зі спеціальним режимом оподаткування, а повинен був нараховувати податок на прибуток та податок на додану вартість на загальних підставах.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їхнього адміністрування, платники податків та зборів, їхні права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України).

Главою 2 розділу XIV ПК України регулюються відносини зі справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 цього Кодексу платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі виробленої власно сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Водночас, об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком згідно з п. 302.1 ст. 302 ПК України є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Зі змісту наведених законодавчих норм випливає, що кваліфікаційною вимогою для особи, яка претендує на набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75 відсотків загального обсягу доходу суб'єкта господарювання.

Порядок набуття та підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку встановлено ст. 308 ПК України. Зокрема, для набуття або підтвердження статусу платника цього податку особа має подавати щороку до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Згідно п. 308.3 ПК України, за результатами розгляду поданих документів, органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку) протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви видається довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку.

Як слідує із матеріалів справи, 17.04.2008 р. ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» уклало договір оренди з Кіцманською районною державною адміністрацією, на умовах якого прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,2366 га (з них забудовані землі - 1,8086 га, під теплицями - 5,4280 га) для обслуговування господарських будівель та споруд, розташованих по вул. Кіцманській, 44 в адміністративних межах Мамаївської сільської ради (за межами населеного пункту), в межах та розмірах, зазначених у кадастровому плані (Т.2 а.с. 69-74).

Вказаний договір зареєстровано у Кіцманському кущовому реєстраційному офісі Чернівецької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 11.06.2008 р. за № 040881500007 (Т.2 а.с. 74).

На підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 17.05.2008 р., позивач прийняв в оренду земельну ділянку площею 7,2366 га для обслуговування господарських будівель та споруд, розташованих по вул. Кіцманській, 44 в адміністративних межах Мамаївської сільської ради, в межах та розмірах, зазначених у кадастровому плані (Т.2 а.с. 76, 77-79).

В акті перевірки зафіксовано та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат», відповідно до свідоцтва від 01.01.2009 р. № 100191276, зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. (Т. 2 а.с. 87).

Наслідки недотримання особою вимог щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва встановлені ст. 308 ПК України.

Зокрема, підставою для скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до п. 308.6 ст. 308 цього Кодексу є або добровільне рішення такого платника, або рішення органу державної податкової служби, яке може бути постановлено в разі ліквідації такого платника, у тому числі шляхом реорганізації або встановлення за результатами документальної перевірки порушення вимог статті 301 Податкового кодексу України.

Колегією суддів встановлено, що за звітні податкові 2009 та 2010 роки позивачем подано податкові розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно із зазначеними розрахунками сума доходу, отримана сільськогосподарським підприємством від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва у 2009 році склала 51233 грн., у 2010 році - 18510,3 грн. Питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції, зазначена у податкових розрахунках, скала 100% та 96,5% відповідно.

На запитання головуючого у справі, яку саме продукцію та за рахунок яких ресурсів вирощував позивач, представник позивача Софяк Валентина Василівна зазначила, що вирощувався "лук перо", а оброблялись площі особою, яка здійснювала охорону даного підприємства.

Разом з тим, доказів, які б свідчили про трудові відносини між позивачем та особою, яка здійснювала охорону підприємства позивачем не надано.

Окрім того, колегія суддів критично відноситься до пояснень представника позивача, що дана особа власноручно обробила та зібрала "лук перо" із земельних ділянок позивача.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність трудових ресурсів та сільськогосподарської техніки у 2009 та 2010 роках, за допомогою яких позивач міг виростити сільськогосподарську продукцію, останнім суду не надано.

Листом №263 від 05.07.2012 року Мамаївська сільська рада Кіцманського району Чернівецької області повідомила, що TOB «Мамаївський агропромисловий комбінат» на орендованій земельній ділянці за адресою: с. Мамаївці, вул. Кіцманська, 44 у періоді з 2009-2012рр. не здійснювало вирощування будь-якої сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на викладене знайшов своє підтвердження висновок податкового органу про те, що позивачем у 2009 та 2010 роках не здійснювалось вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці 5,4280 га, яка орендована у Кіцманської районної державної адміністрації на підставі договору від 17.04.2008 р.

Таким чином, висновок податкового органу, що позивач мав би добровільно перейти на загальну систему оподаткування є цілком обґрунтованим.

Окрім зазначеного, колегією суддів встановлено, що для перевірки TOB «Мамаївський агропромисловий комбінат» також надано договір спільної діяльності від 05 січня 2011 року, укладений між TOB «Мамаївський агропромисловий комбінат» та приватним підприємством «Пектораль» (код за ЄДРПОУ 30648429, 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Івана Богуна, буд.6), що має статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Предметом договору спільної діяльності від 05.01.2011 року є здійснення сторонами спільної діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції.

За даним договором, ПП «Пектораль» передало свої земельні ділянки у користування ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» для вирощування сільськогосподарської продукції в якості вкладу у спільну діяльність.

Основні вимоги, що має містити договір про спільну діяльність, визначено главою 77 Цивільного кодексу України. Зокрема, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (статті 1130, 1131 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 28.12.94 р. №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР, зі змінами і доповненнями, далі - Закон №334) виплата (нарахування) частини прибутку, отриманого учасниками спільної діяльності, оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 Закону, особою, уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності до або під час такої виплати.

У разі, коли прибуток від спільної діяльності не розподіляється протягом звітного періоду, згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7. статті 7 Закону №334 з метою оподаткування, він вважається розподіленим між учасниками згідно з умовами договору про спільну діяльність на кінець такого звітного періоду і підлягає оподаткуванню згідно з підпунктом 7.7.3 цієї статті.

Пунктом 10.1 статті 10 Закону №334 встановлено, що прибуток платників податку оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування (з урахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.02 р. №349-ІУ „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", які вступили в силу з 1 січня 2004 року).

Платник податку, уповноважений сторонами вести облік спільної діяльності згідно з умовами договору про спільну діяльність, складає окрему форму звітності з податку на прибуток - звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджену наказом ДПА України від 30.09.04 р. №571.

Таким чином, для обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи розроблено окрему форму податкової звітності, але прибуток від спільної діяльності оподатковується за загальною ставкою 25 відсотків в 1 кварталі 2011 року.

Відповідно до пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Взяття на облік договору про спільну діяльність здійснює платник податків - учасник, визначений відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди. Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік такого учасника як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди (п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 3.1. Договору спільної діяльності від 5 січня 2011 року, ведення справ щодо вирощування продукції та її продажу, вирішення інших питань, що стосуються спільної діяльності здійснює Сторона 2, якою, як зазначено у абзаці першому вказаного Договору, є TOB «Мамаївський агропромисловий комбінат».

Згідно з пп. 153.14.1 п. 153.14 ст. 153 Податкового кодексу України, спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку на прибуток підприємств, уповноваженими на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку (пп. 153.14.2 п. 153.14 ст. 153 Податкового кодексу України).

Отже, TOB «Мамаївський агропромисловий комбінат», згідно з вищевказаними положеннями Податкового кодексу України та договору про спільну діяльність, повинно було вести окремий облік по спільній діяльності та подавати до органу державної податкової служби декларацію з податку на прибуток.

У порушення цих вимог TOB «Мамаївський агропромисловий комбінат» результати спільної господарської діяльності оформлювало і видавало виключно як результати господарської діяльності TOB «Мамаївський агропромисловий комбінат», а окремо облік результатів спільної діяльності не здійснювало, хоча як вбачається з матеріалів справи, фактично здійснювалась тільки спільна діяльність.

Виплата (нарахування) частини прибутку, отриманого учасниками спільної діяльності, оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України, особою, уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності до/або під час такої виплати (пп.153.14.3 п.153.14 ст.153 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України, основна ставка податку становить 16 відсотків. Положення зазначеного пункту застосовується з урахуванням пункту 10 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, сільськогосподарський товаровиробник, який є учасником договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи і використовує при цьому виключно земельні ділянки, що були передані іншим учасником такого договору у якості внеску, не може перейти на сплату ФСП, так як такі земельні ділянки не можуть бути включені до бази оподаткування ФСП.

Отже, виходячи з викладеного, TOB «Мамаївський агропромисловий комбінат» після укладення договору про спільну діяльність повинно було самостійно подати до органу державної податкової служби заяву щодо добровільного зняття з реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку та перейти на загальний режим оподаткування.

Суб'єкт господарювання - платник ФСП може бути учасником договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, оскільки п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу України не містить застережень щодо можливості здійснення такої діяльності.

Разом з тим, такий платник ФСП не може бути особою, уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності, оскільки згідно з п. 307.1 ст. 307 Податкового кодексу України, платники ФСП не є платниками податку на прибуток підприємства.

Платник ФСП, який є учасником договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, нe має права враховувати результати від спільної діяльності при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва такого платника.

Згідно з п. 1.7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №979 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за №1439/18734, особою, уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності, має бути юридична особа, зареєстрована в Україні відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" або її філія, яка є платником податку на прибуток.

Отже, ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» після укладення договору про спільну діяльність та під час здійснення діяльності в рамках договору про спільну діяльність, як особа уповноважена вести облік результатів такої діяльності зазначеним договором, повинно було зареєструватися платником ПДВ та, відповідно подавати до органу ДПС окрему податкову декларацію з ПДВ у доповнення до податкової декларації за результатами власної діяльності, виписувати податкові накладні окремо на спільну діяльність та окремо - на діяльність, пов'язану з власним виробництвом.

Упорушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» не включило до складу податкового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ вартість реалізованих товарів всього на суму 3095197 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 529463 грн., за червень 2011 року на суму 120827 грн., за липень 2011 року на суму 364441 грн., за серпень 2011 року на суму 364074 грн., за вересень 2011 року на суму 346365 грн., за жовтень 2011 року на суму 268077 грн., за листопад 2011 року на суму 124874 грн., за грудень 2011 року на суму 237907 грн., за січень 2012 року на суму 165289 грн., за лютий 2012 року на суму 378405 грн., за березень 2012 року на суму 195475 грн..

На порушення п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) не включило до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ суми ПДВ, які підтверджені документально всього на суму 1120846 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 181810 грн., за червень 2011 року на суму 44337 грн., за липень 2011 року на суму 229415 грн., за серпень 2011 року на суму 171586 грн., за вересень 2011 року на суму 104199 грн., за жовтень 2011 року на суму 99532 грн., за листопад 2011 року на суму 75422 грн., за грудень 2011 року на суму 58886 грн., за січень 2012 року на суму 61083 грн., за лютий 2012 року на суму 48594 грн., за березень 2012 року на суму 45982 грн..

Враховуючи вищевикладене, порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області державної податкової служби задовольнити повністю .

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати .

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївсьий агропромисловий комбінат" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "02" вересня 2013 р. .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович