Ухвала суду № 33492624, 05.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р.Справа № 2а-1777/12/1470

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року в адміністративні справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело-Р-Агро» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело-Р-Агро» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, в якому просило суду скасувати рішення відповідача 1/15-220 від 13 березня 2012 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення є незаконними, оскільки прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого не в відповідають дійсності.

Відповідач позов не визнав, зазначив що рішення прийняті відповідно до вимог закону, оскільки позивач порушив вимоги Закону та втратив право на статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача, оформлене листом від 13.03.12 №1/15-220, про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача, оформлене листом від 28.02.12 №1630/10/15-326 про скасування статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що вимоги позивача про скасування рішення відповідача 1/15-220 від 13 березня 2012 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенні в повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Джерело-Р-Агро" зареєстроване як юридична особа та є платником податків. 01 червня 2011 року на підставі Свідоцтва №099137, позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування.

В період з 31 січня 2011 року по 08 лютого 2012 року співробітниками податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27 лютого 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №356/23-2200/36383930 від 15 лютого 2012 року, згідно висновків якого позивачем порушено п.301.1 ст.301, ПК України, та як наслідок неправомірно використовувався фіксований сільськогосподарський податок в 2011році.

Як зазначено відповідачем в акті перевірки питома вага отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва позивача за 2011 рік становить 58,19%.

На підставі зазначеного акту, 01 березня 2012 року відповідачем було прийняте рішення №1/15-220 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, в зв'язку з тим, що питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить менше 75% вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.301.1 ст.301 ПК України платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Пунктом 309.1 ст.309 ПК України встановлено, у разі якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відповідно до п.302.1 ст.302 ПК України об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, та вважає, що оскільки договір оренди не був зареєстрований, то ця земля не включається у площу сільськогосподарських угідь позивача.

Як встановлено судом першої інстанції між позивачем та ФГ "Еліна" укладено договір суборенди землі від 21 березня 2011 року, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Жовтневому районі лише 08 грудня 2011 року .

01 травня 2011 року позивач звернувся до відділу Держкомзему у Жовтневому районі з заявою про реєстрацію вказаного договору.

13 травня 2011 року відділ Держкомзему у Жовтневому районі, листом №149, повернув договір без реєстрації у зв'язку з відсутністю відповідних реєстраційних книг. 25 липня 2011 року позивач повторно звернувся до відділу Держкомзему у Жовтневому районі з заявою про реєстрацію договору.

Відділу Держкомзему у Жовтневому районі зареєстрував договір тільки 08 грудня 2011.

Відповідно до п.11 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.98 №2073, державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації.

Відповідач не зарахував до сільськогосподарської продукції власного виробництва позивача, продукцію вирощену позивачем на землі орендованої у ФГ "Еліна", оскільки договір оренди не був зареєстрований.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, позивач фактично використовував землю ФГ "Еліна" у власному виробництві, та сплачував останньому плату за суборенду землі, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №37 від 11.06.11, №53 від 15.07.11 та №52 від 26.08.11.

Судом втснаовлено, що при врахуванні продукції, яка вирощена на орендованої у ФГ "Еліна" земельній ділянці, діяльність позивача відповідає вимогам п.301.1 ст.301 ПК України.

За таких умов апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що продукцію вирощену позивачем на землі орендованої у ФГ "Еліна" необхідно враховувати до загального об'єму врожаю, зібраного з площі сільськогосподарських угідь позивача, оскільки почавши її використовувати (посіявши сільськогосподарські культури) позивач не знав і не міг знати, що Відділ Держкомзему у Жовтневому районі, порушить вимоги законодавства, та зареєструє договір тільки 08 грудня 2011 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення відповідача від 13 березня 2012 року №1/15-220 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, та від 28.02.12 №1630/10/15-326 про скасування статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року в адміністративні справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело-Р-Агро» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.