Рішення № 33489257, 22.08.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

22.08.2013р. Справа № 917/1410/13

за позовом Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул.Козака, 2а, м.Полтава, 36000 в особі Диканського управління експлуатації газового господарства, вул.Пушкіна, 33, смт.Диканька, Полтавська область,38500

до Великорублівської сільської ради, вул. Жовтнева, 36, с.Велика Рублівка, Котелевський район, Полтавська область, 38623

про стягнення 9055,64 грн. (заява про зменшення позовних вимог вх.№ 10918 від 05.08.2013 року)

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Михайліченко В.О. дов. № 142 від 26.06.2013 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 9055,64 грн. за договором №39 від 01.01.2013р. на постачання природного газу за регульованим тарифом., із яких основний борг- 7982,53 грн., інфляційні збитки - 67,98 грн., пеня- 849,04 грн., 3% річних - 156,09 грн.

18.07.2013 року за вхідним № 10223(канцелярії суду) керуючий диканського УЕГГ ПАТ "Полтавагаз" О.П.Явдощук на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

05.08.2013року за вхідним № 10918(канцелярії суду) представник позивача В.О. Михайліченко подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку з частковим погашенням заборгованості. Суд подану заяву прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання / повідомлений належним чином - пов.ф-119 від 15.07.13р., відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 4 ухвали суду від 15.07.2013 року про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів / в матеріалах справи - а.с. 3-14; 18-57/ для її розгляду по суті, а тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та за результатами оцінки поданих позивачем додаткових доказів, у нарадчій кімнаті суд встановив наступне:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Диканського управління експлуатації газового господарства(надалі- Позивача) та Великорублівською сільською радою(надалі -Відповідач) було укладено договір №39 від 01.01.2013р. на постачання природного газу за регульованим тарифом(надалі -Договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору Позивач постачає природний газ Споживачу (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до умов договору Споживач зобов'язаний виконувати оплату за газ грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Товариства 100% вартості газу, запланованого для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до умов вищенаведеного договору позивача поставив та про транспортував відповідачу природний газ у березні 2013 року в загальному об'ємі 6,320тис.куб.м. на загальну суму 29742,04грн.. та у квітні 2013р. в загальному об'ємі 2.844тис.куб.м. на загальну суму 13383,91грн..

Відповідач, в порушення умов договору лише частково розрахувався за надані послуги, сплативши 16873,00грн. заборгованості, яка мала місце станом на 01.06.20ІЗроку в розмірі 26252,95грн, 13.06.2013 р. боржник частково сплатив заборгованість в сумі 5370,47грн

Таким чином, відповідно до даних бухгалтерського обліку Диканського УЕГГ ПАТ «Полтавагаз» станом на 09.07.2013р. рахується заборгованість Відповідача в розмірі 208882,48грн..

Відповідно до п.4.6 договору, оплата вартості послуг з постачання природного газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. Уразі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період додати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за

В порушення вимог договору відповідач авансових платежів не здійснював, також не здійснив і остаточний розрахунок за надані послуги у строк визначений договором.

ПАТ «Полтавагаз» виконало свої зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі газу, актом звірки, а з боку відповідача розрахункові зобов'язання не були виконані належним чином, що призвело до створення заборгованості відповідача в сумі 20882,48грн

30.07.2013 року відповідачем частково погашено основний борг в розмірі 12899,95 грн.

Таким чином. Станом на 05.08.2015 року сума основного боргу Відповідача перед Позивачем за постачання природного газу становить 9055,64 грн.,

Крім того, позивачем на підставі ст. 549-552 ЦК України, п.6.2.2. Договору нарахував позивачу пеню в розмірі 849,04грн. та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 156,09 грн., та інфляційні збитки- 67,98 грн. (розрахунки в матеріалах справи).

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази ( у матеріалах справи ) які дають підставу суду задовольнити позовні вимоги повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4,4-3,4-5,4-7, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 81-1,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -

ВИ Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Великорублівської сільської ради, ідентифікаційний код 21046868(вул. Жовтнева, 36, с.Велика Рублівка, Котелевський район, Полтавська область, 38623) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул.Козака, 2а, м.Полтава, 36000 в особі Диканського управління експлуатації газового господарства, код ЄДР 0552476(вул.Пушкіна, 33, смт.Диканька, Полтавська область,38500; р/р № 26004300003969 в АТ "Златобанк", МФО 380612) борг - 9055,64 грн. за договором №39 від 01.01.2013р. на постачання природного газу за регульованим тарифом., із яких основний борг- 7982,53 грн., інфляційні збитки - 67,98 грн., пеня- 849,04 грн., 3% річних - 156,09 грн., а також судовий збір - 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 29.08.2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.