Постанова № 33477304, 16.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5196/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області до державного підприємства «Одеська залізниця», за участю третьої особи - Залізничного об'єднання Гайворон Шевченківської дирекції Одеської залізниці про стягнення суми переплати пенсії в розмірі 127 469,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (далі - позивач, або УПФУ у Чечельницькому районі Вінницької області) звернулось до суду з позовом до державного підприємства «Одеська залізниця» (далі - відповідач або ДП «Одеська залізниця»), за участю третьої особи - Залізничного об'єднання Гайворон Шевченківської дирекції Одеської залізниці про стягнення суми переплати пенсії в розмірі 127 469,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що Залізничне об'єднання Гайворон Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці в довідці від 20.11.2003 року №Ф/3 зазначило недостовірні дані про помісячні суми заробітної плати ОСОБА_1 за 1992 рік, що в свою чергу призвело до переплати пенсії останньому в сумі 127469,93 грн. за період з 01.01.2004 року по 28.02.2013 року, яка підлягає поверненню в судовому порядку. Управління вважає, що вини ОСОБА_1 у переплаті пенсії не має, оскільки зловживань при оформлені на пенсію з його боку не виявлено, адже відповідальність за достовірність інформації зазначеної в довідках про заробітну плату, відповідно до вимог ч 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покладена саме на підприємства, організації, що їх видали.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Позивач на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснює пенсійне забезпечення, тобто повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати пенсій громадянам, а також на підставі ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має право стягувати суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних у судовому порядку, а тому на підставі положень п.5 ч.2 ст.17, п.5 ч.4 ст.50 КАС України може звертатись до суду з приводу здійснення владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 26.08.2003 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до вимог пункту «г» частини 1 ст. 26 Закону України «Про зайнятістьнаселення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ, що підтверджується копією протоколу про призначення пенсії від 18.11 2003 року №7/47 (а.с. 7).

При призначенні пенсії ОСОБА_1. було враховано отримувану останнім заробітну плату за період з 01.11.2000 року по 31.10.2001 року в СВАТ «Дружба», про що свідчить розрахунок заробітної плати та індивідуальні відомості про застраховану особу з даних персоніфікованого обліку (а.с. 8-9).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в листопаді місяці 2003 року до Управління було надано довідку про заробіток для обчислення пенсії від 20.11.2003 р. №Ф/3, яка була видана Залізничним об'єднанням Гайворон Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці, на підставі якої, згідно розпорядження про перерахунок пенсії від 01.12.2003 року №120738, зроблено перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 26.08.2003 року (а.с. 10-11).

Згідно зазначеного перерахунку для розрахунку пенсії взято заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 року по 31.12.1992 року як найбільш вигіднішу для ОСОБА_1

При цьому судом встановлено, що з 26.08.2003 року по 31.12.2003 року ОСОБА_1 отримував пенсію у максимальному розмірі 150 грн. відповідно до вимог діючого на той час законодавства.

Із введенням в дію з 01 01.2004 року Закону України «Про загальнообов'язкове, державне пенсійне страхування» відповідно до ч 2 ст. 43 якого, було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01 2004 року на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходилися на час перерахунку в пенсійній справі про що свідчить розпорядження №120738 про перерахунок пенсії та протокол розрахунку заробітку (а.с. 12-13).

Судом встановлено, що в грудні 2012 року позивачем при інвентаризації пенсійних справ було виявлено, що коефіцієнт заробітної плати ОСОБА_1, який з 26.08.2003 року перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області та отримує пенсію за віком, перевищує 5.6. Тобто в управління виникли сумніви щодо достовірності даних зазначених в довідці про заробіток для обчислення пенсії від 20.11.2003 р. №Ф/3.

Враховуючи зазначені вище обставини, 18.12.2012 року управління звернулося до управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області з проханням провести перевірку вищезазначеної довідки, про що свідчить копія листа УПФУ у Чечельницькому районі Вінницької області від 18.12.2012 року №121/06-43/02-1 (а.с. 14).

01.02.2013 року УПФУ у Чечельницькому районі Вінницької області отримало від УПФУ в Гайворонському районі Кіровоградської області листа від 28.01.2013 року №250/05-26 до якого було долучено акт зустрічної перевірки від 25.01.2013 року та довідку про заробітну плату ОСОБА_1 від 25.01.2013 року №15 за період роботи з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року в Залізничному об'єднанні Гайворон Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці, виданої архівом зазначеної організації (а.с. 15-17).

Як вбачається з акту зустрічної перевірки від 25.01.2013 року, яку було проведено спеціалістами УПФУ в Гайворонському районі Кіровоградської області в Залізничному об'єднанні Гайворон Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці та з довідки архіву Залізничного об'єднання Гайворон Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці від 25.01.2013 року №15, дані довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 20.11.2003 року №Ф/3 на підставі якої були здійснені перерахунки його пенсії з 26.08.2003 року та з 01.01.2004 року суперечать даним вищезазначеного акту та довідки від 25.01.2013 року № 15.

Судом встановлено, що вказані суперечності полягають у тому, що в довідці про заробітну плату ОСОБА_1 від 20.11.2003 року №Ф/3 помісячні суми заробітної плати в період з січня по грудень 1992 року значно перевищують суми його заробітної плати, що зазначені в акті зустрічної перевірки від 25.01.2013 року та в довідці від 25.01.2013 року №15.

Так, зокрема, згідно довідки про заробітну плату від 20.11.2003 року №Ф/3, заробітна плата ОСОБА_1 становила:

- у січні 1992 року - 0,30412 грн.;

- у лютому 1992 року - 0,14064 грн.;

- у березні 1992 року - 0,28191 грн.;

- у квітні 1992 року - 0,46354 грн.;

- у травні 1992 року - 0,42684 грн.;

- у червні 1992 року - 0,72233 грн.;

- у липні 1992 року - 1,00823 грн.;

- у серпні 1992 року - 1,23771 грн.;

- у вересні 1992 року - 4,55570 грн.;

- у жовтні 1992 року - 2,86807 грн.;

- у листопаді 1992 року - 6,74032 грн.;

- у грудні 1992 року - 11,23709 грн.

Всього 29,98650 грн.

Згідно акту зустрічної перевірки від 25.01.2013 року та довідки від 25.01.2013 року №15, заробітна плата ОСОБА_1 становила:

- у січні 1992 року - 1195,91 крб.;

- у лютому 1992 року - 3229,26 крб.;

- у березні 1992 року - 2194,77 крб.;

- у квітні 1992 року - 3584,22 крб.;

- у травні 1992 року - 2454,96 крб.;

- у червні 1992 року - 5958,38 крб.;

- у липні 1992 року - 7132,45 крб.;

- у серпні 1992 року - 6373,45 крб.;

- у вересні 1992 року - 9877,12 крб.;

- у жовтні 1992 року - 12202,06 крб.;

- у листопаді 1992 року - 18775,42 крб.;

- у грудні 1992 року - 31377,95 крб.

Всього 104355,95 крб.

При цьому, як вбачається з вищевикладеного, в довідці про заробітну плату ОСОБА_1 від 20.11.2003 року №Ф/3 заробітна плата відображена в гривнях, тоді як в акті зустрічної перевірки від 25.01.2013 року та в довідці від 25.01.2013 року №15 заробітна плата ОСОБА_1 відображена у карбованцях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 року №1002 «Про переоцінку товарів (робіт, послуг) та механізм контролю за переглядом цін та формування вартісних показників в умовах грошової реформи» встановлено, що на день запровадження гривні ціни (тарифи, націнки, збори тощо) на товари (роботи, послуги), а також усі вартісні показники (нарахування податків, інших обов'язкових платежів, заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат, допомоги тощо) в гривні перераховуються у співвідношенні 1 гривня дорівнює 100000 карбованців.

Судом встановлено, що архівний відділ Залізничного об'єднання Гайворон Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці на момент формування довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 25.01.2013 року №15 не мав повноважень самостійно переводити заробітну плату із карбованців у гривні, а тому відобразив суми заробітної плати ОСОБА_1 в карбованцях.

Судом встановлено, що з урахуванням вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 року №1002 заробітна плата ОСОБА_1 за 1992 рік, що переведена в гривні становить:

- у січні 1992 року - 0,01196 грн.;

- у лютому 1992 року - 0,03229 грн.;

- у березні 1992 року - 0,02195 грн.;

- у квітні 1992 року - 0,03584 грн.;

- у травні 1992 року - 0,02455 грн.;

- у червні 1992 року - 0,05958 грн.;

- у липні 1992 року - 0,07132 грн.;

- у серпні 1992 року - 0,06373 грн.;

- у вересні 1992 року - 0,09877 грн.;

- у жовтні 1992 року - 0,12202 грн.;

- у листопаді 1992 року - 0,18775 грн.;

- у грудні 1992 року - 0,31378 грн.

Всього 1,04354 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що акт зустрічної перевірки від 25.01.2013 року та довідка про заробітну плату від 25.01.2013 року №15 були сформовані на підставі первинних документів по заробітній платі, в даному випадку на підставі карток по заробітній платі та підписані керівником та головним бухгалтером Залізничного об'єднання Гайворон Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці.

Отже, встановлені вище обставини свідчать, про те, що Залізничне об'єднання Гайворон Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці в довідці від 20.11.2003 року №Ф/3 зазначило недостовірні дані про помісячні суми заробітної плати ОСОБА_1 за 1992 року, що в свою чергу призвело до переплати пенсії останньому в сумі 127460,93 грн. за період з 01.01.2004 року по 28.02.2013 року. Про суму переплати пенсії свідчить довідка від 22.05.2013 року про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 в період з 01.01.2004 року по 28.02.2013 року (а.с. 18-19).

Як вбачається з зазначеної довідки, в графі «Розмір пенсії призначений» визначено помісячні розміри пенсії за період з 01.012004 року по 28.02.2013 року включно, які мав би отримувати ОСОБА_1 у тому випадку, якби підприємство в довідці від 20.11.2003 року №Ф/3 зазначило достовірні дані про розмір його заробітної плати за 1992 рік. В графі «Розмір пенсії фактично виплачений» визначено помісячні суми пенсії, які ОСОБА_1 виплачено в період з 01.04.2004 року по 28.02.2013 року включно.

Отже різниця між сумою пенсії яку ОСОБА_1 отримав за період з 01.01.2004 року по 28.02.2013 року включно та сумою пенсії яку повинен був отримувати в зазначений період становить 127469,93 грн.

Таким чином, сума переплати пенсії становить 127469,93 грн.

За приписами ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Слід зазначити, що положення ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також передбачають відповідальність підприємства, установи чи то організації за шкоду, що полягає в надмірно виплачених сум пенсій внаслідок подання недостовірних даних.

Так у відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Судом встановлено, що на дату заповнення та подання довідки про заробіток для обчислення пенсії від 20.11.2003 року №Ф/3 діяв Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який був затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 224/30, згідно п. 13 якого довідки про заробіток видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією, або годувальник. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.

Суд зазначає, що вказана норма також знайшла своє відображення і в п. 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.

Таким чином, про суми переплати пенсії ОСОБА_1 свідчать чотири розпорядження про індивідуальний перерахунок пенсії від 13.02.2013 року №120738, розрахунок заробітку для обчислення пенсії та довідка про розмір призначеної і фактично виплаченої пенсії від 22.05.2013 року за період з 01.01.2004 року по 28.02.2013 року (а.с. 18-24).

Судом встановлено, що з урахуванням того, що на момент отримання позивачем від УПФУ в Гайворонському районі Кіровоградської області листа від 28.01.2013 року №250/05-26 до якого було долучено акт зустрічної перевірки від 25.01.2013 року та довідку про заробітну плату ОСОБА_1 від 25.01.2013 року №15 за період роботи з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року в Залізничному об'єднанні Гайворон Шевченківської дирекції залізничних переведень Одеської залізниці, виданої архівом зазначеної організації, ОСОБА_1 вже було нараховано пенсію на лютий 2013 року та подано списки зарахування пенсій на вкладні рахунки, з 01.03.2013 року УПФУ у Чечельницькому районі Вінницької області згідно вищезазначених розпоряджень здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1, взявши для розрахунку заробітну плату за 1992 рік, що зазначена в довідці про заробітну плату останнього від 25.01.2013 року №15 за період роботи з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року в Залізничному об'єднанні Гайворон Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці виданої архівом зазначеної організації.

Також судом встановлено, що необхідність прийняття позивачем чотирьох розпоряджень про індивідуальний перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 13.02.2013 року №120738 обумовлена тим, що в період з 01.01.2004 року по 28 02.2013 року вносилися численні зміни щодо порядку обчислення та перерахунку раніше призначених пенсій.

В свою чергу, відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтвердили законне отримання ОСОБА_1 пенсії за віком у визначеному розмірі та спростовували доводи позивача.

Крім того, судом під час розгляду справи по суті, на підставі наданих сторонами доказів, зокрема при дослідженні оригіналу пенсійної справи ОСОБА_1 не знайшло свого обґрунтовання твердження відповідача відносно несвоєчасного проведення перевірки позивачем обставин визначення розміру пенсії ОСОБА_1, а також документів, які стали підставою для визначення її розміру.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами по справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума переплати пенсії в розмірі 127 469,93 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст.2, 4, 11, 158-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області до державного підприємства «Одеська залізниця», за участю третьої особи - Залізничного об'єднання Гайворон Шевченківської дирекції Одеської залізниці про стягнення суми переплати пенсії в розмірі 127 469,93 грн. - задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Одеська залізниця» (код ЄДРПОУ 01071315) на користь управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (код ЄДРПОУ 24896024, р/р 25605323704003 філія Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» м. Вінниця МФО 302076) суму переплати пенсії у розмірі 127 469 грн. 93 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 16 вересня 2013 року.

Суддя С.О. Cтефанов