Постанова № 33472803, 09.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

___________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа № 914/1644/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Якімець Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сеник» (надалі ПП «Сеник») за № 2906-1 від 29.06.2013р. (вх. № 05-05/1376/13 від 09.07.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013р.

у справі № 914/1644/13

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2)

до відповідача: ПП «Сеник»

про стягнення 28232,19 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (витяг з договору № 044 від 09.07.2013р. про надання правової допомоги у господарській справі);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у справі №914/1644/13 (суддя Петрашко М.М.) задоволено частково позов згідно із заявою про уточнення позовних вимог. Стягнуто з ПП «Сеник» на користь ФОП ОСОБА_2 основний борг в розмірі 25844,00 грн., 1932,99 грн. пені, 401,01 грн. три відсотки річних, 51,61 грн. втрат від інфляції, 2500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката та 1720,50 грн. судового збору. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2,58 грн. 3% річних.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару, станом на день розгляду справи непогашеною залишилась заборгованість в сумі 25844,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи. Звертає увагу на те, що товар зазначений у видатковій накладній № 1 від 01.10.2012р. не відповідає предмету укладеного між сторонами договору № 0109К від 01.09.2012р. Крім того, на видатковій накладній № 1 від 01.10.2012р. відсутній напис про те, що поставка здійснюється згідно договору № 0109К від 01.09.2012р. Заперечує факт отримання товару, який зазначений у видатковій накладній. Просить повністю скасувати рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у справі № 914/1644/13 та направити справу на повторний розгляд в місцевий господарський суд.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу оскаржуване рішення суду першої інстанції вважає законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що як продавець згідно договору поставки, належним чином виконав свої зобов'язання: ПП «Сеник» отримало товар на суму 35844,00 грн. по видатковій накладній №1 від 01.10.2012р. Факт отримання товару підтверджується підписом та печаткою ПП «Сеник» на видатковій накладній. Звертає увагу на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товару, а не договір перевезення вантажів. Зазначає, що твердження ПП «Сеник» про неотримання товару та про відсутність зобов'язання по його оплаті не відповідають дійсності. Вказує на відсутність будь-яких претензій відповідача щодо асортименту отриманого ним товару. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у справі № 914/1644/13, а апеляційну скаргу ПП «Сеник» - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.07.2013р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у справі № 914/1644/13, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2012 року між ПП «Сеник» (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (продавець) укладено договір № 0109К, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору згідно специфікацій (додатків), які є невід'ємними частинами цього договору (а.с. 16).

В пункті 1.2 договору зазначене найменування товару: заготовки пилені, пиломатеріали (доска) дубові I-IV сорту, ліс кругляк I-IV сорту та техсировина, баланси.

Якість товару, що продається повинна відповідати вимогам, вказаним у специфікаціях (додатках) до даного договору. одиниця виміру кількості товару: куб.м. Загальна кількість товару: 200 (двісті метрів кубічних (розділ 2 договору).

Згідно п.3.1 договору товар поставляється покупцю окремими партіями в кількості і асортименті згідно накладної, виписаної продавцем.

Відповідно до п. 3.3 договору документи на товар, які продавець повинен передати покупцю на момент прийому товару за кількістю та якістю: рахунок-фактура; видаткова накладна; податкова накладна (для платників ПДВ); первинні документи-походження (від спеціалізованих лісогосподарських підприємств до продавця), які після надання органом виконавчої влади з питань лісового господарства експортеру сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів будуть повернуті продавцю.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що дата поставки товару визначається датою, вказаною у видатковій накладній.

Товар, який поставляє продавець, оплачується покупцем за цінами, які вказані у додатках до даного договору. Загальна вартість даного договору становить 300000,00 грн. (розділ 4 договору).

В пункті 5.1 договору зазначений порядок оплати: безготівковий та готівковий.

Відповідно до п. 5.2 договору оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця у вигляді попередньої оплати або у термін до 15 днів після поставки партії товару за кількістю та якістю продавцем на склад покупця.

Згідно п.6.1 договору передача (приймання-здача) товару здійснюється на складі покупця.

Пунктом 6.4. передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством.

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцеві і засвідчується видатковою накладною (п.6.5. договору).

У відповідності до п. 7.1 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2012 року.

Розділом 8 договору передбачено відповідальність сторін.

В пункті 8.2 договору вказано, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - за протермінування терміну оплати за товар штрафна неустойка в розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день протермінування.

Згідно п. 9.1 договору усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України в господарському суді.

Договір № 0109К від 01.09.2012р. підписаний та скріплений печатками сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

На виконання договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу товар (чорнова заготовка дубової фризи сорт НАТУР в кількості 10 кбм.), вартість якого становить 35844,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 1 від 01.10.2012р. (а.с. 17) та виставив до оплати рахунок-фактуру № СФ-0000053 від 01.10.2012р. на вищевказану суму (а.с.33).

Відповідач отримав поставлений позивачем товар без жодних зауважень, доказом чого являється видаткова накладна № 1 від 01.10.2012р., підписана та скріплена печатками сторін.

Наявною в матеріалах справи копією банківської виписки підтверджується факт часткової оплати відповідачем отриманого від позивача товару в сумі 10000,00 грн. (а.с.21).

Неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 25844,00 грн.

09.04.2013р. позивач надіслав відповідачу претензію № 05 від 09.04.2013р. на суму 25844,00 грн. основного боргу та 401,47 грн. 3% річних, в якій просив розрахуватись за поставлений ним товар на протязі 10 днів, враховуючи 3% річних за несвоєчасну оплату (а.с.19-20).

У відповіді за № 1204-1 від 12.04.2013р. відповідач заперечив факт отримання товару, зазначеного у видатковій накладній № 1 від 01.10.2012р., та вимагав від ФОП ОСОБА_2 повернути 10000,00 грн. (а.с.22).

Підставою звернення ФОП ОСОБА_2 до суду з даним позовом слугувало неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару.

31 травня 2013 року позивач подав в місцевий господарський суд письмові уточнення до позовної заяви про стягнення боргу б/н від 27.05.2013р., в яких просив постановити рішення про стягнення з ПП «Сеник» на користь ФОП ОСОБА_2 25844,00 грн. основного боргу за отриманий товар, 1932,99 грн. пені, 403,59 грн. як 3% річних, 51,61 грн. інфляційних втрат, 1720,50 грн. сплаченого судового збору та 2500,00 грн. витрат на правову допомогу (а.с. 55-57).

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 01.09.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 0109К, на виконання умов якого позивач поставив, а відповідач отримав згідно видаткової накладної №1 від 01.10.2012р. товар (чорнова заготовка дубової фризи сорт НАТУР в кількості 10 кбм.) на загальну суму 35844,00 грн.

Відповідач оплатив отриманий товар лише частково в сумі 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, внаслідок чого на момент винесення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення виник борг в розмірі 25844,00 грн.

В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази виконання відповідачем в повному обсязі своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару.

Проаналізувавши вищенаведені приписи ЦК України суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 25844,00 грн. боргу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку уточнених позовних вимог, позивач нарахував відповідачу за період з 15.10.2012р. по 22.04.2013р. 3% річних в сумі 403,59 грн. та 51,61 грн. втрат від інфляції.

Враховуючи вищезазначене та перевіривши перерахунок розміру заявлених позивачем до стягнення сум 3% річних та втрат від інфляції, проведений місцевим господарським судом, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно частково задоволив дану вимогу позивача та стягнув з відповідача 3% річних в сумі 401,01 грн. і 51,61грн. втрат від інфляції.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1932,99 грн. за період з 15.10.2012р. по 14.04.2013р., оскаржуване рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, враховуючи наступне:

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2 договору покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - за протермінування терміну оплати за товар штрафна неустойка в розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день протермінування.

Колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними твердження апелянта про те, що ПП «Сеник» не отримало товар, вказаний у видатковій накладній № 1 від 01.10.2012 р. вартістю 35844,00 грн., оскільки дана видаткова накладна підписана і скріплена печаткою відповідача без жодних застережень чи зауважень.

Крім того, виставлений для оплати за вказаною видатковою накладною рахунок-фактура частково оплачений відповідачем.

Щодо вимоги про стягнення з ПП «Сеник» на користь позивача 2500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, то дана вимога підставно задоволена судом першої інстанції, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 48 ГПК України витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

В частині 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

Витрати позивача на правову допомогу адвоката в даному спорі документально підтверджуються витягом з договору № 002 від 03.04.2013р. про надання правової допомоги у господарській справі, укладеним з адвокатом ОСОБА_3 (а.с.44), ордером НОМЕР_1 на надання правової допомоги на підставі договору № 002 від 03.04.2013р. (а.с.43), копією прибуткового касового ордера та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 01 від 03.04.2013р. (а.с.26), які засвідчують оплату позивачем в повному обсязі адвокатських послуг згідно договору № 002 від 03.04.2013р. про надання правової допомоги у господарській справі в розмірі 2500,00 грн.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у справі №914/1644/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Новосад Д.Ф.

Якімець Г.Г.